Громадянство - це стійкий політико-правовий зв'язок фізичної особи з державою, що виражається в наявності взаємних прав і обов'язків
Стійкість цього зв'язку характеризується, по-перше, тим, що вона з'являється в людини, як правило, з народження й втрачається зі смертю й, по-друге, на неї не впливає просторовий фактор, тобто даний зв'язок зберігається для людини й за межами його держави
У державах з республіканською формою правління для позначення цього зв'язку особи з державою використовується термін «громадянство». В одних монархічних державах також застосовується зазначений термін, в інші - «підданство».
В англо-американській правовій системі відносно громадян використовуються терміни «citizen» (громадянин), «subject» (підданий) і «national» (громадянин або підданий). У цей час юридично ці поняття практично рівнозначні, хоча в період колоніалізму вони мали неоднакове правове значення
Питання громадянства регулюються насамперед законодавством держав. Ці закони можуть бути писаними й неписаними. В Україні найбільш важливими законодавчими актами в цій області є Конституція й Закон «Про громадянство України» 1991 р. з наступними змінами
Ряд питань, пов'язаних з інститутом громадянства, регулюється також і нормами міжнародного права, наприклад дипломатичний захист громадян своєю державою на території інших держав і надання своїм громадянам консульської допомоги й послуг при знаходженні їх за рубежем. Держави також містять двосторонні й багатосторонні договори відносно ліквідації колізій, які виникли або можуть виникнути при взаємодії законів про громадянство різних країн
Кожна держава виробляє свої правила придбання громадянства. У більшості держав громадянство приобретается в основному по народженню. При цьому держави для визначення громадянства ребенка використовують або «право крові» (jus sanguinis - національний принцип), або «право ґрунту» (jus soli - територіальний принцип).
В Україні переважно застосовується принцип «права крові», що означає, що ребенок, що народився від громадян України, буде мати українське громадянство, незалежно від місця його народження
Відповідно до принципу «права ґрунту» громадянство ребенка визначається місцем його народження й не залежить від громадянства батьків. Даний принцип розповсюджений у Латинській Америці й США. Виключення із цього правила робляться для осіб, що мають дипломатичні иммунитеты й привілею. Конференція ООН з питань дипломатичних зносин і иммунитетов прийняла в 1961 р. Факультативний протокол про придбання громадянства. Ст. II цієї угоди встановлює, що співробітники дипломатичного представництва, що не є громадянами держави перебування, і члени їхніх родин, що живуть разом з ними, не здобувають громадянства даної держави винятково в порядку застосування законів держави перебування
|
- Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 5)
міжнародних договорів Міжнародній практиці відомі два типи міжнародних угод по проблемі бипатризма. Перший вид міжнародних договорів спрямований на усунення колізій, пов'язаних з подвійним громадянством, насамперед це стосується дипломатичного захисту й служби в армії. До них можна віднести вже згадувану Гаазьку конвенцію 1930 р., Гаазький протокол про військові обов'язки у випадку подвійного
- Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 6)
міжнародним договором Російської Федерації» (ч. 1 ст. 62). В 1993 р. Росія уклала з Туркменістаном Угода про врегулювання питань подвійного громадянства. У ст. 1 даної Угоди закріплено, що кожна зі сторін визнає за своїми громадянами право придбати, не втрачаючи її громадянства, громадянство іншої сторони. За Згодою особа, що складається в громадянстві обох сторін, у повному обсязі користується
- Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 7)
міжнародними договорами України (ст. 26). Іншими словами, легальним апатридам на території України надається національний режим. І лише незначні вилучення із цього режиму можуть установлюватися для осіб без громадянства в українському законодавстві й міжнародних договорах України. Зрозуміло, що апатриди не можуть користуватися деякими цивільними й політичними правами держави перебування (активним
- 16. Джерела міжнародного права.
міжнародного права. Норми міжнародного права, як і інші юридичні норми, завжди існують у якійсь формі і зафіксовані в яко-му-небудь правому джерелі, «резервуарі правових норм» (С.С. Алексеев). Джерелом міжнародного права прийнято вважати форму вираження міжнародно-правової норми. Слід мати на увазі, що жодний із документів міжнародного права не містить вичерпного переліку його джерела. Деякі
- 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
міжнародних договорів державами являє собою здійснення державного суверенітету і належить до числа основних прав держав. Укладання конкретного договору може бути й обов'язком держав, коли це випливає з інших договорів. Обов'язком може бути і вступ у переговори з конкретного питання. Так, наприклад, за Договором між СРСР і СІЛА про обмеження систем протиракетної оборони 1972 року «сторони
- 41. Концепція прав людину і її втілення в міжнародному праві
міжнародно-правового втілення. Лише випробувавши неймовірні жахи й колосальні трагедії двох світових воєн, людство усвідомило необхідність юридичного закріплення концепції прав людини й вироблення механізмів захисту цих прав на національному й міжнародному рівні Так, у преамбулі Уставу ООН проголошується: «Ми, народи Об'єднаних Націй, сповнені рішучості позбавити прийдешні покоління від нещасть
- 42. Основні універсальні міжнародні акти по захисту прав людини
міжнародне співробітництво в дозволі міжнародних проблем економічного, соціального, культурного й гуманітарного характеру й у заохоченні й розвитку поваги до прав людини й основних воль для всіх, без розходження раси, підлоги, мови й релігії». А ст. 55 установлює, що сприяння всеобщему повазі й дотриманню прав людини й основних воль для всіх, без розходження раси, підлоги, мови й релігії створює
- 46. Міжнародно-правові питання громадянства
міжнародного права, наприклад дипломатичний захист громадян своєю державою на території інших держав і надання своїм громадянам консульської допомоги й послуг при знаходженні їх за рубежем. Держави також містять двосторонні й багатосторонні договори відносно ліквідації колізій, які виникли або можуть виникнути при взаємодії законів про громадянство різних країн Кожна держава виробляє свої правила
- 46. Громадянство та його значення для міжнародного права
міжнародного права і законодавстві з питань громадянства є багато визначень інституту громадянства, але, як вважається, усі вони грішать певною неповнотою, а іноді й суперечливістю. Так, наприклад, у семитомному «Курсі міжнародного права» міститься наступна дефініція громадянства: «Громадянство - це стійкий правовий зв'язок фізичної особи з державою, що виражається в сукупності їхніх взаємних
- Поняття і особливості принципів екологічного права
міжнародного співробітництва щодо збереження біорізноманіття природи, охорони озонового шару атмосфери, запобігання антропогенній зміні клімату, захисту лісів і лісовідновлення, транскордонного забруднення довкілля, відновлення природного стану Дніпра, Дунаю, Чорного і Азовського морів Державна система екомоніторингу довкілля є інтегрованою інформаційною системою, що здійснює збирання, збереження
|