Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоМіжнародне право (шпаргалки) → 
« Попередня Наступна »
Шпаргалки по міжнародному праву, 2009 - перейти до змісту підручника

41. Концепція прав людину і її втілення в міжнародному праві

Людина, коли став усвідомлювати себе мислячою частиною світобудови, початків замислюватися над питаннями: «Хто я? Які мої права? Який їхнє джерело?» Протягом сторіч ці й інші проблеми, тісно з ними зв'язані, одержували відбиття переважно в релігійних, філософських концепціях і політичних трактатах
Потужний імпульс у розвитку концепції прав людини був даний французскими просвітителями й Великою французькою революцією 1789-1794 р. У преамбулі Декларації прав людини й громадянина 1789 р. проголошувалося: «Неуцтво, забуття прав людину або зневагу ними є єдиною причиною суспільних нещасть і зіпсованості правительств». Французькі філософи XVII-XVIII вв. у розробці своїх концепцій виходили з визнання примата природного права над позитивним. На їхню думку, у розумному суспільстві державні закони повинні відповідати принципам природного права; природжені права людини повинні бути відбиті в діючих нормах позитивного права. Важливий був і їхній висновок про те, що демократія ґрунтується на принципі: правительство існує, щоб служити народу, а не народ існує для того, щоб служити правительству. Суверенітет належить народу й народ є єдиним джерелом влади
Однак аж до XX в. концепція прав людини не одержувала адекватного національно-правового й міжнародно-правового втілення. Лише випробувавши неймовірні жахи й колосальні трагедії двох світових воєн, людство усвідомило необхідність юридичного закріплення концепції прав людини й вироблення механізмів захисту цих прав на національному й міжнародному рівні
Так, у преамбулі Уставу ООН проголошується: «Ми, народи Об'єднаних Націй, сповнені рішучості позбавити прийдешні покоління від нещасть війни, двічі в нашім житті принесшей людству невимовне горе, і знову затвердити віру в основні права людини, у достоїнство й цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків і жінок і в рівність прав більших і малих націй...».
Міжнародне співтовариство в такий спосіб прямо погоджує проблему підтримки миру й безпеки з питаннями забезпечення прав і воль людини. І це дійсно так, тому що держави, у яких зневажаються права людини й основні волі, являють загрозу миру. Пояснюється це тим, що забуття зазначених прав звичайно приведе до тяжкої соціально-політичної й економічної ситуації в країні. Правительство такої країни, щоб відволікти невдоволення народу від внутрішніх проблем, як правило, фокусирует народний гнів на зовнішніх ворогах, що найчастіше приводить до збройних конфліктів
Тому втручання міжнародного співтовариства в питання захисту й забезпечення прав людини в окремій державі не є порушенням принципу невтручання у внутрішні справи. У преамбулі Загальної декларації прав людини 1948 р. затверджується, «що визнання достоїнства, властивим всім членам людської родини, і рівних і невід"ємних прав їх є основою волі, справедливості й загального миру».
