ГоловнаІсторіяІсторія Росії (підручники) → 
« Попередня Наступна »
Під редакцією професора Є.П. Іванова. Історія Батьківщини. Проблеми. Погляди. Люди Під редакцією професора Є.П. Іванова. - Львів: ПГПИ, 2004. - 448 с., 2004 - перейти до змісту підручника

Москва.

Археологічні розкопки в Москві мають давню традицію. Великі розміри середньовічного міста, збіг сучасного центру з найдавнішою територією Москви і значні масштаби будівництва визначили необхідність охоронних археологічних розкопок. У 80-90-ті роки археологічні розкопки і розвідки в Москві вели експедиції Музею історії та реконструкції Москви, Державного історичного музею. Інституту археології АН СРСР, Державних музеїв Московського Кремля, Головного управління з контролю за охороною пам'яток історії та культури м. Москви, Музею-заповідника Андрія Рубльова, Музею архітектури. На території сучасного міста, окрім культурного шару, виявлено понад 200 археологічних пам'яток, починаючи від кам'яного віку до періоду середньовіччя. Одночасні стародавній Москві селища і городища на місцях підмосковних сіл, слобід, феодальних садиб та понад 70 курганних груп XII-XIII ст., Кладовищ в їх околицях.
Результати археологічного вивчення стародавнього центру Москви і московської округи були проаналізовані в доповідях і наукових публікаціях археологів-дослідників Москви М.Г. Рабиновича, А.Г. Векслера, Н.С. Володимирській (Шеляпі-ної), Д.А. Біленької, Л.А. Бєляєва, Т.Д. Панової, Т.Д. Авдусі-ної, С.З. Чернова, Н.А. Кренке, І. А. Бойцова та інших. У зв'язку з 850-річним ювілеєм першої згадки Москви почастішали публікації з археології та історії Москви в науковій пресі і московських виданнях. Журнал «Питання історії» ввів в 1996 р. рубрику «До 850-річчя Москви», і вона відкрилася статтею В.А. Кучкина «Москва в XII-першій половині XIII ст.», Написаної з
залученням новітніх археологічних матеріалів.
У роботах перерахованих дослідників підводяться підсумки археологічних розкопок у всій Москві і в окремих її частинах (Кремль, Великий посад тощо), обговорюється проблема музі-фікації археологічних пам'яток. Вперше видані і проаналізовано матеріали археологічних досліджень найдавніших московських монастирів XIII-XIV ст. (Л.А. Бєляєв, 1995).
У 80-90-і рр.. накопичення даних з археології Москви дозволило повернутися до питання про дату виникнення раннього поселення на території Кремля. Довгий час частина дослідників припускала, що поселення вже існувало за багато десятиліть до першої згадки Москви в XII столітті. Саме вивчення території Кремля і публікація матеріалів розкопок і спостережень в кінці 80-х-початку 90-х рр.. дозволили внести уточнення в існуючі гіпотези. У цьому велика заслуга археологів Н.С. Володимирській, Т.Д. Панової, Т.Д. Авдусін.
З'ясувалося, що в Кремлі початкові середньовічні відкладення датуються серединою-другою половиною XII в. Друк київського митрополита 1091-1096 рр.. була знайдена в шарі другої половини - кінця XII в. Вона могла бути перевезена сюди разом з документом, який скріплювала.
Відкладення другої половини XII в. присутні не тільки в мисовій частини Боровицького пагорба, а й на Соборній площі. У шарі цього часу на Боровицком мису виявлені сліди косторезного і шкіряного виробництва, а в північній частині Соборної площі - найдавніше в Кремлі кладовищі. Під залишками кріпосного валу другої половини XII в. була відкрита невеликий прошарок культурного шару. Ці відкриття не виключають того, що надалі в Кремлі можуть бути виявлені шари першої половини XII в., Але поки для такої гіпотези мало підстав (Т.Д. Панова). «Шукати Москву в XI столітті не доводиться», - вважає В. Л. Янін. На його думку, дата першої згадки Москви дуже близька до часу її виникнення.
Несподіваним чином Новгород вніс свою лепту в вивчений-
ня ранньої Москви. У 1991 році там, на Міхаілоархангельском розкопі, у районі древньої Прусської вулиці, була знайдено берестяну грамоту другої половини XII в. з найдавнішим згадуванням Кучкова: «Покланяніе від душив до Нясте». У тексті грамоти є слова: «... йшов ти єси в Кучково ... »У порівнянні із знайденими поруч берестяними грамотами В.Л. Янін відносить виявлене лист до зими 1166 або 1167 Згадка топоніма «Кучково» в документі XII в. є, на думку вченого, найважливішим аргументом на користь первісності цієї назви, заміненого пізніше ім'ям «Москва».
У зв'язку із здійсненням реконструкції історичного центру Москви в 1988 р. почалися розкопки в північній частині Червоної площі - в Історичному проїзді. Роботи велися Московської експедицією Інституту археології АН СРСР, відтвореної в 1987 р. (начальник експедиції С.З. Чернов). Перед москвичами і приїжджими постала грандіозна археологічна експозиція - розкоп площею 2 тис. кв. м., де на очах глядачів археологи і їх помічники, виконуючи звичну і в даному випадку термінову роботу, розчищали середньовічні будови, виявляли знахідки. Тут були відкриті фундаменти Воскресенських (Іверської) воріт Китай-міста XVI-XVII ст., Споруди XIII-XV ст. Серед знахідок найвидатнішою, звичайно, була перша в Москві берестяна грамота, написана в другій половині XV в. Текст її розташовувався незвично: поперек прожилок берести. Він був переданий напівстатутом з елементами скоропису, зберігся не повністю, т. к. грамота була минулого розірвана. І все ж тут 17 рядків по 4-5 букв в кожній. Наявність слова «пане» дозволило припустити, що таким було звернення до адресата.
