Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Щербина В. С.. Господарське право: Підручник. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер,.2005 - 592 с, .200 - перейти до змісту підручника

§ 2. Організаційно-правові питання запобігання банкрутству


На відміну від попередньої редакції Закону «Про банкрутство», положення якого регулювали головним чином процедуру визнання боржника банкрутом, чинний з 1 січня 2000 р. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить значну кількість норм, спрямованих на запобігання банкрутству, що свідчить про зміну орієнтирів держави стосовно такого важливого ринкового інструменту, яким є банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 ГК та п. 1 ст. 2 Закону державну політику щодо запобігання банкрутству, забезпечення умов реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, а також суб'єктів підприємницької діяльності інших форм власності у випадках, передбачених Законом, здійснює державний орган з питань банкрутства, який діє на підставі положення, затвердженого у встановленому порядку.
Указом Президента України від 17 червня 1996 р. «Про утворення Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій» було утворене зазначене Агентство (назву його в 1998 р. було змінено) та визначено його основні завдання. Деякий час Агентство з питань банкрутства діяло на підставі Положення про нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р.
Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. «Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади» Агентство з питань банкрутства як центральний орган виконавчої влади ліквідується, а виконання його функцій покладається на державну госпрозрахункову установу (агентство), яка підпорядковується Міністерству економіки України1. Відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого Указом Президента України від 23 жовтня 2000 p., Міністерство економіки, зокрема:
1) здійснює повноваження державного органу з питань банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»:

- 302 -
1 Таке Агентство було утворене наказом Міністерства економіки України від 24 травня 2000 р. № 92.
- 303 -
- г

