Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ З Конституційне право зарубіжних СТРАН2011, 2011 - перейти до змісту підручника

3. Джерела конст.права зар.стран.


Джерела конституційного державного) права надзвичайно різноманітні за формою і за значенням у правовому регулюванні здійснюва-лення державної влади. Це визначає складний, а часом і суперечливий характер самого державного права.
Основним джерелом конституційного (державно-го) права є конституції, але вони часто містять лише загальні положення і обходять мовчанням ряд найважливіших питань державного-кої життя, тим самим залишаючи їх вирішення на розсуд уряду та адміністрації. Саме такий характер носить конституція США 1787 року. Поряд з цим конституції багатьох країн перевантажені поруч дрібниць і второсте-пінних деталей. Досить послатися на ст. 25-біс конституції Швейцарії, яка забороняє «випускати кров у м'ясної худоби, що не оглушивши його попередньо». Конституційні норми не охоплюють усього різноманіття відносин, що складаються в процесі здійснення державної влади, і доповнюються цілою низкою інших нормативних актів.
До числа найважливіших джерел державного права зарубіжних країн відносяться конституційні закони, які хоч і не є складовими частинами конституції, але регулюють найважливіші державно-правові питання. Це закони про виборче право і виборчу систему, про повноваження урядів і парламентів, про правове становище особистості, про порядок введення надзвичайного стану. Як приклад конституційних законів можна привести акт про свободу друку 1949 року в Швеції, акти про громадянські права 1957, 1960, 1964 і 1969 років, а також закони про виборчі права 1965 і 1970 років в США, закон про політичні партії
Іспанії 1978 (доповнено в 1981 році) і ряд інших.
Не менш важливе значення як джерела державного права меют органічні закони, які на відміну від конституційних приймаються на основі бланкетну норму, содежащіхся в конституціях. Особливо багата такими бланкетним нормами конституція Франції 1958 року. Наприклад, конституція встановлює, що органічний закон визначає тривалість повноважень кожної палати, кількість її членів, їх винагороду деніе, умови їх обрання, режим неізбіраемим-мости і неприпустимість суміщень (ст. 25), що «парламент приймає фінансові законо-проекти з дотриманням умов, передбачений-них органічним законом »(ст. 47) і т. д. Таких бланкетну
норм у французькій консти-туції налічується близько двадцяти.
Найважливіші норми державного права містяться і в звичайних парламентських законах, які іноді вступають в протиріччя з конституцією. Як приклад можна послатися на закони Сміта, Маккарена - Вуда, закон про контроль над комуністичною діяльністю в США, які представляли собою пряме порушення конституції (їх дію згодом було припинено). Державно-правовими за своїм характером є закон про превентивний тюремному ув'язненні і закон про оборону Індії, так як вони внесли суттєві корективи в констшуціонние положення, що стосуються правового становища особисто-сті.
Джерелами конституційного державного права є також нормативні акти урядів і глав держав, причому часто ці акти докорінно змінюють порядок застосування конституції. Такі укази і декрети про введення надзвичайного стану, які, як правило, супроводжуються припиненням дії конституційних прав і свобод, конституційних і процесуальних гарантій недоторканності особи і майна громадян та підданих. У Франції президент-ські ордонанси, юридично прирівняні за своєю
обов'язкової силі до парламентських актам, відіграють роль найважливіших джерел державного права. Так, 13 жовтня 1958 р. у Франції спеціальним ордонансом була введена мажоритарна уніномінальная система з двома турами голосування при виборах Національних зборів; ордонанси 24 жовтня, 17 листопада і 13 грудня 1958 визначили порядок діяльності палат і правове становище депутата парламенту.
Заміна урядовими актами традиційних джерел державного права є одним із проявів відступу від принципу верховенства закону.
У багатьох країнах, особливо англосаксонських, а також у країнах, що сприйняли основи англосаксонської правової системи, найважливіші питання державного життя регулюються звичаями (у літературі вони називаються конституційні-ми угодами або конвенційними нормами).
Значне місце в державного-венном праві зарубіжних країн займають судові прецеденти, тобто раніше винесені рішення судів, прийняті за обов'язковий зразок при вирішенні ана-
логічних запитань надалі. Судові прецеденти відіграють важливу роль у регулюванні правового становища особи і порядку здійснення та захисту демократичних прав і сво-бод.
Найбільш широке поширення судові прецеденти отримали в Велікобріта-ванні та ряді інших англосаксонських країн.
Досі безліч найважливіших державно-правових питань вирішується на основі судових прецедентів, що склалися двісті, триста і більше років тому.
У числі джерел державного права зарубіжних країн слід назвати також акти, які видаються в порядку тлумачення конституційних норм і законів. У англосаксонських і мно-гих
інших країнах акти тлумачення законів є широко поширеними джерелами права. Тлумачення законів здійснюється або главою держави, або судами. Предметом
тлумачення можуть бути як окремі статті конституції, так і положення конституційних, органічних і звичайних парламентських законів, що містять в собі норми державного права. Тлумачення законів може серйозно впливати на правову систему.
Досить послатися на державно-го практику США, де довільне тлумачення президентом актів конгресу часом стає однією з різновидів нормоуста-встановлюються діяльності виконавчої влади.