Концепція невід"ємності й неподільності прав, властивим людям у силу їхнього людського достоїнства, є широко визнаною у світі. Разом з тим не припиняються дискусії про юридичну природу й роль концепції прав людини в міжнародному праві. Починаються ці дискусії з того, що різні правові школи неоднаково тлумачать поняття «право». Одні вчені розуміють «право» у контексті прав людини як норму поводження, що підлягає негайному виконанню, інші ж уважають, що це лише можливий зразок поводження, звернений у майбутнє. Також непростий є проблема імплементації міжнародно-правових норм по правах людини у внутрішнє законодавство держав і санкцій за невиконання або неналежне виконання таких норм. Тривають також дискусії про співвідношення природного й позитивного права в концепції прав людини. Однак, незважаючи на триваючі дискусії по тимі або інших юридичних аспектах розглянутої проблеми (у силу її актуальності такі дискусії цілком зрозумілі й природні), можна зробити висновок про те, що в сучасному міжнародному праві сформувалася галузь, об"єктом якої є міжнародні відносини в області прав людини й основних воль
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "41. Концепція прав людину і її втілення в міжнародному праві"
  1. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    концепція такої моделі державної служби, що охоплюватиме весь державний сектор. Вирішення зазначених питань передбачає істотне зміцнення правового регулювання державної служби, джерелами якого повинні стати: а) узагальнюючий Закон України "Про основні засади державної служби і служби в органах місцевого самоврядування", який має місти ти загальні положення, вичерпну класифікацію державних
  2. Поняття і особливості принципів екологічного права
    концепцій. Визначились два напрями. Перший зводиться до визнання того, що екологічне право належить до комплексної галузі, яка включає в себе самостійні галузі права, зокрема земельне, водне, лісове, гірниче, фауністичне, атмосфсрно-повітрянс, охоронні. Не випадково у переліку юридичних, психологічних наук, які вводяться до номенклатури спеціальностей наукових працівників, здобута спеціальність
  3. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
    права на засадах Конституції України Адміністративне право як самостійна галузь права у ретроспективному аспекті має давню історію, оскільки бере початок з XVIII століття. В усі часи воно так чи інакше пов'язувалось з публічною владою держави, з взаємодією її органів з громадянами та іншими учасниками суспільних відносин. Подолавши свого часу предметну обмеженість власного джерела - так
  4. 29. Принцип поваги прав людини
    концепцію сучасного міжнародного права. Відношення держави до свого населення стає об'єктом уваги міжнародного співтовариства. Держави беруть на себе зобов'язання додержуватися історично досягнутих стандартів прав людини, оскільки від цього залежать і міждержавні відносини. Міжнародне право враховує важливий аспект взаємозв'язку внутрішнього і міжнародного життя держав. У статті 3 Конституції
  5. 35. Стадії висновку міжнародних договорів
    концепція узгодження воль, що лежить в основі права міжнародних договорів. Її прихильники думають, уто процес створення норм міжнародного права може бути теоретично розчленований на дві стадії: 1) узгодження воль держав щодо змісту правила поведінки; 2) узгодження воль щодо визнання його в якості юридично обов'язкового Австрійський юрист Ф. Аркуш у свій час також писав про те, що міжнародний
  6. 64. Загальний характер безпеки
    праві підтримки миру. Виходячи з розуміння загального характеру безпеки, міри, спрямовані на забезпечення стабільного й ненасильницького миру, повинні мати всеосяжний характер. Вони повинні стосуватися різних областей взаємодії держав - політичної, військової, соціально-економічної, екологічної, гуманітарної. Останнім часом всі частіше говориться про екологічний і гуманітарний аспекти загальної
  7. 5. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ЗАКОН. ЙОГО ЧИННІСТЬ У ПРОСТОРІ, У ЧАСІ ТА ЩОДО ОСІБ
    правовий акт представницького вищого органу державної влади - Верховної Ради України, - який регулює порядок порушення кримінальних справ і здійснення у них провадження. Дія закону у просторі може бути територіальною та екстериторіальною. Провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами Кримінально-процесуального кодексу України незалежно від місця вчинення
  8. 10. КОНЦЕПЦІЯ РЕФОРМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (проект)*
    права: нові погляди на його роль, зміст і систему в демократичній правовій державі Глава 1. Оновлення суспільного призначення адміністративного права на засадах Конституції України Глава 2. Збагачення змісту предмету адміністративного права Глава 3. Розвиток методу адміністративного права Глава 4. Матеріальні і процесуальні норми у змісті адміністративного права та його межі Глава 5. Джерела
  9. 5. Поняття й види суб'єктів міжнародного права
    права, грають і інші учасники, які в сукупності утворять поняття «суб"єкти міжнародного права». Поняття «суб"єкт права» було вироблено загальною теорією права стосовно до права взагалі. Незважаючи на те що міжнародне право - це особлива система права, разом з тим - це право, тому загальнотеоретичні правові положення до нього також застосовні. Виходячи із цього, можна дати наступне визначення
  10. 9. Індивіди й міжнародні неурядові організації як суб'єкти міжнародного права
    права була поширена думка, що індивіди (фізичні особи) і міжнародні неурядові організації (МНПО) є суб'єктами внутрішньодержавного права й можливості самостійно брати участь у міжнародно-правових відносинах не мають. Іншими словами, більшість радянських юристів-международников не визнавало індивідів і МНПО як суб'єктів міжнародного права. Позиція радянських юристів-международников по даному