Головна |
« Попередня | Наступна » | |
НАША ДОВІДКА |
||
Компанія РеЬоСИпа в листопаді 2007р. стала вдвічі дорожче американського нафтового гіганта ЕххопМоЬІ, капіталізація якого - 487млрд дол (саудівська нафтова держкомпанія Saudi Aramco оцінюється в 781 млрд). Правда, стрибок котирувань РеТгоСИпа стався на внутрішньому фондовому ринку, куди пускають лише місцевих інвесторів. На паралельному ринку в Гонконзі (для іноземних бізнесменів) капіталізація РеіоСИпа - 424млрд дол Ахіллесова п'ята Китаю - сильна залежність від імпорту енергоресурсів (країна - другий у світі після США споживач нафти). Зростання світових цін на нафту і наступні події на внутрішньому паливному ринку КНР наочно показали, що економіка народжується на наших очах нової наддержави поки вельми вразлива від коливань нафтових цін на світовому ринку. В початку листопада 2007 р. з'явилися повідомлення провідних світових інформаційних агентств про що вразив Китай паливній кризі. На автозаправних станціях стали нормувати продаж пального. Повідомлялося, що на заправці справа дійшла до рукоприкладства втомлених чекати паливо водіїв. Брак пального була викликана високою різницею між внутрішніми роздрібними цінами на пальне, які фіксує держава, і вартістю нафти на світовому ринку. У зв'язку із зростанням цін на «чорне золото» нафтопереробні заводи стали працювати собі в збиток (Ре1гоСИпа втратила в жовтні 2007 р. 200 дол з кожної проданої тонни дизельного палива) і тому скоротили виробництво бензину і дизельного палива, прагнучи зменшити фінансові 274 втрати. Літр дизельного палива в Китаї коштував наприкінці жовтня 2007 р. близько 0,64 дол США (у Великобританії - 2 дол.) У сформованій ситуації китайській владі довелося дозволити підняти ціни на бензин на 10%, але це, як вважають аналітики, напівзахід. Держава, однак, побоюється повністю відпускати ціни на паливо через високу ймовірність різкого стрибка інфляції, яка і так дуже турбує влади, - адже вона неминуче відбивається на настроях населення (інфляція досягла у вересні 2007 р. Деякі експерти вважають, що економіка Китаю «перегріта» і зараз головним пріоритетом треба бачити боротьбу з невідповідними інвестиціями, які підштовхують інфляцію. Мова йде про нові заходи щодо посилення макроекономічного контролю та стримування зростання кредитування. Фахівці вказують на те, що, чим вище котирування акцій на ринку, тим більше попереджень про «міхурі». Керуючий однієї з гонконзьких інвестиційних компаній Марк Фабер (він одним з перших заявив про насування азіатському фінансовому кризі 1997 р.) вважав, що «бульбашка» на китайському фондовому ринку міг лопнути ще до Олімпійських ігор у серпні 2008 р. Тривожним сигналом для китайської економіки можна розглядати і рішення одного з найбагатших людей США і досвідченого гравця на фондовому ринку Уоррена Баффетта продати акції Ре1тоСИпа (у 2003 р. він вклав у них 488 млн дол і через чотири роки продав за 3,5 млрд). Ще одна проблема китайської економіки - стрімке падіння курсу долара. За євро вже дають майже півтора «зеленого», який є у всьому світі основною резервною валютою. Китайське держава, володіючи гігантськими золотовалютними запасами, не може не бачити, що буквально кожен день його доларові накопичення знецінюються. За наявними даними, Китай зберігає в доларах 65-70% своїх валютних резервів. Офіційні представники КНР вже зробили кілька заяв щодо можливого зниження частки доларових державних заощаджень. Заступник директора Народного банку Китаю Сюй Цзянь визнав, що «долар втрачає статус світової валюти», а заступник голови постійного комітету Всекитайських зборів народних предста 275 вителей Чен Сивей сказав, що його країні необхідно збалансувати валютні резерви, з тим щоб сильні валюти, такі як євро, компенсували слабкі валюти, такі як долар. До речі, нафту на світовому ринку дорожчає не тільки через американських військових загроз Ірану, наміри Туреччини «навести порядок» курдською півночі Іраку і біржових спекуляцій ф'ючерсами. Ціна на «чорне золото» зростає і через ослаблення американської валюти. Адже нафтові контракти прийнято і раніше укладати в доларах США. Підливають масла у вогонь тривожні прогнози розвитку ситуації на світовому ринку нафти. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) Знайти схожі 7 листопада 2007 р. в своєму щомісячному прогнозі розвитку світової енергетики попередило, що до 2030 р. попит на енергоносії може зрости майже на 50% в порівнянні з поточними рівнями (з 84 млн барелів нафти на день в 2006 г . до 116 млн барелів), причому 45% «внеску» у підвищення попиту внесуть Індія і Китай (будуть імпортувати в 2030 р. більше 19 млн барелів на день, тобто близько 950 млн т на рік). Американські аналітики вважають, що пік видобутку нафти у світі буде вже незабаром пройдений, а десь починаючи з 2020 треба чекати початку спаду видобутку нафти. Вже до кінця цього десятиліття, по ряду прогнозів, барель нафти перевищить рівень 150 дол Китайській економіці це обіцяє дуже великі проблеми вже в найближчому майбутньому. Ключовим стає забезпечення на найближчі два десятиліття стабільних джерел імпорту вуглеводневої сировини і безпечних маршрутів його транспортування. Звичайно, китайці приділяють також все більше уваги впровадженню енергозберігаючих технологій, залученню внутрішніх ресурсів, підвищення частки відновлюваних джерел енергії і навіть часткову заміну нафти вугіллям. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " НАША ДОВІДКА " |
||
|