Головна
Cоціологія || Гуманітарні науки || Мистецтво та мистецтвознавство || Історія || Медицина || Науки про Землю || Політологія || Право || Психологія || Навчальний процес || Філософія || Езотерика || Екологія || Економіка || Мови та мовознавство
ГоловнаМедицина → Біологія. Частина 1
««   ЗМІСТ   »»

МОДИФІКАЦІЙНА МІНЛИВІСТЬ

Крива розподілу модифікацій ознаки в варіаційному ряду

Мал. 7.1. Крива розподілу модифікацій ознаки в варіаційному ряду.

Завдяки впливу факторів середовища на формування фенотипу навіть генетично ідентичні організми в різних умовах розвитку і існування в більшій чи меншій мірі різняться за своїми ознаками. Фенотипічні зміни, що виникають на основі одного і того самого генотипу в різних умовах його реалізації, називають модифікаціями. Прикладом модифікацій можуть служити зміни вмісту жиру в молоці тварин або маси тіла в залежності від їх харчування, зміни кількості еритроцитів в крові, в залежності від парціального тиску кисню в повітрі, зміни темпу росту рослин при різній освітленості і зміст мінеральних речовин в грунті.

V - варіанти ознаки, Р - частота народження варіантів ознаки, Мо - мода, або найбільш часто зустрічається значення ознаки, Ігл - межі модіфікаціон- ної мінливості ознаки (норма реакції)

Модифікації окремого ознаки або властивості, що формується даними генотипом, утворюють безперервний ряд. Частота народження кожного варіанту в такому вариационном ряду різна. Найчастіше виявляються середні значення ознаки. Чим далі ознака відстоїть від середнього значення, тим рідше він спостерігається (рис. 7.1).

У генотипі організму запрограмовано не конкретне значення окремих його характеристик, а лише можливість їх формування в певних межах, які називаються нормою реакції. Таким чином, норма реакції являє собою межі модіфікаці- ційної мінливості ознаки, допустимої при даному генотипі. Деякі ознаки характеризуються широкою нормою реакції. Як правило, це кількісні ознаки, контрольовані полігенами (маса тіла, жирність молока, пігментація шкіри), інші властивості характеризуються вузькою нормою реакції і слабо або майже не модифікуються в різних умовах (колір очей, група крові).

Фенотипічніпрояв інформації, що містяться в генотипі, характеризується показниками пенетрантності експресивності. Пенетрантност' відображає частоту фенотипічного прояви наявної в генотипі інформації. Вона відповідає відсотку особин, у яких домінантний аллель гена проявився в ознака, по відношенню до всіх носіїв цього алеля. Неповна пенетран- тність домінантного алеля гена може бути обумовлена системою генотипу, в якій функціонує даний аллель і яка є своєрідним середовищем для нього. Взаємодія неалельних генів в процесі формування ознаки може привести при певному поєднанні їх алелей до невияв домінантного алеля одного з них.

У розглянутих вище прикладах (див. Розд. 3.6.5.2) наявність в генотипі одного з генів в рецессивном гомозиготномустані не давало можливості проявитися домінантним алелем іншого гена (альбінізм, «бомбейський феномен»). Відомі також випадки, коли фенотипичному прояву певного алеля перешкоджають чинники навколишнього організм середовища. Наприклад, у китайській примули розвиток або відсутність червоного забарвлення квіток залежить від температури і вологості повітря: при t = 5 ^ 20 ° С - червоні квіти, при t = 30-Г35 ° С і підвищеній вологості - білі. У кроликів гімалайської забарвлення темна пігментація вовни, розвивається в звичайних умовах лише на окремих ділянках тіла, при вирощуванні їх при низькій температурі може бути отримана на всьому тілі.

