МЕМБРАННІ ЛІПІДИ: ЛІПІДНИЙ БІШАР

Ліпіди мембран представлені трьома основними класами полярних ліпідів: фосфолипидами (Гліцеро- і сфінгофосфоліпіди), гліколіпідами і стероїдами. Все мембранні ліпіди (незважаючи на відмінність у складі) є амфіфільних молекулами, побудовані за єдиним планом і мають дві області, що відрізняються спорідненістю до води: гідрофобні радикали (хвости) і полярні головки (рис. 22.2).

Мал. 22.2. Схематичне зображення мембранних ліпідів (а) і формули фосфатидилхолина (б), галактоцераміда (в), холестеролу (г)

Подібні амфіфільних молекули у водному середовищі прагнуть до агрегації таким чином, що ліпофільні ділянки молекул (хвости), прагнучи потрапити в гідрофобну фазу, утворюють суцільні неполярні області, а полярні формують кордон між гідрофобною фазою і водою. Цей процес відбувається спонтанно, і серед асоціатів найбільш відомі мономолеку- лярні плівки (моношарів), міцели і бімолекулярні ліпідні шари. Формування асоціата того чи іншого типу визначається перш за все співвідношенням розмірів полярної і неполярний частин молекули. Для фосфо і гликолипидов, які є основними компонентами біомембран, термодинамічно найбільш вигідно формування бислоя або бімолекулярного ліпідного шару. У Біслі агреговані молекули ліпідів укладені у вигляді паралельних монослоев, звернених один до одного своїми гідрофобними ра-

Таблиця 22.2. Приблизний ліпідний склад

різних клітинних мембран (по Д. Албсртсу)

Відсоток від загального вмісту ліпідів

д і калам і. Полярні групи ліпідних молекул утворюють дві гідрофільні поверхні, що відокремлюють внутрішню вуглеводневу фазу від водного середовища. Товщина ліпідного шару визначається перш за все довжиною вуглеводневих ланцюгів і зазвичай варіює в межах 4-5 нм. Присутність в вуглеводневих ланцюгах подвійних зв'язків в цис-конфігурації, бічних метильних груп і інших заступників порушує щільність упаковки молекул і призводить до зменшення товщини бислоя. Головну частину ліпідної фракції складають фосфоліпіди (70-80%), крім них в мембрани входять гліколіпіди, холесте- рол, а також нейтральні ліпіди (моно-, ди-, триацилгліцеролів). Зміст останніх в плазматичній мембрані може становити до 16-20%; нейтральні ліпіди здатні збільшувати пружність і механічну міцність бішару (табл. 22.2). Плазматичну мембрану відрізняє також високий вміст холестеролу (15-20%), і лише дуже незначна його кількість знаходиться у внутрішньоклітинних мембранах (3-6%).

1. Мікроглія - анатомія центральної нервової системи
   Мікрогліоціти (Див. Рис. 2.11 і 2.12, ж, з) - найдрібніші з гліальних клітин. Основна їхня функція - захисна. Вони є фагоцитами НС, за що їх називають гліальними макрофагами. Як і тканинні макрофаги, вони відбуваються зі стовбурових клітин червоного кісткового мозку, т. Е. Мають мезодермалиюе
2. Міжклітинний речовина і неклітинні структури - цитологія, гістологія і ембріологія
   У багатоклітинних організмі крім клітин є міжклітинний речовина і неклітинні структури. Міжклітинний речовина є продуктом життєдіяльності клітин, за допомогою якого клітини з'єднуються і утворюються тканини багатоклітинного організму. В організмі тварин функція створення неживих опорних матеріалів
3. Мейоз - генетика в 2 Ч. Частина 1
   Мейоз - це два наступних один за одним поділу клітини, які лежать в основі утворення гамет, що містять один набір (П) хромосом, на відміну від соматичних клітин, що мають два набори (2л) хромосом. Повною мірою це справедливо для гаметогенеза тварин, т. К. Під час мейозу у них утворюються гаплоїдні
4. Метод лікування, який зберігає життєздатність всієї пульпи зуба - стоматологія. Ендодонтія
   Пульпа забезпечує життєдіяльність зуба, виконуючи захисну, трофічну, пластичну функції. Показання до збереження всієї пульпи зуба обмежені: оборотні форми пульпітів, початковий пульпіт, розтин роги пульпи бором під час лікування карієсу дентину, якщо діаметр перфорації не більше 1-3 мм, без
5. Методи роботи з кореневим каналом - стоматологія. Ендодонтія
   Апікально-корональні методи. Стандартна техніка. Варіант 1. К-РИМЕРА проходять зубний канал на робочу довжину. Варіант 2. Використовують К-рімери і Н-файли. Техніка step back (крок назад). 1. Канал в апикальной частини обробляють К-Ример. перший файл, який пройшов на робочу довжину, застревающий
6. Методи дослідження молочних залоз - факультетська хірургія
   Обстеження молочних залоз повинно бути комплексним. Воно включає в себе загальноклінічні методи (аналіз скарг, збір анамнезу, огляд та пальпацію молочних залоз), а також спеціальні методи, що дозволяють уточнити характер захворювання, його локалізацію і поширеність. Огляд. Огляд молочних залоз
7. Метаболізм вітаміну а - біохімія
   Вітамін А надходить в організм як у вільному, так в естеріфіціро- ванном вигляді. Вільний ретинол сорбується слизової кишечника, а його ефіри спочатку гідролізуються за допомогою ферменту гідролази ефірів карбонових кислот. На внутрішній поверхні ворсинок кишечника відбувається ресинтез ефірів
8. Метаболічний шлях глюконеогенезу від пірувату до глюкози - біохімія людини
   Перетворення глюкози в пировиноградную кислоту, що каталізує ферментами гліколізу, є центральним шляхом катаболізму вуглеводів в більшості клітин як в аеробних, так і в анаеробних умовах (див. Розд. 9.1). Точно так же зворотний процес перетворення пірувату в глюкозу є центральним шляхом біосинтезу