|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
§ 2 Метод господарського права
|
Метод правового регулювання - це сукупність способів регулятивного впливу норм права на поведінку суб'єктів правовідносин.
У концепції господарського права до цього часу виділялося три методи регулювання: метод обов'язкового припису, метод автономних рішень (метод узгодження) та метод рекомендацій. Найважливіше значення в умовах планової економіки мав метод обов'язкових приписів. З переходом до ринкової економіки і розвитком підприємництва, зазначає В. В. Лаптєв , основним у господарському праві стає метод автономних рішень (метод узгодження). Підприємець сам вирішує питання своєї діяльності або узгоджує свої дії з контрагентами на договірних засадах.
Розкриваючи сутність трьох наведених методів, В. С. Щербина додає, що концептуально методи господарського права будуються на двох принципах: загальнодозвільному ("дозволено все, що не заборонено законом"), за яким діють підприємства і підприємці, та зобов'язувальному ("суб'єкти господарського права зобов'язані і мають вчиняти те, що на них покладено законом"). Цей принцип в основному стосується органів державного управління економікою .
В. С. Мартем'янов з цього приводу зазначав, що метод, який застосовується в господарському праві, характеризується складним поєднанням двох способів впливу на поведінку суб'єктів, що і дало привід стверджувати, що в господарському праві існує не один, а кілька методів правового регулювання. Однак, на його думку, це дві взаємопов'язані сторони єдиного методу, що пояснюється складною тканиною господарських відносин, у регулюванні яких частки обов'язкового і автономного можуть бути різними .
При реалізації директивних актів застосовуються обов'язкові приписи (наприклад, приписи антимонопольних органів). Однак внаслідок переходу до переважно економічних методів регулювання відносин у сфері економіки владні приписи в ряді випадків трансформуються в диспозитивні чи рекомендаційні або реалізуються на основі договору. З іншого боку, навіть застосування владних велінь допускає оспорювання некомпетентного припису (наприклад, за ст. 74 ГК у разі видання державним органом чи органом місцевого самоврядуванням акта, який було визнано судом неконституційним або недійсним і внаслідок виконання якого державному підприємству завдано збитки, вони підлягають відшкодуванню зазначеними органами).
Слушною, на наш погляд, є думка про те, що господарські відносини між суб'єктами господарювання характеризує їх взаємодія. Проте наказ про виконання будь-яких господарських завдань - це теж господарське відношення, але своєрідне, таке що його і відношенням не назвеш. При цьому у одного з суб'єктів практично зникають риси суб'єкта господарювання. З організатора-ініціатора він перетворюється на організатора-виконавця, а тому відношення "наказ - виконання - це вже не зовсім відношення між суб'єктами господарювання, яких ми вважаємо все ж таки ініціаторами" .
Завваживши, що деякі правники навіть думки не допускають про те, що можуть якось сполучатися метод обов'язкових приписів і метод автономних рішень, автори підручника "Хозяйственное право" твердять, що дійсно, з філософської точки зору зазначені методи є протилежностями, антиноміями. Однак у філософській науці ще в гегелівські часи була поставлена проблема "зняття" суперечностей. Тоді ж з'явилась ідея про те, що розв'язати їх можна за допомогою залучення "серединного", чи "третього", елемента, який має якості, які знімають суперечності.
У нашому випадку (при виявлені сутності методу господарського права) вельми корисна роль "третього" елемента може бути відведена поняттю "суспільний господарський порядок", під яким слід розуміти заведений у суспільстві спосіб матеріального виробництва, заснований на положеннях Конституції, нормах права, моральних принципах, ділових правилах та звичаях, схвалених законодавчою владою в стратегічних економічних рішеннях, що забезпечує гармонізацію приватних і публічних інтересів і створює партнерські і добропорядні взаємовідносини в господарюванні .
Можливо, це занадто узагальнений чинник, здатний інтегрувати всі інші методи господарського права, але йому належить важлива роль у регламентації господарської діяльності в умовах змішаної економіки, якій притаманне поєднання публічно-правового і приватно-правового регулювання господарських відносин.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "§ 2 Метод господарського права" |
- 7.Поняття, предмет і методи господарського права.
