Головна |
« Попередня | Наступна » | |
32. Орг-ція і порядок проведення виборів в з. с. |
||
Вибори в зарубіжних країнах проводяться в встановлений-ні законом терміни. У країнах, які не знають інституту парламентської відповідальності (президентські республіки), глава держави звичайно не має права розпуску парламенту. Поетомупарламентскіе вибори в них проводять-ся в строго встановлені терміни через визна-лені проміжки часу. У парла-тарних республіках і парламентарних Монар-хіях парламентські вибори в звичайних умовах проводяться після закінчення терміну повноважень загальнонаціонального представник ного органу. Такі вибори називаються черговими. У разі ж дострокового розпуску парламенту главою держави проводяться позачергові вибори. Президенти республік та інші виборні посадові особи обираються також у встановлені терміни, і позачергові вибори цих посадових осіб проводяться в разі відсторонення від посади, відставки або смерті. Зазвичай вибори оголошуються указом глави держави і з передбаченого в цьому акті строку починається виборча кампанія, яка завершується до моменту вікон- чания голосування (цей термін або визначений консти- туціей, або названий в указі глави державного-ва). Вибори проводяться по виборчих округах, які на підставі закону уста-даються центральним урядом чи-бо органами влади суб'єктів федерації-ції. Виборчий округ поділяється звичайно на виборчі дільниці, представ-ляющие територіальні одиниці, обслужить-ваемие одним пунктом для голосування. По виборчих дільницях, як правило, прово-диться реєстрація виборців. Для здійснюва-лення всіх дій, пов'язаних з виборчою кампанією, в зарубіжних країнах засновуються органи з проведенню виборів, на які покладається обов'язок проведення регістра-ції виборців та складання виборець-них списків, реєстрація кандидатів на виборні посади, проведення голосування, підрахунок голосів і визначення результатів голосування. У кожній країні існує своя система організації таких органів. Одним з найважливіших етапів виборів в зарубіжних країнах виборець, раз зареєструю-вавшись, більш не зобов'язаний з'являтися для регістра-ції. Виправлення в виборчі списки вносяться лише в разі смерті, а також зміни місця проживання або прізвища виборця. При періодичній системі реєстрації у встановлені законом терміни старі виборчі списки анулюються, виборці реєструються знову і тим самим складаються нові виборчі списки. Ця система застосовується у Великобританії, Канаді, Франції та інших країнах. Важливим етапом виборчої кампанії є висування кандидатів у депутати. Існує безліч способів і методів висування кандидатів у депутати, які, тим не менш, можна звести до наступних. 1. Для реєстрації як кандидата необхідна подача в належний орган заяви, підписаного самим кандидатом; іноді потрібно, щоб таку заяву було скріплене під- пісямі встановленого числа виборців. Наприклад, в Англії для висунення кандидата формально досить подачі заяви, підписаної кількома виборцями, 2. Висування кандидата здійснюється за допомогою офіційного представлення від імені партії або шляхом подачі петиції, підписаної певною кількістю виборців. У Швейцарії пропозицію про висунення кандидатів має бути підписана 15 избира телямі. Система петицій застосовується в ряді штатів США на виборах до органів влади штатів і органи місцевого управління. 3. Висування кандидатів здійснюється в тому ж порядку, що і обрання депутатів, тому сама процедура висунення кандидатів називається первинними виборами - праймеріз. (США) У США два основних види праймеріз.К відкритим праймеріз відносяться ті, для участі в яких або взагалі не вимагає-ся встановлення партійної приналежності Для участі в закритих праймеріз виборець зобов'язаний довести громадянин вправі взяти участь у виборчій боротьбі, виступивши в якості «незалежного кандидата» Висування кандидатів обставляється, як правило, поруч додаткових вимог. Так, в ряді країн реєстрація кандидата здійснюється тільки в тому випадку, якщо він внесе певну суму грошей - виборчу заставу. Голосування, тобто подача голосів за висунутих кандида-тів, зазвичай здійснюється особисто. У деяких з Лучано законодавство окремих країн допускає голосування поштою, по довіреності (для відсутніх виборців), а також голосування представите-лей за неписьменних і больних.Сам акт голосу-вання законодавством більшості закордон-них країн розглядається лише як суб'єктивних-ве право виборця, которьм він вільний розпорядитися на свій розсуд. Поряд з цим у багатьох країнах введено обов'язкове голосування. Обов'язкове голосування дозволяє штучно підняти активність виборців. Найважливішою гарантією вільного волевиявлення є таємне голосування, яке передбачає порядок подачі голосів, при якому виборець заповнює бюлетень в ізольованому приміщенні і особисто опускає його в урну. В даний час після тривалої боротьби таємне голосування введено у всіх зару- бажаних демократичних країнах. Результат виборів в значній мірі залежить від того, якими грошовими засобами мають партії і кандидати. У багатьох країнах були прийняті закони, що обмежують виборчі витрати. Гроші роблять значний, хоча й не вирішальний вплив на результат виборів. Голосування є завершальним етапом виборчої кампанії, після чого приступають до підрахунку голосів і визначення результатів виборів. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 32. Орг-ція і порядок проведення виборів в з. с. " |
||
|