| Головна |
| «« | ЗМІСТ | »» |
|---|
Наднирники представляють собою парні освіти пірамідальної форми, розташовані на верхніх полюсах нирок (рис. 3.13). Їх розміри значно варіюються.
Наднирники складаються із зовнішнього коркового і внутрішнього, мозкового шарів. Обидва шару мають розвинену кровоносну систему, що забезпечує надходження в кров виділяються ними гормонів. Гормони коркового і мозкового речовини мають різну хімічну природу і органи-мішені.
Мал. 3.13. Форма і локалізація наднирників
кора наднирників складається з трьох зон: зовнішньої клубочкової, в клітинах якої утворюються мінералкортікоіди, пучковой, що синтезує глюкокортикоїди, і найглибшої - сітчастої, в якій утворюються статеві гормони (в основному андрогени, а також глюкокортикоїди).
Найбільш важливим з них для людини є кортизол. Протягом доби концентрація кортизолу в крові істотно змінюється, підкоряючись добовому (циркадному) ритму. У ранкові години вона значно вище, ніж у вечірні. Такий ритм залежить від часу доби, а не від режиму сну і вкрай повільно пристосовується до його зміни (наприклад, у осіб, що працюють в нічну зміну). Збереження високого рівня кортизолу в другій половині дня або у вечірні години може свідчити про патологію.
Основна функція глюкокортикоїдів - стимуляція розщеплення в печінці амінокислот з утворенням глюкози. Джерелом амінокислот в цьому випадку є білки м'язів, тому говорять про катаболічних дії кортизолу на білки. Крім того, глюкокортикоїди пригнічують використання глюкози клітинами організму, т. Е. Протидіють ефекту інсуліну. Це викликає підвищення рівня глюкози в крові і може служити причиною діабету. Поряд з катаболичним глюкокортикоїди мають виражений антіанаболічним дією - йод їх впливом знижується синтез білків м'язів, так як пригнічується транспорт амінокислот в м'язові клітини. У той же час в печінці кортизол посилює поглинання амінокислот для синтезу глюкози (глюконеогенез) і білків.
Глюкокортикоїди також беруть участь в обміні ліпідів. Під їх впливом розщеплюються жири, і в крові підвищується кількість жирних кислот. При цьому знижується поглинання глюкози жировими клітинами, що веде до зменшення утворення жиру.
У фізіологічних умовах вплив глюкокортикоїдів на обмін речовин врівноважено. У разі необхідності вони швидко забезпечують організм енергією. З цієї причини в стресових ситуаціях гіпоталамо-гіпофізарно-надночеч- ників система активується в першу чергу. При стресі рівень кортизолу в крові швидко підвищується, але при повторному або тривалому впливі одного і того ж фактора реакція поступово загасає (відбувається звикання до нього - адаптація).
Присутність кортизолу необхідно для прояву дії катехоламінів - адреналіну і норадреналіну - при стресі. Спільна активність цих гормонів викликає посилення кровопостачання скелетних м'язів в стресових ситуаціях. Приплив до м'язів крові, насиченої живильними речовинами і киснем, надає енергію для посиленої роботи (боротьби, втечі і т. Д.).
Секреція глюкокортикоїдів регулюється певними гипоталамичними нейронами, що виробляють гормон пептидної природи - кортикотропин-рилізинг-гормон (КРГ). За системою судин він надходить в передню частку гіпофіза і стимулює виділення адренокортикотропного гормону (АКТГ), який з кровотоком досягає надниркових залоз і викликає секрецію глюкокортикоїдів. За принципом негативного зворотного зв'язку він гальмує виділення КРГ і АКТГ, діючи на гіпофіз і гіпоталамус.
Зниження вмісту глюкокортикоїдів в організмі веде до порушення ліпідного обміну і ожиріння (рис. 3.14).
Мал. 3.14. Порушення ліпідного обміну при гіпофункції надниркових залоз у дівчинки семи місяців
При надмірному виділенні глюкокортикоїдів в організмі посилюється розщеплення білків. Це може привести до м'язової дистрофії, а руйнування білкового матриксу кісток - до остеопорозу (розрідження кісткової тканини). Через пов'язаного з цим посиленого утворення глюкози її концентрація в крові зростає, в результаті вона перетворюється в печінці в глікоген (але для цього необхідна присутність достатньої кількості інсуліну). Секреція останнього пригнічується глюкокортикоїдами, що може викликати преддіабетічес- дещо стан.
Як надлишок, так і недолік глюкокортикоїдів порушують гомеостаз. Надлишок кортизолу може бути пов'язаний з підвищеним виділенням АКТГ, що веде до розвитку хвороби Іценко - Кушинга. У таких хворих збільшуються розміри наднирників, особа набуває характерну місяцеподібним форму, відбуваються відкладення жиру в області тулуба, шиї та обличчя, схуднення кінцівок. Вони сприйнятливі до інфекцій, часто страждають на діабет і гіпертонію. При нестачі кортизолу слабшає реакція на стрес, відчуваються слабкість і сонливість.
При підвищенні рівня глюкокортикоїдів в крові гальмується розвиток запальних реакцій, усуваються почервоніння і набряк, викликані великим припливом крові до запаленої ділянки, а також знімаються больові відчуття. Разом з тим глюкокортикоїди пригнічують утворення антитіл, що призводить до ослаблення захисних реакцій організму. При тривалому стресі цей ефект стає помітним. Така властивість глюкокортикоїдів використовується в медицині для придушення алергічних реакцій і запобігання відторгнення трансплантатів.