методи господарського права будуються на двох принципах: загальнодозвільному, за яким діють підприємства і підприємці, та зобов'язуючому. Розрізняють: - метод автономних рішень. Ґрунтується на тому, що суб'єкти господарювання мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України. - метод владних приписів. Згідно з ним діяльність (поведінка) суб'єктів
- Екологічне право та екологічне законодавство
методи регулювання: імперативний, диспозитивний тощо. Оскільки природа має надзвичайну соціальну цінність, її захист повинен здійснюватись переважно імперативним методом, якому притаманний най-більш високий потенціал дієвості. Певну роль у захисті природи відіграє мета, яку переслідує юридичне законодавство екологічного змісту (дозволити, обмежити, забо-ронити відповідно до потреб природи).
- Екологічне право та екологічне законодавство
методи регулювання: імперативний, диспозитивний тощо. Оскільки природа має надзвичайну соціальну цінність, її захист повинен здійснюватись переважно імперативним методом, якому притаманний найбільш високий потенціал дієвості. Певну роль у захисті природи відіграє мета, яку переслідує юридичне законодавство екологічного змісту (дозволити, обмежити, заборонити відповідно до потреб природи).
- 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
метод, посіб. Одеса: Юридична література, 2000. 29. Бекерська Д.А., Воронова Л.К. Фінансове право. - К., 1998. 30. Бекерская Д.А. Фінансове право: Учеб.-метод, реком. - Одесса, 1999. 31. Бекерская Д.А. Налоговое право и налоговое законодательство Украины: Учеб. пособ. - Одесса, 2000. 32. Белкин А.А. Дело об антимонопольном комитете // Правове дение 1993. - № 1. 133 33. Белкин А.А. Первое дело
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
методично і термінологічне уніфіковиним. Найкращим шляхом досягнення такого стану була б, певна річ, розробка і прийняття всіх (або по частинах) згаданих законодавчих актів рівночасно (або майже рівночасно) і узгоджено, тобто за так званим "пакетним" принципом (способом). В іншому випадку потрібно забезпечити змістовну узгодженість окремих прийнятих в різний час статутних актів. Як цілком
- 1. Поняття і предмет земельного права.
метод правового регулювання, принципи, на яких базується дана галузь права, функції, які вона призначена виконувати. Найважливішою серед них є встановлення предмета галузі права - визначення кола, матеріального змісту і якісних відмінностей тих суспільних відносин, що регулюються нормами цієї галузі права. Предметом регулювання земельного права є суспільні відносини, об'єктом в яких виступає
- 15. Право комунальної власності на землю.
методом «відрахування» земель державної і приватної власності. В першу чергу це землі, зайняті комунальними об'єктами (інженерної і соціальної інфраструктури, школами, лікарнями, підприємствами громадського харчування, театрами, музеями, дитячими установами, комунальним житлом тощо). На території комунального утворення виділяються землі загального користування. Це - дороги, вулиці, сквери,
- Питання про предмет регулювання цивільного процесуального права
методи їх реалізації різні. Численні організаційні й функціональні принципи мають специфічний характер: третейське провадження не притаманне судочинству. Процесуальний порядок судочинства в цивільних справах виступає формою здійснення правосудця, провадження в громадських судах не є правосуддям. Судочинству надано пріоритет перед іншими формами захисту права - адміністративною і громадською -
- 1. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЯК ГАЛУЗІ ПРАВА І ЙОГО СПІВВІДНОШЕННЯ З ІНШИМИ ГАЛУЗЯМИ ПРАВА
метод правового регулювання. Однак, як елемент системи права України, воно тісно пов'язане з іншими галузями права та галузями знань. Найтіснішим є зв'язок кримінально-процесуального права із загальною теорією права, конституційним правом, кримінальним правом, криміналістикою, оперативно-розшуковою діяльністю. Загальна теорія права відіграє щодо всіх галузей права методологічну роль. Вона
- § 1. Поняття інвестиційної діяльності в Україні
методи корпоративного управління; сприяти розвиненості ринків капіталу, першою чергою банківського сектору, фондового та страхового ринків; знизити податкове навантаження; забезпечити стабільність політичного середовища; активізувати діяльність зі створення позитивного іміджу держави. Кардинальні зміни суспільно-економічного устрою держави обумовлюють проведення структурних реформ у всіх галузях
|