проводить державну політику щодо запобігання банкрут ству, а також забезпечення умов реалізації процедур віднов лення платоспроможності боржника або визнання його банк рутом стосовно підприємств та інших суб'єктів підприємницької діяльності у випадках, передбачених Законом;
сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платос проможності боржника або визнання його банкрутом;
пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквіда торів) для державних підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство, та в інших випадках, передбачених Законом1;
організовує систему підготовки арбітражних керуючих (роз порядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);
здійснює ліцензування діяльності фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність як ар бітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, лік відатори);
забезпечує реалізацію процедури банкрутства щодо відсут нього боржника;
здійснює ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює та затверджує форму подання арбітражним керу ючим інформації, необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;
організовує у передбачених Законом випадках проведен ня експертизи фінансового становища підприємств при підго товці справи про банкрутство до розгляду або під час її розг ляду господарським судом у разі призначення судом експерти зи та надання відповідного доручення;
готує у передбачених Законом випадках на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства;
готує та подає на затвердження Кабінету Міністрів Украї ни у встановленому порядку типові документи щодо здійснен-
1 Див.: Порядок подання пропозицій арбітражному суду щодо кандидатур арбітражних керуючих. Затверджений наказом Мінекономіки України від 25 квітня 2001 р. № 87 // Офіційний вісник України. - 2001. - № 20. - Ст. 917.
ня процедур банкрутства, здійснює методологічне забезпечення у цій сфері;
2) утворює державну госпрозрахункову установу (агентство) з питань банкрутства:
затверджує положення про державну госпрозрахункову установу (агентство) з питань банкрутства;
призначає на посаду та звільняє з посади керівника дер жавної госпрозрахункової установи (агентства) з питань банк рутства, укладає та розриває з ним контракт;
3) проводить за участю міністерств, інших органів вико навчої влади аналіз фінансово-господарського становища суб'єк тів підприємницької діяльності, що перебувають у державній власності, з метою виявлення серед них боржників та запобі гання їх банкрутству, розробляє за участю органів виконавчої влади відповідні заходи:
вносить пропозиції щодо проведення досудової санації суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають у дер жавній власності, погоджує в установленому порядку умови участі інвесторів і кредиторів у проведенні досудової санації стосовно таких суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі з питань набуття права власності на майно підприєм ства, розпоряджання частиною його продукції, оренди майна підприємства, задоволення вимог кредиторів шляхом переве дення боргу (частини боргу) на інвестора;
забезпечує в установленому порядку фінансування за ходів щодо проведення досудової санації, погоджує умови до судової санації суб'єктів підприємницької діяльності, які пе ребувають у державній власності;
4) веде в установленому порядку реєстр суб'єктів підприєм ницької діяльності, які мають грошові зобов'язання перед кре диторами, в тому числі зобов'язання перед бюджетами та державними цільовими фондами:
проводить у встановленому порядку експертизу проектів, програм оздоровлення фінансового становища суб'єктів під приємницької діяльності, включених до реєстру;
забезпечує разом з міністерствами, іншими органами ви конавчої влади дотримання інтересів держави під час прове дення суб'єктами підприємницької діяльності, включеними до реєстру, розрахунків, які здійснюються шляхом заліку забор гованості, вимог, зобов'язань, у тому числі перед бюджетами та державними цільовими фондами;
-
- 304 -
20 - 4-2636
- 305 -
- погоджує проведення викупу у суб'єктів підприємницької діяльності, включених до реєстру, боргових зобов'язань перед бюджетами всіх рівнів;
формує та веде єдину базу даних про боржників, визна них у встановленому порядку банкрутами;
бере участь у підготовці пропозицій щодо продажу части ни майна боржника-державного підприємства у процедурі са нації, майна державного підприємства-банкрута, стосовно яко го господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію;
розробляє разом з міністерствами, іншими центральни ми органами виконавчої влади пропозиції щодо створення но вих робочих місць, соціального захисту і перепідготовки пра цівників, які вивільняються у зв'язку зі здійсненням заходів щодо відновлення платоспроможності суб'єктів підприємниць кої діяльності-боржників, із визнанням суб'єктів підприєм ницької діяльності-боржників банкрутами;
формує навчально-методичну базу підготовки фахівців з питань банкрутства, організовує їх навчання, підвищення ква ліфікації.
Наказом Міністерства економіки від 5 грудня 2000 р. № 266 затверджено Типове положення про регіональне (обласне) управління з питань банкрутства.
Регіональне (обласне) управління з питань банкрутства відповідно до покладених на нього завдань:
аналізує стан дотримання законодавства з питань банк рутства та інформує про результати аналізу Мінекономіки;
здійснює контроль за діяльністю суб'єктів підприєм ницької діяльності щодо додержання ними умов і правил про вадження діяльності арбітражного керуючого (ліцензійних умов);
забезпечує в регіонах реалізацію процедур банкрутства щодо відсутнього боржника;
організовує у передбачених Законом випадках проведен ня експертизи фінансового становища державних підприємств при підготовці справи про банкрутство до розгляду або під час її розгляду господарським судом у разі призначення судом експертизи та надання відповідного доручення;
бере участь у проведенні аналізу фінансово-господарсь кого становища суб'єктів підприємницької діяльності, що пе ребувають у державній власності, з метою виявлення серед них боржників та запобігання їх банкрутству;

вносить пропозиції щодо проведення досудової санації суб'єктів підприємницької діяльності, які перебувають у дер жавній власності;
пропонує господарському суду кандидатури арбітражних керуючих для державних підприємств та підприємств, у ста тутному фонді яких частка державної власності перевищує двад цять п'ять відсотків, щодо яких порушена справа про банкрут ство, та в інших випадках, передбачених Законом;
надає консультаційну, інформаційну та іншу допомогу підприємствам, установам, організаціям та громадянам з пи тань банкрутства;
звітує перед Мінекономіки про свою роботу;
10) забезпечує систематичне інформування населення, місцеві органи виконавчої влади про свою діяльність.
Обов'язок вживати своєчасні заходи щодо запобігання банкрутству підприємства-боржника, крім вже названого Агентства та його регіональних (обласних) управлінь, ч. 1 ст. 211 ГК та Законом покладено також на засновників (учасників) боржника- юридичної особи, власника майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, в межах їх повноважень.
Законодавством передбачено два види позасудових процедур, які можуть провадитися з метою запобігання банкрутству: фінансова допомога і відновлення платоспроможності боржника (досудова санація).
Фінансова допомога боржнику в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів, може бути надана власником майна державного (комунального) або приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника- юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами. Як встановлено ч. З ст. 211 ГК, подання фінансової допомоги боржнику передбачає його обов'язок взяти на себе відповідні зобов'язання перед особами, які подали допомогу, в порядку, встановленому законом.
Досудова санація - це система заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інвестор з метою запобігання банкрутству боржника шляхом реорганізаційних, організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до початку порушення

