Нейтралітет у війні - це особливий правовий статус держави, що не бере участь у війні і утримується від надання допомоги обом воюючим сторонам. Нейтралітет на практиці виявляється як принцип безпристрасності, за яким нейтральна держава не повинна віддавати перевагу жодній з воюючих держав і надавати кожній з них ті права і переваги, що вона надає іншій. У міжнародному праві розрізняють:
- постійний нейтралітет (Швейцарія з 1815 року, Австрія з 1955 року та ін.);
- евентуальний нейтралітет (у даній війні);
- нейтралітет у силу договору між відповідними державами.
Права й обов'язки нейтральних держав закріплені в нормах V Гаазької конвенції про права й обов'язки нейтральних держав і осіб у випадку сухопутної війни 1907 року.
Нейтральні держави, зберігаючи право на самооборону, повинні виконувати правила нейтралітету. Так, постійно нейтральні держави не повинні в мирний час входити у воєнні блоки; надавати свою територію для іноземних військових баз або формування військових загонів воюючих; допускати передачу воюючим техніки і боєприпасів. При порушенні цих правил воюючі держави можуть вважати територію нейтральної держави театром воєнних дій.
Водночас нейтральні держави мають право: відбивати силою спроби порушити статус нейтралітету; надавати свою територію для утримання поранених; дозволяти заходження у свої порти санітарних суден воюючих держав і т:д.
Воюючі не вправі здійснювати на нейтральній території й у нейтральних водах які-небудь дії, що порушують нейтралітет. Заборонено перетворювати нейтральні порти і води в бази для морських операцій. Прохід через територіальні води нейтральних держав воєнних суден воюючих держав не вважається порушенням нейтралітету. Але не можна користуватися територіальними водами, портами і рейдами для збільшення воєнного потенціалу збройних сил воюючих.
Воєнні судна воюючих можуть одержати доступ у порти нейтральної держави на термін не більш 24 годин для усунення наслідків аварії, для поповнення запасів продовольства, але не для збільшення бойової моці.
Число таких кораблів не повинно перевищувати трьох одиниць. Повторне постачання продовольством і паливом не може мати місця раніше, ніж через три місяця. При цьому встановлюється інтервал між заходженнями кораблів різних воюючих держав у 24 години.
Повітряний простір над територією нейтральної держави недоторканний для військових літаків воюючих держав.
|
- 102. Закінчення війни і його міжнародно-правові наслідки
Воєнні дії між державами можуть закінчуватися укладанням перемир'я або капітуляцією однієї з них. Перемир'я - тимчасове припинення воєнних дій на умовах, узгоджених воюючими сторонами. Розрізняють місцеве перемир'я (на окремій ділянці фронту) і загальне перемир'я (по усьому фронті). Перемир'я може укладатися на певний строк або бути безстроковим. Місцеве перемир'я носить тимчасовий характер,
- 8. Обмеження міжнародної правосуб'єктності і міжнародна правосуб'єктність державоподібних утворень
Аналізована група суб'єктів міжнародного права належить до суб'єктів з обмеженою міжнародною правосуб'єктністю (дієздатністю). Відійшли в минуле відношення васалітету, колоніальні території, території домініонів і протекторатів, території кондомініумів, що зберігають свою політичну і правову значимість, території, що не самоврядовуються, підмандатні і підопічні території, а також території, що не
- 54. Історичні аспекти створення міжнародних організацій
Сучасні міжнародні відносини характеризуються постійним розширенням сфер взаємодії держав, тому всі нові відносини стають предметом міжнародно-правового регулювання. Однією з таких порівняно нових організаційно-правових форм міждержавного співробітництва є міжнародні організації. Міжнародні організації є основною інституціональ-ною формою співробітництва держав, вони виступають у якості
- 92. Історія формування права збройних конфліктів
На сучасному етапі розвитку міжнародного права, що почався 24 жовтня 1945 р., тобто з моменту набрання чинності Уставом ООН, уперше в історії міжнародних відносин агресивна війна оголошена поза законом. Однак нині, як і протягом всієї попередньої історії людської цивілізації, війна, на жаль, залишається невід'ємним атрибутом міждержавних відносин. Правда, не може не викликати задоволення той
- 97. Нейтралітет під час війни
У період збройних конфліктів деякі держави відмовляються брати участь у них і надавати допомогу воюючим сторонам у силу свого нейтрального (від лат. neutralis - не приналежний ні тому, ні іншому) статусу. Нейтралітет під час війни буває двох видів: постійний (на випадок будь-якої війни) або тимчасовий (тільки відносно конкретної війни), про що держава офіційно заявляє. Наприклад, Швейцарія з 1815
- 1. Поняття та визначення міжнародного права.
Міжнародне право виникло внаслідок реальних суспільних процесів. Вже на ранніх стадіях розвитку первісні общини і племена не існували відокремлено, а були об'єднані неписаними родовими законами. Перші звичаєві норми зароджувалися ще в період первіснообщинного ладу, до становлення державності. Поява ж міжнародного права в сучасному його розумінні як права міждержавного прямо пов'язано з процесами
- 14. Визнання держав і урядів.
З проблемою міжнародної правосуб'єктності тісно пов'язані питання визнання. Як відзначав Ф.Ф. Мартене, міжнародне право «не може визнати, що дане суспільство існує, якщо воно не визнано державним законом, або прийняти його за самостійний політичний механізм, якщо воно не є таким у початках державного права». Отже, відзначав він, у міжнародних відносинах кожному законному суспільству належить
- 29. Принцип поваги прав людини й основних воль
Формування принципу поваги прав людини й основних воль безпосередньо пов'язане з ООН і діяльністю цієї організації в гуманітарній сфері. До прийняття Уставу ООН концепція поваги й захисту прав людини й основних воль носила переважно філолофсько-релігійний і політичний характер, міжнародно-правові норми в цій області були одиничними Ті колосальні жахи й трагедії, які довелося випробувати людству в
- 33. Класифікація міжнародних договорів
У науці міжнародного права немає загальновизнаної класифікації міжнародних договорів, однак найбільше часто міжнародні договори класифікуються по наведеним нижче критеріях Залежно від числа сторін договори підрозділяються на двосторонні і багатобічні. У міжнародних договорах число сторін не завжди збігається з кількістю учасників. Наприклад, в обопільній Умові про звичайні збройні сили в Європі
- 33. Види міжнародних договорів
Поняття «договір» у Віденських конвенціях вживається як родове поняття, що охоплює усі види міжнародних договорів. Міжнародні договори класифікуються на різних підставах: І. За кількістю учасників: 1) односторонній міжнародний юридичний акт. Його виділення в якості самостійного виду міжнародного договору деякі автори пояснюють наявністю процесу одностороннього волевиявлення суб'єкта
|