У зарубіжній юридичній літературі зустрічаються твердження, що джерелами конституційного державно-го) права є думки та висловлювання видатних вчених государствоведов. Ця концепція особливо широке поширення набула у Великобританії, де в якості докт-
рінальних джерел права іноді розглядаються праці Блекстона, Беджгота, Мея, Лоу і деяких інших канонізований-них авторів. На наш погляд, висловлювання цих авторів
можуть прийматися в якості аргументів у суперечках з державно-правових питань, але ніяк не бо-леї.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Джерела конст.права зар.стран. "
  1. 12. Класифіка-ція конституцій і їх внутрішня структу-ра.
    Джерел права. Таким чином, форма об'ектівірованія неписаної конституції невизначена. Розберемо це на прикладі Великобританії. У Британії протягом короткого терміну (1653 - 1660 рр..) Діяла писана конституція. Сучасна британська неписана конституція являє собою досить складний конгломерат різного роду джерел. Ця конституція безперервно доповнюється і змінюється. Вона
  2. 14. Функції та види конституційного надзо-ра.
    Джерелам права => нормоустанавлі-вающая діяч-ність в країні повинна здійснювала-вляться відповідно до конституції. Стежити за відповідністю правових норм контітуціі покладається на інститут конституційного нагляду, який у встановленій формі здійснює перевірку звичайних законів та інших нормативних актів з точки зору їх відповідності конституції. Таким чином, функція конституційного
  3. 8. Рекомендували ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
    джерело адміністра тивного права / / Держава і право. - 1998. - № 2. 44. Державний контроль у сфере віконавчої власти. Наукова Доповідь / За заг. редак. проф. В.Б.Авер 'янова. К., 2000. 45. Додін Є.В. Адміністративна відповідальність у світлі Консти туції України / / Юридичний вісник. - 1997. - № 3. 46. Додін Є.В. Аміністратівно деліктологія в системі юриди чеських наук / / Рад. держава і
  4. 4.Питання вивчення народних рухів
    джерел. Велика увага також приділялася типології селянських рухів, особливо селянським війнам, (виробленні самого поняття «селянська війна» стосовно до російської історії, виявленню їх спільних рис і відмінних рис). На даному ж етапі розвитку історіографії в якості таких визнаються руху під проводом Ст. Разіна та Є. Пугачова, які характеризуються
  5. 5. Вічний інтерес, вічні суперечки Іван Грозний і Петро Великий
    правах над політичними противниками, але і вдавався найжорстокішим розвагам, катуючи завідомо невинних людей. Слід також мати на увазі, що більшість істориків, оцінюючи діяльність Івана IV, керувалися власними політичними переконаннями та ідеалами. Саме це найчастіше викликало ту полярність оцінок, з якою неминуче стикається читач, бажаючий познайомитися з
  6. Петро Великий
    джерелом цієї незалежності вони рахували не рівновагу сил дворянства і буржуазії, а «внутриклассовую» боротьбу між старою, родовитої аристократією і молодим бюрок-ратізованним дворянством. Набирала чинності буржуазія, на думку дослідників, виступала лише як з-юзнік молодого дворянства. Взагалі в 1950-1970-ті роки вийшло дуже багато робіт, присвячених як петровської епохи в цілому, так і
  7. 1. Національний характер
    права та бюрократичного гніту вбило в народі свідомість власної гідності і оселив почуття невіри до себе, відсутність інтересу та поваги до власності і інш. На цьому виросли неповагу в людині людину, відсутність свідомості боргу, почуття власності, лінь, несумлінне виконання роботи, відсутність почуття образи, самолюбства, образи особистості як у собі, так і в інших, - а
  8. 2 . Самодержавство і самодержці
    джерелом усіх привілеїв, почестей і нагород і т. д. Він міг, з юридичної точки зору, все, в тому числі затвердити, наприклад, думка меншості членів Державної Ради - вищоїзаконодорадчого органу в країні. Як мав виняткову владу в країні, імператор міг вирішити все, в тому числі і виходять за рамки компетенції того чи іншого органу питання. Суд теж залежав від
  9. Микола II
    права ставити йому питань і таким чином перевірити ступінь засвоєння знань. Військова струмінь у вихованні цесаревича була пов'язана з доброю фізичною підготовкою. Микола разом з іншими офіцерами брав участь у піших переходах з повною викладкою по 10-15 верст. Займався він також яхтою, велосипедом, стріляниною і стрибками. Микола був фізично міцний, рухливий, підтягнутий. У результаті такого
  10. 4. Зміст, рушійні сили і етапи визвольного руху в X IX столітті
    джерелах формування волелюбних ідей декабристів / / Історія СРСР. - 1989. - № 5. Пантин І.К., Плімак Е, Г. Хорос В.Г. Революційна традиція в Росії. 1783-1883 рр.. - М., 1986. Політична історія: Росія - СРСР - Російська Федерація. - Тт. I, II. - М., 1996. Рабкина Я. А. До сучасного прочитання декабризму (Проблеми і тенденції) / / Історія СРСР. - 1988. - № 3. Холмогорова Е. Декабрист