- 306 -
20*
- 307 -
провадження у справі про банкрутство. Досудова санація державних підприємств провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет.
Умови проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування погоджуються з органом, наділеним господарською компетенцією щодо боржника, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 4 ст. 211 ГК).
Санація боржника може застосовуватися не тільки як досудова, а й як судова процедура (у разі порушення провадження у справі про банкрутство). Оскільки порядок її проведення регламентується процесуальними нормами, це питання доцільно розглянути у відповідному параграфі цієї теми.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 2. Організаційно-правові питання запобігання банкрутству"
  1. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    організаційні форми громадських форму вань правоохоронного напрямку; - законодавче визначення порядку реалізації права громадян на проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій, умов їхнього проведення, прав і обов'зків учасників масових заходів. Доцільно також: - удосконалити законодавство, що регулює права громадян щодо звернень в органи виконавчої влади і місцевого самоврядування
  2. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
    організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або
  3. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
    організаційно-правових форм господарювання, за-тверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97. Класифікація форм власності, затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 року № 97. Наказ Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств
  4. § 1. Поняття банкрутства
    організаційних, економічних умов для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Значну роль у процедурах банкрутства відіграють арбітражні керуючі. Арбітражний керуючий - фізична особа, суб'єкт підприємницької діяльності, який має вищу юридичну або економічну освіту, пройшов в установленому порядку навчання та отримав ліцензію на право роботи по
  5. § 1. Поняття банкрутства. Суб'єкти у відносинах банкрутства
    організаційно-правові та частково процедурні), що пов'язані з відновленням платоспроможності боржника, та процесуальні - пов'язані з визнанням боржника банкрутом. Матеріальні відносини складаються, як правило, при здійсненні заходів щодо запобігання банкрутству боржника (надання фінансової допомоги, досудова санація). Окремі матеріальні відносини виникають і функціонують також при застосуванні
  6. ЗМІСТ
    організаційної форми господарювання 106 § 2. Види та організаційно-правові форми підприємств 108 § 3. Організаційна структура та управління підприємством ПО § 4. Правове становище державних підприємств 112 § 5. Правове становище комунального унітарного підприємства 117 § 6. Поняття, види та правове становище підприємств колективної власності 118 § 7. Правове становище приватних та інших
  7. 2. Організаційно-правові заходи охорони тваринного світу
    організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, відтворення і використання об'єктів тваринного світу. Охорона тваринного світу передбачає комплексний підхід до вивчення стану, розроблення і здійснення заходів щодо охорони та поліпшення екологічних систем, в яких перебуває і складовою частиною яких є тваринний світ. Охорона тваринного
  8. Тема 17. Адміністративно-правове забезпечення управління національною безпекою
    правові *- '-' засади діяльності служби безпеки України та їх повноваження. ..; Охорона державного кордону. - Завдання внутрішніх військ у забезпеченні національної безпеки. ,;| Організаційно-правові засади забезпечення державної таємниці. -ц В адміністративній науці зазначається, що національна безпека досить складне, багатогранне, різнопланове поняття, яке включає в себе державну,
  9. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    організаційних змін в Кабінеті Міністрів та його апараті має бути покладено чітке уявлення про сукупність функцій уряду, визначених Конституцією і законами України. Зокрема, слід розмежувати: 1) функції Кабінету Міністрів України як колегіального органу, що виконуються шляхом проведення засідань уряду, а в окремих випадках - шляхом опитування. В засіданнях беруть участь лише особи, що входять
  10. III. ОРГАНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ
    організаційних) і процесуальних структур, а також державних службовців - осіб, які спеціально підготовлені і професійно зайняті у системі державних органів. Розбудова державності України має супроводжуватися відповідним розвитком та удосконаленням державної служби. Метою реформування цього інституту є становлення справді професійної, високоефективної, стабільної та авторитетної державної
© 2014-2022  ibib.ltd.ua