Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоМіжнародне право (шпаргалки) → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника

Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 2)

В Україні, як і в інших державах, що застосовують в основному «право крові», у деяких випадках також використовується «право ґрунту». Так, ребенок, що народився в Україні, чиї батьки невідомі, є українським громадянином
Непрості питання можуть виникнути, коли батьки ребенка мають різне громадянство. У відповідності зі ст. 13 Закону України «Про громадянство України» у випадку народження ребенка від осіб, одне йз яких було громадянином України, а інше ні, ребенок придбає українське громадянство, якщо він народився на території України, або якщо ребенок народився за межами Української держави, але батьки (або один з них) у цей час постійно проживали на території України. В аналогічному випадку, але при постійному проживанні батьків за рубежем ребенок зможе одержати українське громадянство тільки по письмовій заяві батьків
Ребенок, батько або мати якого на момент його народження складалися в громадянстві України, а другий з батьків був особою без громадянства або був невідомий, здобуває громадянство України незалежно від місця його народження
Громадянство також може здобуватися й після народження (по клопотанню індивіда, по факті шлюбу або всиновлення).
Такий спосіб придбання громадянства йменується натуралізацією
Найчастіше натуралізація здійснюється за заявою особи без громадянства або іноземця. Процедура розгляду таких заяв і вимоги, пропоновані до заявника у зв'язку з його наміром стати громадянином якоїсь держави, визначаються нормами внутрішньодержавного права. Так, по українському законодавству ці вимоги зводяться до наступного:
1) визнання й виконання Конституції й законів України;
2) неперебування в іноземному громадянстві;
3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років;
4) володіння українською мовою в обсязі, достатньому для спілкування;
5) наявність законних джерел існування.
У громадянство України не приймаються особи:
1) злочини, щозробили, проти людства й преступленияЪЪ, що зробили, здійснювали, що геноцид або, проти держави або тяжкі злочини проти особистості;
2) засуджені до позбавлення волі до зняття судимості;
3) находящиеся під наслідком або покарання, що уникають, або території, що зробили злочин на, іншої держави;
4) находящиеся на військовій службі, у службі безпеки, у правоохоронних органах, органах юстиції або органах державної влади іноземної держави
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 2)"
  1. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 1)
    міжнародного права, наприклад дипломатичний захист громадян своєю державою на території інших держав і надання своїм громадянам консульської допомоги й послуг при знаходженні їх за рубежем. Держави також містять двосторонні й багатосторонні договори відносно ліквідації колізій, які виникли або можуть виникнути при взаємодії законів про громадянство різних країн Кожна держава виробляє свої правила
  2. Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 3)
    міжнародній і національній практиці відомі також і колективні способи: трансферт і'оптація. Трансферт - це передача населення території, що переходить з-під суверенітету однієї держави під суверенітет іншого, відповідно з одного громадянства в інше. Трансферт здійснюється на основі міжнародного договору й в автоматичному режимі застосовується рідко. Звичайно трансферт супроводжується можливістю
  3. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 5)
    міжнародних договорів Міжнародній практиці відомі два типи міжнародних угод по проблемі бипатризма. Перший вид міжнародних договорів спрямований на усунення колізій, пов'язаних з подвійним громадянством, насамперед це стосується дипломатичного захисту й служби в армії. До них можна віднести вже згадувану Гаазьку конвенцію 1930 р., Гаазький протокол про військові обов'язки у випадку подвійного
  4. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 6)
    міжнародним договором Російської Федерації» (ч. 1 ст. 62). В 1993 р. Росія уклала з Туркменістаном Угода про врегулювання питань подвійного громадянства. У ст. 1 даної Угоди закріплено, що кожна зі сторін визнає за своїми громадянами право придбати, не втрачаючи її громадянства, громадянство іншої сторони. За Згодою особа, що складається в громадянстві обох сторін, у повному обсязі користується
  5. Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 7)
    міжнародними договорами України (ст. 26). Іншими словами, легальним апатридам на території України надається національний режим. І лише незначні вилучення із цього режиму можуть установлюватися для осіб без громадянства в українському законодавстві й міжнародних договорах України. Зрозуміло, що апатриди не можуть користуватися деякими цивільними й політичними правами держави перебування (активним
  6. 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
    міжнародних договорів державами являє собою здійснення державного суверенітету і належить до числа основних прав держав. Укладання конкретного договору може бути й обов'язком держав, коли це випливає з інших договорів. Обов'язком може бути і вступ у переговори з конкретного питання. Так, наприклад, за Договором між СРСР і СІЛА про обмеження систем протиракетної оборони 1972 року «сторони
  7. 46. Міжнародно-правові питання громадянства
    міжнародного права, наприклад дипломатичний захист громадян своєю державою на території інших держав і надання своїм громадянам консульської допомоги й послуг при знаходженні їх за рубежем. Держави також містять двосторонні й багатосторонні договори відносно ліквідації колізій, які виникли або можуть виникнути при взаємодії законів про громадянство різних країн Кожна держава виробляє свої правила
  8. 46. Громадянство та його значення для міжнародного права
    міжнародного права і законодавстві з питань громадянства є багато визначень інституту громадянства, але, як вважається, усі вони грішать певною неповнотою, а іноді й суперечливістю. Так, наприклад, у семитомному «Курсі міжнародного права» міститься наступна дефініція громадянства: «Громадянство - це стійкий правовий зв'язок фізичної особи з державою, що виражається в сукупності їхніх взаємних
  9. Словник-довідник
    міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції. Проценти - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. Публічний договір - договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг
  10. 2. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
    міжнародного співробітництва у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; координація роботи спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу; здійснення інших повноважень, передбачених законом. До повноважень спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і