Права і обов'язку апатридів в основному регламентуються національним законодавством держав. Так, по Конституції України особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими ж правами й волями й несуть такого ж обов'язку, як і громадяни України, за виключеннями, установленими Конституцією, законами або міжнародними договорами України (ст. 26). Іншими словами, легальним апатридам на території України надається національний режим. І лише незначні вилучення із цього режиму можуть установлюватися для осіб без громадянства в українському законодавстві й міжнародних договорах України. Зрозуміло, що апатриди не можуть користуватися деякими цивільними й політичними правами держави перебування (активним і пасивним виборчим правом, нести службу в армії, займати певні посади й т.п.), вони також не мають змоги звертатися за дипломатичним захистом. Разом з тим міжнародне співтовариство йде по шляху максимально можливого уравнивания в правах легальних апатридів з іноземцями, а дві ці групи осіб - із громадянами держав, де вони постійно проживаються
У міжнародних відносинах діють дві багатобічні конвенції, присвячені проблемі без громадянства: Конвенція про статус апатридів 1954 р. і Конвенція про скорочення безгромадянства 1961 р. Перше із цих угод спрямовано на забезпечення з боку держав-учасників такого правового положення апатридів, яке на їхній території мають іноземні громадяни, якщо більше сприятливе прямо не передбачено Вконвенции.
Основні положення Конвенції 1961 р. зводяться до наступного: особі, що народилася на території держави, повинне надаватися громадянство цієї держави, якби в противному випадку він став апатридом; припинення громадянства із причин змін в особистому статусі обумовлюється одержанням нового громадянства; позбавлення громадянства не повинне мати місця, якщо це приводить кбезгражданству.
|
- Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 1)
міжнародного права, наприклад дипломатичний захист громадян своєю державою на території інших держав і надання своїм громадянам консульської допомоги й послуг при знаходженні їх за рубежем. Держави також містять двосторонні й багатосторонні договори відносно ліквідації колізій, які виникли або можуть виникнути при взаємодії законів про громадянство різних країн Кожна держава виробляє свої правила
- Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 5)
міжнародних договорів Міжнародній практиці відомі два типи міжнародних угод по проблемі бипатризма. Перший вид міжнародних договорів спрямований на усунення колізій, пов'язаних з подвійним громадянством, насамперед це стосується дипломатичного захисту й служби в армії. До них можна віднести вже згадувану Гаазьку конвенцію 1930 р., Гаазький протокол про військові обов'язки у випадку подвійного
- Міжнародний захист прав людини й основних воль - Міжнародно-правові питання громадянства (Частина 6)
міжнародним договором Російської Федерації» (ч. 1 ст. 62). В 1993 р. Росія уклала з Туркменістаном Угода про врегулювання питань подвійного громадянства. У ст. 1 даної Угоди закріплено, що кожна зі сторін визнає за своїми громадянами право придбати, не втрачаючи її громадянства, громадянство іншої сторони. За Згодою особа, що складається в громадянстві обох сторін, у повному обсязі користується
- 16. Джерела міжнародного права.
міжнародного права. Норми міжнародного права, як і інші юридичні норми, завжди існують у якійсь формі і зафіксовані в яко-му-небудь правому джерелі, «резервуарі правових норм» (С.С. Алексеев). Джерелом міжнародного права прийнято вважати форму вираження міжнародно-правової норми. Слід мати на увазі, що жодний із документів міжнародного права не містить вичерпного переліку його джерела. Деякі
- 35. Порядок і стадії укладання міжнародних договорів
міжнародних договорів державами являє собою здійснення державного суверенітету і належить до числа основних прав держав. Укладання конкретного договору може бути й обов'язком держав, коли це випливає з інших договорів. Обов'язком може бути і вступ у переговори з конкретного питання. Так, наприклад, за Договором між СРСР і СІЛА про обмеження систем протиракетної оборони 1972 року «сторони
- 41. Концепція прав людину і її втілення в міжнародному праві
міжнародно-правового втілення. Лише випробувавши неймовірні жахи й колосальні трагедії двох світових воєн, людство усвідомило необхідність юридичного закріплення концепції прав людини й вироблення механізмів захисту цих прав на національному й міжнародному рівні Так, у преамбулі Уставу ООН проголошується: «Ми, народи Об'єднаних Націй, сповнені рішучості позбавити прийдешні покоління від нещасть
- 42. Основні універсальні міжнародні акти по захисту прав людини
міжнародне співробітництво в дозволі міжнародних проблем економічного, соціального, культурного й гуманітарного характеру й у заохоченні й розвитку поваги до прав людини й основних воль для всіх, без розходження раси, підлоги, мови й релігії». А ст. 55 установлює, що сприяння всеобщему повазі й дотриманню прав людини й основних воль для всіх, без розходження раси, підлоги, мови й релігії створює
- 46. Міжнародно-правові питання громадянства
міжнародного права, наприклад дипломатичний захист громадян своєю державою на території інших держав і надання своїм громадянам консульської допомоги й послуг при знаходженні їх за рубежем. Держави також містять двосторонні й багатосторонні договори відносно ліквідації колізій, які виникли або можуть виникнути при взаємодії законів про громадянство різних країн Кожна держава виробляє свої правила
- 46. Громадянство та його значення для міжнародного права
міжнародного права і законодавстві з питань громадянства є багато визначень інституту громадянства, але, як вважається, усі вони грішать певною неповнотою, а іноді й суперечливістю. Так, наприклад, у семитомному «Курсі міжнародного права» міститься наступна дефініція громадянства: «Громадянство - це стійкий правовий зв'язок фізичної особи з державою, що виражається в сукупності їхніх взаємних
- Поняття і особливості принципів екологічного права
міжнародного співробітництва щодо збереження біорізноманіття природи, охорони озонового шару атмосфери, запобігання антропогенній зміні клімату, захисту лісів і лісовідновлення, транскордонного забруднення довкілля, відновлення природного стану Дніпра, Дунаю, Чорного і Азовського морів Державна система екомоніторингу довкілля є інтегрованою інформаційною системою, що здійснює збирання, збереження
|