експресивність також є показником, що характеризує фенотипічніпрояв спадкової інформації. Вона характеризує ступінь вираженості ознаки і, з одного боку, залежить від дози відповідного алеля гена при моно- генному успадкування або від сумарної дози домінантних алелів генів при Полигенное успадкування, а з іншого - від факторів середовища. Прикладом служить інтенсивність червоного забарвлення квіток нічної красуні, спадна в ряду генотипів АА, Аа, аа, або інтенсивність пігментації шкіри у людини, що збільшується при зростанні числа домінантних алелей в системі полигенов від 0 до 8 (див. Рис. 3.80). Вплив факторів середовища на експресивність ознаки демонструється посиленням ступеня пігментації шкіри у людини при ультрафіолетовому опроміненні, коли з'являється загар, або збільшенням густоти вовни у деяких тварин в залежності від зміни температурного режиму в різні сезони року.

  1. М'язова сенсорна система - анатомія центральної нервової системи
    Необхідною умовою нормальної м'язової діяльності є отримання інформації про положення тіла в просторі і про ступінь скорочення кожної з м'язів. Ця інформація надходить в ЦНС від різних рецепторів, наприклад вестибулярного апарату, очей. Однак найважливішим її компонентом є сигнали
  2. Мутаційна теорія - генетика
    мутаційна теорія , або, правильніше, теорія мутацій, становить одну з основ генетики. Вона зародилася незабаром після перевідкриття законів Г. Менделя в працях Г. де Фріза (1901-1903). Ще раніше до уявленням про стрибкоподібному зміні спадкових властивостей прийшов російський ботанік С. І
  3. Мультиферментний синтетазний комплекс жирних кислот., структура мономера синтетази жирних кислот - біохімія частина 2.
    Всі ферменти біосинтезу жирних кислот утворюють єдиний агрегат - Мультиферментний комплекс, який отримав назву синтетази жирних кислот. Комплекс синтетази тваринних тканин і дріжджів - це димер, що складається з двох ідентичних мономерів, кожен з яких представляє поліпсптідную ланцюг, що включає
  4. Мозкову речовину наднирників - ендокринна і центральна нервова системи, вища нервова діяльність, аналізатори, етологія
    Утворено скупченнями великих клітин округлої і полігональної форми, що містять значну кількість секреторних гранул. Згідно з даними гістохімічних і ультраструктурних досліджень, в мозковій речовині розрізняють клітини, що продукують адреналін - адрено- ціти і норадреналін - норадреноцитів
  5. Мова і мислення - нервова система: анатомія, фізіологія, Нейрофармакологія
    У людей і тварин можна спостерігати чимало спільних рис нервової діяльності і поведінки. Однак у людини є і безліч специфи- чеських властивостей ВНД, значна частина яких пов'язана з мисленням і мовленням. Перша і друга сигнальні системи. Подання про дві сигнальні системи, що визначають поведінку
  6. Морфогенез - біологія. Частина 1
    морфогенез - це процес виникнення нових структур і зміни їх форми в ході індивідуального розвитку організмів. Морфогенез, як зростання і клітинне диференціювання, відноситься до ациклічним процесам, т. е. які повертаються до свого попереднього стану і здебільшого незворотнім. Головною властивістю
  7. Молодший шкільний вік - вікова фізіологія і психофізіологія
    В результаті вивчення даного розділу студент повинен: з нать основні закономірності росту і фізичного розвитку дитини в молодшому шкільному віці; структурно-функціональні засади розвитку пізнавальної діяльності в молодшому шкільному віці; особливості розвитку сприйняття, пам'яті та уваги;
  8. Молекулярна організація біологічних мембран - біохімія
    Мал. 22.1. Рідинно-мозаїчна модель структури мембрани Перші уявлення про ліпідної природи біологічних мембран відносять до 1899 (Е. Овертон). У 1925 р голландські вчені Е. Гортер і Ф. Грен- справ ь висунули уявлення про ліпідному Біслі як про напівпроникну бар'єрі, що оточує клітину. Уявлення
© 2014-2022  ibib.ltd.ua