Чудові відкриття в Історичному проїзді отримали великий суспільний резонанс вже в ході розкопок. В даний час з'явилися наукові публікації за матеріалами розкопок (C.3. Чернов, І. А. Бойцов - див. список літератури). Процес робіт регулярно і зацікавлено висвітлювався низкою газет. На захист їх продовження з високою оцінкою значення результатів робіт виступали в центральній пресі директор Інституту археології В.П. Алексєєв та керівник Новгородської експедиції В.Л. Янін. Стала очевид -
ної необхідність розширення археологічних робіт у зв'язку з реконструкцією історичного центру Москви.
Виходячи з цих завдань. Інститут археології АН СРСР створив у своєму складі сектор археології Москви, якою розроблена комплексна програма археологічного дослідження центру Моск-ви.
На закінчення слід визнати, що в даний час в науковій археологічній літературі досить повно відображено сучасний стан як теоретичних проблем вивчення міста, так і результатів археологічних досліджень окремих давньоруських міст. Допитливий, творчо рабо-тане викладач знайде в ній відповіді на питання, що виникають в ході навчання, і зможе залучити до цієї роботи учнів. Однак нагальною залишається проблема гідного освітлення досягнень археологічної науки у підручниках.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Москва. "
  1. 43. РЕГІОНАЛЬНЕ співробітніцтво в области прав людини
    Одним з ВАЖЛИВО напрямків співробітніцтва регіональніх організацій є захист прав людини й основних воль У рамках Організації американских держав (ОАД) в 1948 р. булу прийнятя Американська декларація прав и обов'язків людини, а в 1969 р. - Американська конвенція прав людини. З 1959 р. успішно працює Міжамериканська комісія Із прав людини, что спріяє повазі й захисту прав людини в цьом регіоні
  2. Від авторів
    «Скільки людей, стільки й думок», - говорить народна прислів'я. Різноманітність поглядів в історичній науці необхідно для того, щоб ширше і глибше відобразити минуле. Без урахування комплексу поглядів, існуючих в історичній науці, не можна осягнути суть історичних процесів, а отже, і ефективно використовувати досвід поколінь. Здавалося б, сказане вище - це банальна істина, але вона
  3. 2. «Так чи знаєте Ви, що таке Росія?»
    Проблема держави, форми політичної влади, характер взаємини його з суспільством в цілому та окремими його складовими сьогодні знову в центрі наукових суперечок. Стосовно до Стародавньої Русі це проблема походження держави та її назви, а також статусу російських князів. У сучасній вітчизняній історіографії звернуто увагу на принципову відмінність і незалежність питань
  4. 4.Питання вивчення народних рухів
    Увага до вивчення боротьби народних мас проти феодального гніту - одна з традицій радянської історіографічної науки. І воно виправдане історично. Народно-демократичні традиції, що йдуть корінням в далеке минуле, вплив релігійних інститутів, а пізніше зародження станового представництва в особі земських соборів в чому обмежили і «облагородили» всевладдя правителів, зіграли
  5. 5. Вічний інтерес, вічні суперечки Іван Грозний і Петро Великий
    Особистість і діяльність царя Івана IV Грозного викликала і донині викликає в істориків вкрай суперечливі оцінки. Багато в чому це пояснюється складністю самого історичного матеріалу. Правління Івана Васильовича (1547-1584) вмістило в себе розвиток російської централізованої держави, великі адміністративні реформи і страшний терор опричнини, перемоги над Казанським і Астраханським
  6. Петро Великий
    Суперечки про особистості та діяльності Петра I так само, як і суперечки про особистості та діяльності Івана IV, почали вже сучасники. Автором цілого ряду історичних та історико-філософських трактатів стали сподвижники імператора Ф. Прокопович, П. Шафіров, А. Манкієв та ін Феофан Прокопович був помітним політичним діячем, одним із засновників Синоду, яскравим публіцистом. Такі його роботи, як «Слово про
  7. 6.Новое в археологічному вивченні давньоруського міста
    При ознайомленні зі шкільними і вузівськими підручниками з вітчизняної історії стає очевидно, що археологічні дослідження давньоруських міст не знайшли в них, за малим винятком, гідного відображення. Археологічні факти вкраплені в історичний розповідь про міста, але в цих текстах слабо відображена ситуація, дозволяє що навчається зрозуміти, як за останні півстоліття розширилися і
  8. Новгород.
    Традиція наукових розкопок в Новгороді налічує 70 років. Обширна бібліографія наукових праць з археології Новгорода. Новгород першенствує серед давньоруських міст за ступенем вивченості та осмислення отриманого матеріалу. У розглянутий період продовжувалася робота над значними темами в історії Новгорода на основі залучення комплексу джерел, у тому числі археологічних. Вийшли в
  9. Москва.
    Москвичами і приїжджими постала грандіозна археологічна експозиція - розкоп площею 2 тис. кв. м., де на очах глядачів археологи і їх помічники, виконуючи звичну і в даному випадку термінову роботу, розчищали середньовічні будови, виявляли знахідки. Тут були відкриті фундаменти Воскресенських (Іверської) воріт Китай-міста XVI-XVII ст., Споруди XIII-XV ст. Серед знахідок самої
  10. 1. Національний характер
    До недавнього часу в історичній, філософській і взагалі в гуманітарній науці проблема національного характеру не ставилася. У радянський час панувала ідея інтернаціоналізму, а в застійний період - теорія нової історичної спільності, об'єднаній поняттям «радянський народ». Такий ідеологічний підхід передбачав пошуки уніфікує тенденцій у житті населення СРСР на противагу
енциклопедія  бабка  баранина  биточки  по-угорськи