Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельное право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Мачуський В. В., Постульга В. Є.. Господарське законодавство: Навч. посіб. - К.: КНЕУ,2004. - 275 с., 2004 - перейти до змісту підручника

§ 1. Підстави виникнення майнових прав та майнових обов'язків у сфері господарювання. Цінні папери в господарській діяльності. Особливості корпоративних прав учасників суб'єктів господарювання



Згідно зі ст. 139 ГК майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються в діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Проте таке визначення, на наш погляд, є неповним. Насамперед у ст. 190 ЦК майном як особливим об'єктом визнається і окрема річ (сукупність речей), і майнові права та обов'язки. Зауважимо, що майнові права і обов'язки теж відбиваються в ба- лансі суб'єкта господарювання.
Майно можна класифікувати за кількома ознаками:
1) рухоме і нерухоме майно (ст. 181 ЦК України);
2) залежно від використання/невикористання в безпосередній виробничій діяльності;
3) за здатністю до обігу: майно, вилучене з обігу, обмежене в обігу та таке, що перебуває у вільному обігу (ст. 178 ЦК України);
4) матеріальні і нематеріальні активи.
У ст. 139 ГК наведено класифікацію майнових цінностей залежно від економічної форми, якої вони набувають у процесі здійснення господарської діяльності: основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари.
Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів.
Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.
Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.
Класифікація майна має надзвичайно важливий прикладний аспект, оскільки віднесення майна до того чи того виду може визначати його правовий режим. Так, віднесення майна до категорії нерухомого автоматично передбачає його обов'язкову державну реєстрацію.
Джерелами формування майна суб'єктів господарювання є:
грошові та матеріальні внески засновників;
доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);
доходи від цінних паперів;
капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
надходження від продажу (здавання в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів;
кредити банків та інших кредиторів;
безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;
інші джерела, не заборонені законом.
На початковому етапі діяльності майно суб'єкта господарювання формується за рахунок вкладів їх учасників та засновників. Такими вкладами можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника (засновника) у статутному фонді1. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України. Деякі автори вважають, що починаючи з 2004 р. наявність статутного фонду є обов'язковим для всіх видів підприємств2.
Законодавством передбачені випадки, коли для створення певного суб'єкта господарювання (залежно або від організаційно-правової форми, або від напрямку діяльності) необхідною умовою для державної реєстрації має бути формування мінімального розміру статутного фонду (див. табл.).
Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.
У суб'єктів господарювання може створюватися резервний (страховий) фонд у розмірі, регламентованому установчими документами, але не менше ніж 25 % статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства.
Залежно від співвідношення прав на майно учасників (засновників) і самого суб'єкта господарювання - юридичної особи виокремлюють три моделі організацій3. Перша полягає в тому, що засновники передають юридичній особі майно і, відповідно, втрачають речові права на нього, набуваючи при цьому права зобов'язальні. У другому випадку засновники залишають за собою право власності на майно, передане створеному суб'єкту господарювання. Сам же суб'єкт отримує певні права на це майно: або право господарського відання, або право оперативного управління.
Таблиця 1
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Підстави виникнення майнових прав та майнових обов'язків у сфері господарювання. Цінні папери в господарській діяльності. Особливості корпоративних прав учасників суб'єктів господарювання"
  1. Зміст
    Вступ 6 РОЗДІЛ 1. Основи правового регулювання господарської діяльності 7 § 1. Поняття та види господарської діяльності 7 § 2. Поняття та види господарських відносин 14 § 3. Поняття та система господарського законодавства 18 РОЗДІЛ 2. Засади державного регулювання господарської діяльності 26 § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування
  2. 2. Майно і майнові права у господарському товаристві.
    Відповідно до статті 139 ГК України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Відповідно до статті 140 ГК України джерелами формування
  3. правове забезпечення окремих видів фінансових послуг
    : 1. Випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та/або їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків, переказ грошей. Загальні засади функціонування платіжних систем, а також поняття та загальний порядок проведення переказу грошей визначає Закон України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» від 05.04.01. 2. Довірче управління фінансовими активами,
  4. Словник-довідник
    Адміністративно-господарські санкції - заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарський штраф - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним установлених правил здійснення господарської діяльності. Акціонерне
  5. Виклик до суду
    - це пропозиція з'явитися в суд. Для осіб, які беруть участь у справі, як правило, явка необов'язкова, а для свідків, перекладачів та експертів - обов'язкова. Виконавче провадження - сукупність дій органів державного виконання і державних виконавців, спрямованих на примусове виконання рішень суду та інших органів, які підлягають примусовому виконанню. Виконавчі документи - письмові, оформлені
  6. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    Глава 6. Забезпечення прав і свобод громадян у сфері виконавчої влади - стратегічна - орієнтація розвитку і реформування ад- г міністративного законодавства Той факт, що виконавча влада, у порівнянні із законодавчою та судовою владами, найбільш наближена до забезпечення потреб людини і є тією владою, з якою особа має ті або інші контакти практично повсякденно, вимагає суттєвого
  7. 47. Правовий стан іноземців
    У принципі, правовий стан іноземців, як і правовий стан власних громадян і апатридів, встановлюється державою, на території якої вони знаходяться, але з урахуванням відповідних загальновизнаних норм загального міжнародного права, зокрема, що стосуються можливості захисту їх прав, і державою їхньої національної приналежності. Іноземцями називаються особи, які, проживаючи на території певної
  8. МІНІМАЛЬНІ РОЗМІРИ СТАТУТНИХ ФОНДІВ ДЕЯКИХ СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
    № з/п Вид суб'єкта Розмір мінімального статутного фонду Нормативно-правовий акт, яким це передбачено 1 Акціонерне товариство 1250 мінімальних розмірів заробітної плати Закон України «Про господарські товариства» 2 Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю 100 мінімальних розмірів заробітної плати Закон України «Про господарські товариства» 3 Банки для місцевих кооперативних
  9. Право на майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з дня реєстрації цього майна або відповідних прав на нього, якщо інше не встановлено законом.
    Зауважимо, що законодавством може бути передбачена реєстрація угод, майна, що є предметом угоди і прав на зазначене майно (наприклад, реєстрація договорів - ч. 3 ст. 640 ЦК, реєстрація земельних ділянок - ч. 7 ст. 128 Земельного кодексу України, реєстрація прав на нерухомість - ч. 2 ст. 331 ЦК). При цьому законодавство в певних випадках передбачає реєстрацію як угоди, так і прав на майно, що є
  10. Тема 20. Окреме провадження
    Окреме провадження - це один із трьох видів провадження в суді першої інстанції, в якому розглядається визначене законом коло справ, загальною рисою яких є відсутність у них спору про право і метою - встановлення юридичного факту або стану особи. У порядку окремого провадження суд розглядає і вирішує такі справи (ст. 254 ЦПК): 1) про визнання громадянина обмежено дієздатним або недієздатним;