Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том I Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1998. -816с., 1998 - перейти до змісту підручника

4. Визначення цивільного права



Розглянувши та підсумувавши всі основні характеристики громадянського права, можна дати наступне його визначення.
1 Докладніше про це див гл 11 цього підручника
Цивільне право - система правових норм, що складають основний зміст приватного права і регулюючих майнові і з ними особисті немайнові відносини, засновані на незалежності та майновій самостійності їх учасників, методом юридичної рівності сторін з метою наділення частих осіб можливостями самоорганізації їх діяльності щодо задоволення своїх потреб та інтересів.
Додаткова література
Братусь С. Н. Предмет і система радянського цивільного права. М., 1963;
Єгоров Н. Д. Цивільно-правове регулювання суспільних відносин. Л., 1988;
Калмиков Ю. X. Про значення загальних положень цивільного законодавства / / Цивільний кодекс Росії. Проблеми. Теорія. Практика. М., 1998;
Садиков О. Н. Цивільне право і його галузеві особливості / / Проблеми вдосконалення радянського законодавства. ВНИИСЗ. Праці. Вип. 29. М., 1984;
Толстой Ю. К. Принципи цивільного права / / Правознавство. 1992. № 2;
Яковлєв В. Ф. Цивільно-правовий метод регулювання суспільних відносин. Свердловськ, 1972.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 4. Визначення цивільного права "
  1. 5. Предмет адміністративного права
    певних випадках окремі адміні-стративно правопорушення можуть переростати в злочини і наобо-рот. 4) фінансовим, які регулюють управлінські відносини, пов'язані з формуванням бюджету, податків. 5) трудовим. Діяльність державних службовців є суміжною областю регулювання трудовим і адміністративним правом 6) кримінально-процесуальним та цивільно-процесуальним.
  2. 3. Держ. службовець
    певний строк або строк, не більше 5 років. Розрізняють 3 варіанти призначення вперше або знову вступників на гос. службу: 1) на гос. посади категорії "Б" - за поданням осіб, займаючи. должн. катег. "А" або уповноважених осіб або держ. органів 2) на гос. долж. 1 групи катег. "Б" - соотв. керівники 3) на гос. долж. 2-5 груп катег. "В" - по р-там конкурсу на заміщення-ня вакантної
  3. Адміністративний процес
    певних юридичних резуль-татів і дозвіл управлінських справ. 3. Проміжні та остаточні підсумки процесу закріплюються в офіційних документах (протокол, постанова). 4. Регламентується адміністративний процес нормами. 5. Об'єктом адміністративного процесу є суспільні відносини, що регулюються різними галузями права: административ-ве, трудове, фінансове,
  4. Види і стадії адміністративного права
    визначених органами д.л., яким надано право проводити вилучення речей і докумен-тів, а після розгляду справи в разі винесення постанови про воз-Безоплатно вилучення предмети реалізуються. ст. 289 Після завершення виконання постанови про оплатне вилучили-тії вогнепальної зброї та боєприпасів ОВС направляє постанову з відміткою про виконання органу, який виніс постанову
  5. 4.Питання вивчення народних рухів
    певну роль у регулюванні суспільних відносин, але у Росії на відміну від країн Заходу не було історичного часу і зовнішніх умов, щоб окремі явища суспільного життя, що можуть призвести до створення демократичних інститутів, отримали відповідну еволюцію. Тому замість легальної, кропіткої боротьби за свої права для російської історії частіше характерна швидка і люта
  6. 1. Національний характер
    певних умов позитивні риси характеру можуть переходити у свою протилежність. Якщо, наприклад, російська людина стикається з торжествуючої несправедливістю, зі злом, то може проявити виняткову жорстокість і тоді доброта обертається зовсім протилежним якістю. До жорстокості вела і безпросвітна убогість, бідність багатьох російських людей як результат соціальної
  7. Олександр I
    безумовно сказати, що особистість Олександра I була гідною цієї легенди. Погодимося з Л.Н. Толстим в тому, що «легенда залишається у всій своїй красі та істинності». Підводячи підсумок сказаному, повернемося до питання про те, наскільки виявився здатний Олександр I виконати роль людини, перед яким стояли складні завдання по керівництву величезною державою в один з найскладніших моментів його
  8. 4. Зміст, рушійні сили і етапи визвольного руху в X IX столітті
    визначення хронологічної межі тих змін у суспільно-політичному житті, які привели до повстання декабристів і які пояснюють продовження визвольного руху після розгрому цього повстання. Важливо тут відзначити, що і діяльність декабристів ніяк не можна обмежити тільки революційними рамками. Не випадково в дореволюційній історіографії декабристів вважали лібералами по
  9. 8. Російський консерватизм другої половини X IX в.
    Безумовно класифікувати. Найчастіше погляди і теорії того чи іншого філософа, публіциста були полі-фонічни і багатоаспектний, тому і сьогодні дослідники не прийшли до єдиної точки зору з багатьох проблем громад-ної та політичної думки. Дискутується, зокрема, і проблема вітчизняного консерватизму - що таке російський консерватизм, які його особливості і витоки, кого можна
  10. 2. Революція 1905-1907 рр..
    Визначення революції як суспільно-історічес-кого феномена дано в філософській праці М.Л. Тузова «Революція і історія» (Казань, 1991). Виходячи з досягнутого у вітчизняній і зарубіжній революціологіі і враховуючи наявні різночитання у визначенні революції, автор під РЕВОЛЮЦІЄЮ розуміє громадське за своєю природою перетворення, в ході якого відбуваються докорінні і радикальні зміни
© 2014-2022  ibib.ltd.ua