| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Москва. |
||
|
Археологічні розкопки в Москві мають давню традицію. Великі розміри середньовічного міста, збіг сучасного центру з найдавнішою територією Москви і значні масштаби будівництва визначили необхідність охоронних археологічних розкопок. У 80-90-ті роки археологічні розкопки і розвідки в Москві вели експедиції Музею історії та реконструкції Москви, Державного історичного музею. Інституту археології АН СРСР, Державних музеїв Московського Кремля, Головного управління з контролю за охороною пам'яток історії та культури м. Москви, Музею-заповідника Андрія Рубльова, Музею архітектури. На території сучасного міста, окрім культурного шару, виявлено понад 200 археологічних пам'яток, починаючи від кам'яного віку до періоду середньовіччя. Одночасні стародавній Москві селища і городища на місцях підмосковних сіл, слобід, феодальних садиб та понад 70 курганних груп XII-XIII ст., Кладовищ в їх околицях. Результати археологічного вивчення стародавнього центру Москви і московської округи були проаналізовані в доповідях і наукових публікаціях археологів-дослідників Москви М.Г. Рабиновича, А.Г. Векслера, Н.С. Володимирській (Шеляпі-ної), Д.А. Біленької, Л.А. Бєляєва, Т.Д. Панової, Т.Д. Авдусі-ної, С.З. Чернова, Н.А. Кренке, І. А. Бойцова та інших. У зв'язку з 850-річним ювілеєм першої згадки Москви почастішали публікації з археології та історії Москви в науковій пресі і московських виданнях. Журнал «Питання історії» ввів в 1996 р. рубрику «До 850-річчя Москви», і вона відкрилася статтею В.А. Кучкина «Москва в XII-першій половині XIII ст.», Написаної з залученням новітніх археологічних матеріалів. У роботах перерахованих дослідників підводяться підсумки археологічних розкопок у всій Москві і в окремих її частинах (Кремль, Великий посад тощо), обговорюється проблема музі-фікації археологічних пам'яток. Вперше видані і проаналізовано матеріали археологічних досліджень найдавніших московських монастирів XIII-XIV ст. (Л.А. Бєляєв, 1995). У 80-90-і рр.. накопичення даних з археології Москви дозволило повернутися до питання про дату виникнення раннього поселення на території Кремля. Довгий час частина дослідників припускала, що поселення вже існувало за багато десятиліть до першої згадки Москви в XII столітті. Саме вивчення території Кремля і публікація матеріалів розкопок і спостережень в кінці 80-х-початку 90-х рр.. дозволили внести уточнення в існуючі гіпотези. У цьому велика заслуга археологів Н.С. Володимирській, Т.Д. Панової, Т.Д. Авдусін. Відкладення другої половини XII в. присутні не тільки в мисовій частини Боровицького пагорба, а й на Соборній площі. У шарі цього часу на Боровицком мису виявлені сліди косторезного і шкіряного виробництва, а в північній частині Соборної площі - найдавніше в Кремлі кладовищі. Під залишками кріпосного валу другої половини XII в. була відкрита невеликий прошарок культурного шару. Ці відкриття не виключають того, що надалі в Кремлі можуть бути виявлені шари першої половини XII в., Але поки для такої гіпотези мало підстав (Т.Д. Панова). «Шукати Москву в XI столітті не доводиться», - вважає В. Л. Янін. На його думку, дата першої згадки Москви дуже близька до часу її виникнення. Несподіваним чином Новгород вніс свою лепту в вивчений- ня ранньої Москви. У 1991 році там, на Міхаілоархангельском розкопі, у районі древньої Прусської вулиці, була знайдено берестяну грамоту другої половини XII в. з найдавнішим згадуванням Кучкова: «Покланяніе від душив до Нясте». У тексті грамоти є слова: «... йшов ти єси в Кучково ... »У порівнянні із знайденими поруч берестяними грамотами В.Л. Янін відносить виявлене лист до зими 1166 або 1167 Згадка топоніма «Кучково» в документі XII в. є, на думку вченого, найважливішим аргументом на користь первісності цієї назви, заміненого пізніше ім'ям «Москва». У зв'язку із здійсненням реконструкції історичного центру Москви в 1988 р. почалися розкопки в північній частині Червоної площі - в Історичному проїзді. Роботи велися Московської експедицією Інституту археології АН СРСР, відтвореної в 1987 р. (начальник експедиції С.З. Чернов). Перед москвичами і приїжджими постала грандіозна археологічна експозиція - розкоп площею 2 тис. кв. м., де на очах глядачів археологи і їх помічники, виконуючи звичну і в даному випадку термінову роботу, розчищали середньовічні будови, виявляли знахідки. Тут були відкриті фундаменти Воскресенських (Іверської) воріт Китай-міста XVI-XVII ст., Споруди XIII-XV ст. Серед знахідок найвидатнішою, звичайно, була перша в Москві берестяна грамота, написана в другій половині XV в. Текст її розташовувався незвично: поперек прожилок берести. Він був переданий напівстатутом з елементами скоропису, зберігся не повністю, т. к. грамота була минулого розірвана. І все ж тут 17 рядків по 4-5 букв в кожній. Наявність слова «пане» дозволило припустити, що таким було звернення до адресата. ної необхідність розширення археологічних робіт у зв'язку з реконструкцією історичного центру Москви. Виходячи з цих завдань. Інститут археології АН СРСР створив у своєму складі сектор археології Москви, якою розроблена комплексна програма археологічного дослідження центру Моск-ви. На закінчення слід визнати, що в даний час в науковій археологічній літературі досить повно відображено сучасний стан як теоретичних проблем вивчення міста, так і результатів археологічних досліджень окремих давньоруських міст. Допитливий, творчо рабо-тане викладач знайде в ній відповіді на питання, що виникають в ході навчання, і зможе залучити до цієї роботи учнів. Однак нагальною залишається проблема гідного освітлення досягнень археологічної науки у підручниках. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Москва. " |
||
|
||