МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

1) країни з украй низьким рівнем економічного розвитку, в яких заходи по боротьбі з деградацією навколишнього середовища зовсім або майже зовсім не здійснюють насамперед унаслідок надзвичайної бідності;

2) країни з низьким рівнем економічного розвитку, в яких природоохоронні заходи якщо і проводяться, то тільки за допомогою міжнародних організацій та зарубіжних інвестицій;

3) країни з середнім рівнем економічного розвитку, в яких фінансування природоохоронної та ресурсозберігаючої діяльності поставлено краще;

4) країни з високим рівнем економічного розвитку, вже налагодили охорону природи, але часто за рахунок використання таких способів, які не дуже дорого коштують і не так ліквідують забруднення, скільки забезпечують їх виведення за межі основних осередків розселення;

5) країни з високим рівнем економічного розвитку, які мають можливість не тільки перевести своє виробництво на маловідходні і безвідходні технології, а й здійснювати міграцію «брудних» виробництв у країни Півдня;

6) розвинені країни з «ідеальним» досвідом використання безвідходних виробництв (наприклад, Швейцарія).

Зрозуміло, цю типологію слід вважати лише першим «начерком», який потребує вдосконалення.

Історично ставлення суспільства до природи визначалося споживанням, використанням природних ресурсів для задоволення матеріальних і духовних потреб людей. Таку форму взаємодії можна назвати економічною.

Проблема раціонального природокористування

Людське суспільство не може існувати, не використовуючи природні ресурси, а, отже, не вносячи змін у навколишнє природне середовище.

Природокористування - це теорія і практика використання людиною природних ресурсів; сфера суспільно-виробничої діяльності, спрямована на задоволення потреб людства. Воно ділиться на два типи - раціональне (розумне) і нераціональне.

Нераціональне природокористування веде до виснаження природних ресурсів, підриву відновлювальних сил біосфери, зниження оздоровчих і естетичних якостей, тобто ця система діяльності не забезпечує збереження природно-ресурсного потенціалу.

Раціональне природокористування забезпечує економне використання природних ресурсів, їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів розвивається народного господарства і збереження здоров'я людей; воно складається з вивчення, охорони, освоєння і перетворення природних ресурсів (схема 3).

Схема 3. Основні принципи раціонального природокористування

У поняття раціональне освоєння природних ресурсів входить найбільш повне використання переваг середовища і економічне одержання енергії; цілеспрямованість перетворення розрахована на множення і збагачення природних ресурсів і на поліпшення природних умов. Так, при використанні вичерпних і при цьому невідновних (наприклад, мінеральних) ресурсів важливі комплексність і економічність видобутку, скорочення відходів і т.п. Охорона ресурсів середовища означає підтримання їх якостей, сприятливих для ведення господарства, а перетворення - їх поліпшення (меліорація, рекультивація та ін

Панували протягом багатьох століть принципи споживчого, варварського ставлення людини до природи знайшли відображення в знаменитих висловах: «Природа не храм, а майстерня» або «Ми не можемо чекати милостей від природи. Взяти їх у неї - наше завдання! ». Споживацьке ставлення до природи призвело до забруднення, виснаження і руйнування навколишнього середовища. Це породило конфлікт між суспільством і природою, але одночасно призвело до появи іншої екологічної форми взаємодії, метою якої стала охорона природного середовища існування живих організмів, у тому числі і людини. Стали виникати численні «зелені» руху, вводитися відповідні курси в навчальних закладах; заклопотаність якістю навколишнього середовища стала входити в першу трійку причин, хвилюють населення при соціологічних опитуваннях, а це означало, що представники виборної влади повинні були приймати які-небудь кроки для пом'якшення обстановки . 4.3.3.

Інформація, релевантна " МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА "

1. Запитання длc підготовки до заліку з дисципліни« Природокористування »1.
   Міжнародного екологічного права, основні міжнародні організації в галузі охорони навколишнього
   
2. 17.2. Система законодавства в галузі використання і охорони природного середовища
   міжнародними договорами РФ, земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, тваринний світ, іншим законодавством у галузі охорони навколишнього середовища і природокористування (п. 5 ст . 2), тобто обгрунтовано розглядає законодавство про окремі природних ресурсах підгалузями законодавства про охорону навколишнього середовища. На відміну від інших законів він не тільки стосується
   
3. Джерела норм міжнародного права
   міжнародного права являють собою встановлені державами в процесі правотворчості форми втілення узгоджених рішень, форми існування міжнародно-правових норм. Стаття 38 Статуту Міжнародного суду містить перелік джерел міжнародного права, які він застосовує при вирішенні переданих йому суперечок. До таких джерел відносяться: міжнародні конвенціі1,
   
4. 16.8. Роль міжнародного співробітництва
   міжнародні програми очолює ЮНЕСКО (Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури, UNESCO, United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization). ЮНЕСКО була створена в 1946 р. для координації діяльності урядів та наукових установ. У 1972 р. у м. Стокгольмі ЮНЕСКО організувала першу велику Міжнародну конференцію з питань
   
5. ВИСНОВОК
   міжнародного співробітництва у справі охорони природи, так як біосфера - це спільний дім всього людства, і навести в ньому екологічний порядок можна тільки зусиллями всього світового
   
