Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 1. Підстави виникнення майнових прав та майнових обов'язків у сфері господарювання. Цінні папери в господарській діяльності. Особливості корпоративних прав учасників суб'єктів господарювання |
||
Згідно зі ст. 139 ГК майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються в діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Проте таке визначення, на наш погляд, є неповним. Насамперед у ст. 190 ЦК майном як особливим об'єктом визнається і окрема річ (сукупність речей), і майнові права та обов'язки. Зауважимо, що майнові права і обов'язки теж відбиваються в ба- лансі суб'єкта господарювання. Майно можна класифікувати за кількома ознаками: 1) рухоме і нерухоме майно (ст. 181 ЦК України); 2) залежно від використання/невикористання в безпосередній виробничій діяльності; 3) за здатністю до обігу: майно, вилучене з обігу, обмежене в обігу та таке, що перебуває у вільному обігу (ст. 178 ЦК України); 4) матеріальні і нематеріальні активи. У ст. 139 ГК наведено класифікацію майнових цінностей залежно від економічної форми, якої вони набувають у процесі здійснення господарської діяльності: основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів. Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери. Класифікація майна має надзвичайно важливий прикладний аспект, оскільки віднесення майна до того чи того виду може визначати його правовий режим. Так, віднесення майна до категорії нерухомого автоматично передбачає його обов'язкову державну реєстрацію. Джерелами формування майна суб'єктів господарювання є: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від продажу (здавання в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом. На початковому етапі діяльності майно суб'єкта господарювання формується за рахунок вкладів їх учасників та засновників. Такими вкладами можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті. Законодавством передбачені випадки, коли для створення певного суб'єкта господарювання (залежно або від організаційно-правової форми, або від напрямку діяльності) необхідною умовою для державної реєстрації має бути формування мінімального розміру статутного фонду (див. табл.). Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. У суб'єктів господарювання може створюватися резервний (страховий) фонд у розмірі, регламентованому установчими документами, але не менше ніж 25 % статутного фонду, а також інші фонди, передбачені законодавством України або установчими документами товариства. Залежно від співвідношення прав на майно учасників (засновників) і самого суб'єкта господарювання - юридичної особи виокремлюють три моделі організацій3. Перша полягає в тому, що засновники передають юридичній особі майно і, відповідно, втрачають речові права на нього, набуваючи при цьому права зобов'язальні. У другому випадку засновники залишають за собою право власності на майно, передане створеному суб'єкту господарювання. Сам же суб'єкт отримує певні права на це майно: або право господарського відання, або право оперативного управління. Таблиця 1 |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Підстави виникнення майнових прав та майнових обов'язків у сфері господарювання. Цінні папери в господарській діяльності. Особливості корпоративних прав учасників суб'єктів господарювання" |
||
|