Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Лещенко О.А.. Лекції по господарському законодавству України. ОНЮА, 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

2. Майно і майнові права у господарському товаристві.



Відповідно до статті 139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Відповідно до статті 140 ГК України джерелами формування майна суб'єктів господарювання є:
1) грошові та матеріальні внески засновників;
2) доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);
3) доходи від цінних паперів;
4) капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
5) надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів;
6) кредити банків та інших кредиторів;
7) безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;
8) інші джерела, не заборонені законом.
Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів.
Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.
Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" від 18 червня 1991 р. цінні папери - це грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.
Відповідно до статті 144 ГК України майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати:
1) з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать;
2) з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у випадках, передбачених законом;
3) внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом;
4) внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;
5) внаслідок порушення вимог закону при здійсненні господарської діяльності;
6) з інших обставин, з якими закон пов'язує виникнення майнових прав та обов'язків суб'єктів господарювання.
Необхідно зазначити, що відповідно до ч. 2 статті 144 ГК України право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 147 ГК України майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
Відповідно до статті 85 ГК України господарське товариство є власником:
майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески;
продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства;
доходів, одержаних від господарської діяльності товариства;
іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законодавством.
Вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Забороняється використовувати для формування статутного фонду товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.
Фонд господарського товариства є невід'ємною ознакою господарського товариства. Статутний фонд господарського товариства являє собою суму вкладів засновників та учасників господарського товариства.
У господарському товаристві створюється резервний (страховий) фонд у розмірі, встановленому установчими документами, але не менш як двадцять п'ять відсотків статутного фонду, а також інші фонди.
Крім того, розмір щорічних відрахувань до резервного (страхового) фонду передбачається установчими документами, але не може бути меншим п'яти відсотків суми прибутку товариства.
Відповідно до статті 142 ГК України прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.
Прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки за кредитами банків і за облігаціями. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. Майно і майнові права у господарському товаристві."
  1. 24.Майно і майнові права в господарському товаристві.
    Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГК, майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно товариства у
  2. МІНІМАЛЬНІ РОЗМІРИ СТАТУТНИХ ФОНДІВ ДЕЯКИХ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
    № з/п Вид суб'єкта Розмір мінімального статутного фонду Нормативно-правовий акт, яким це передбачено 1 Акціонерне товариство 1250 мінімальних розмірів заробітної плати Закон України «Про господарські товариства» 2 Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю 100 мінімальних розмірів заробітної плати Закон України «Про господарські товариства» 3 Банки для місцевих кооперативних
  3. 24. Посвідчення договорів застави
    Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. Вона виникає внаслідок укладення договору чи на підставі закону. Договір про заставу укладається між кредитором (заставодержателем), з одного боку, та боржником чи його майновим поручителем (заставодавцем), з іншого. На підставі цього договору, за умови невиконання боржником своїх зобов'язань, заставодержатель для задоволення своїх вимог може звернути
  4. 26.Правове становище приватних, фермерських, орендних підприємств.
    Приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці ст. 113 ГК. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається ГК
  5. 23. Об'єкти приватизації. Житлові приміщення, які не підлягають приватизації.
    Об'єктами приватизації можуть бути лише певні категорії державного майна, а саме: - майно державних підприємств, а також їх структурних підрозділів, що є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо у разі їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з структури якого вони виділяються; - об'єкти незавершеного
  6. 33. Поняття та різновиди договору (Д.) майнового найму (оренди).
    (гл.58 ст.759-786) За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Правове регулювання договору найму (оренди) здійснюється гл.58 ЦК, ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" та окремими правилами найму. Метою договору є забезпечення передання майна у тимчасове користування. Юридичні ознаки договору:
  7. 38. Особливості оренди майна за ЗУ «Про оренду державного та комунального майна».
    ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» вiд 10.04.1992 покликаний забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фіз. та юр. особам. Об'єктами оренди за цим Законом є: цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць); нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме
  8. 2.2.5. Державне комерційне підприємство
    Відповідно до ст. 74 ГК державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, діє на підставі статуту на принципах підприємництва, зазначених у ст. 44 ГК, і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності всім належним йому на праві господарського відання майном згідно з ГК та іншими законами, ухваленими відповідно до ГК. Майно державного комерційного підприємства
  9. § 1. Підстави виникнення майнових прав та майнових обов'язків у сфері господарювання. Цінні папери в господарській діяльності. Особливості корпоративних прав учасників суб'єктів господарювання
    Згідно зі ст. 139 ГК майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються в діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Проте таке визначення, на наш погляд, є неповним. Насамперед у ст. 190 ЦК
  10. Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.
    Зауважимо, що законодавством може бути передбачена реєстрація угод, майна, що є предметом угоди і прав на зазначене майно (наприклад, реєстрація договорів - ч. 3 ст. 640 ЦК, реєстрація земельних ділянок - ч. 7 ст. 128 Земельного кодексу України, реєстрація прав на нерухомість - ч. 2 ст. 331 ЦК). При цьому законодавство в певних випадках передбачає реєстрацію як угоди, так і прав на майно, що є
© 2014-2022  ibib.ltd.ua