6. А. Введення
   міжнародного рівня та ряд регіональних організацій. Основними міжнародними організаціями є Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) та Світова організація торгівлі (СОТ). Найважливішою серед регіональних організацій є Європейський союз. Ці організації виконують дуже важливі функції. ВОІВ та СОТ відповідають за складання та перегляд основних міжнародних
   
7. 1. Бернська конвенція
   міжнародним договором в області авторських прав є Бернська конвенція, прийнята в 1886, і з того часу п'ять разів піддавалися перегляду 15. Учасницями цієї Конвенції є всі промислово розвинені країни і більшість менш розвинених країн світу. Конвенція встановлює як загальні принципи, так і спеціальні мінімальні стандарти охорони авторських прав. У число загальних принципів
   
8. 16.9. "Концепція переходу України до сталого розвитку"
   міжнародного співробітництва РФ для збереження біологічного різноманіття, захисту озонового шару, запобігання антропогенного зміни клімату, охорони лісів, боротьби з опустелюванням, розвитку системи особливо охоронюваних природних територій, забезпечення безпечного знищення ядерної та хімічної зброї. Підкреслюється важливість екологічної орієнтації інвестицій, щоб не допустити
   
9. 88. Повноваження Уряду Російської Федерації
   міжнародні договори, регулює експорт та імпорт товарів, реалізує зовнішньоекономічну діяльність. Уряду Російської Федерації належить право законодавчої
   
10. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ЛІСІВ
    міжнародного права в галузі використання і охорони тваринного світу, охорони та відновлення середовища її проживання. З метою збереження та відтворення об'єктів тваринного світу та середовища їх проживання здійснення окремих видів користування тваринним світом, а також користування певними об'єктами тваринного світу можуть бути обмежені, припинені або повністю заборонені на певних
    
11. ДИНАМІКА СТАНУ РОСЛИННОГО І ТВАРИННОГО СВІТУ, СУШИ, РИБНИХ РЕСУРСІВ. МОНІТОРИНГ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
    міжнародному, глобальному рівнях. Першим кроком у цьому напрямку стала конференція ООН з охорони навколишнього середовища в Стокгольмі в 1972 році. Одним з важливих рішень Стокгольмської конференції була рекомендація щодо створення глобальної системи моніторингу навколишнього середовища (YEMS). У 1974 році в Найробі була утворена міжурядова комісія з системі глобального моніторингу,
    
12. Б. Міжнародні договори про патентну охорону
    міжнародних угод, що стосуються питань патентування. Паризька конвенція була прийнята в кінці XIX в. У ній встановлені основні принципи міжнародного патентного права. Угода ТРІПС вимагає повного дотримання положень Паризької конвенції і вводить деякі додаткові правила. Договір про патентну кооперацію був прийнятий в середині XX в. з метою скорочення витрат і посилення
    
13. Міжнародне співробітництво у вирішенні екологічних проблем
    співпрацю у вирішенні екологічних
    
14. § 87. ЩО ТАКЕ СУСПІЛЬСТВО СТАЛОГО РОЗВИТКУ
    міжнародного співробітництва та активізація громадських екологічних рухів. Рішення кожної з проблем - сходинка на шляху до суспільства сталого розвитку. Проблеми зниження рівня забруднення середовища і збереження біологічного різноманіття, вже були розглянуті. Розглянемо інші проблеми. Довідковий матеріал Великий внесок у
    
15. 4. Право на здорове навколишнє середовище і обов'язок берегти її
    довкілля, якого вона внаслідок економічної діяльності людини досягла в другій половині XX століття. Протиріччя, принаймні зовнішнє, між економікою та екологією спонукало сучасні держави використовувати механізм правового регулювання, включаючи конституційний його рівень, для захисту середовища проживання людства і тим самим порятунку його від обострившейся загрози самому його
    
16. 16.5. Контроль рівня забруднення
    міжнародне співробітництво з охорони морів від забруднення малоефективно. 16.6. Охорона біологічного різноманіття В даний час кожен десятий вид рослин або тварин нашої планети є загрозливим і потребує охорони. На сумному рахунком людства - загибель багатьох тисяч видів. У результаті активних міжнародних акцій вдалося поліпшити ситуацію і врятувати ряд
    
17. Г. Європейський союз
    міжнародних організацій і в підготовці договорів; 3) підготовка договорів приєднання для країн - членів ЄС (у деяких випадках відкритих і для інших країн); 4) створення власних інститутів, зокрема Європейського патентного бюро та Європейського бюро по товарних знаках. Конкретно діяльність ЄС та його інститути будуть описані нижче при викладі правил про ті об'єкти інтелектуальної
    
18. 65. Російська Федерація і країни СНД
    співробітництво держав-членів у політичній, економічній, гуманітарній, культурній та інших областях; збалансований економічний розвиток, забезпечення прав людини, сприяння громадянам держав у вільному спілкуванні та контактах. Статут СНД передбачає вісім сфер спільної діяльності держав-членів: 1) забезпечення прав і свобод людини; 2) координація зовнішньополітичної
    
19. МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ
    міжнародним економічним відносинам можна віднести світову (міжнародну) торгівлю, міжнародні кредитно-фінансові відносини, міжнародне виробниче співробітництво, міжнародні науково-технічні зв'язки і надання міжнародних послуг. Світова торгівля - найстаріша і традиційна форма зовнішніх економічних зв'язків. За темпами зростання світова торгівля випереджає і