Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Мачуський В. В., Постульга В. Є.. Господарське законодавство: Навч. посіб. - К.: КНЕУ,2004. - 275 с., 2004 - перейти до змісту підручника

§ 3. Особливості правового режиму державного та комунального майна. Правовий статус Фонду державного майна. Приватизація як особливий вид набуття права власності



Специфічним як порівняти з іншими видами є використання державного і комунального майна та правове регулювання управління в цій сфері. До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств, цілісні майнові комплекси їх структурних підрозділів, нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення), інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави в майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами й організаціями для здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його в господарській діяльності. Держава через свої органи здійснює права власника також щодо об'єктів права власності українського народу.
Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його повноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.
За визначенням І. Спасибо-Фатєєвої, управління об'єктами державної власності - це діяльність передбачених законом органів держави щодо здійснення повноважень із:
1) закріплення державного мйна за створюваними юридичними особами публічного права;
2) передавання державного майна до статутних фондів корпорацій і реалізації прав учасника господарських товариств або акціонера;
3) здійснення контролю за ефективністю використання державного майна юридичними особами публічного права і корпораціями за участі держави передбаченими законом способами;
4) визначення напрямів використання майна юридичних осіб публічного права, що залишається після їх ліквідації.
Управління об'єктами державної власності формують відносини:
усередині системи органів державної влади;
між центральними та місцевими органами державної влади;
між органами державної влади та державними підприємствами, установами, організаціями, а також корпораціями, акції (вклади, частки) яких належать державі .
Кабінет Міністрів України встановлює перелік державного майна, яке безоплатно передається у власність відповідних територіальних громад (комунальну власність). Передавання об'єктів господарського призначення з державної в комунальну власність здійснюється в порядку, встановленому законом.
Не можуть бути об'єктами передавання з державної в комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, яку дозволяється вести виключно державним підприємствам, установам і організаціям.
Передавання об'єктів господарського призначення з державної в комунальну власність здійснюється за Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» від 3 березня 1998 р. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснює Кабінет Міністрів України і, за його повноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.
Однією з особливостей, що стосуються державної власності, є мораторій на примусову реалізацію майна, уведений у дію Законом України від 29 листопада 2001 р.
Види майна, що може перебувати виключно в державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпоряджання окремими видами майна, що належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються, наприклад, законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» від 21 вересня 1999 р.
Майно державного (комунального) підприємства або його окремих підрозділів, що є цілісними майновими комплексами і виокремлюються в самостійні підприємства, а також об'єкти незавершеного будівництва, акції (частки, паї), що належать державі у майні суб'єктів господарювання, можуть бути відчужені на користь фізичних чи недержавних юридичних осіб і приватизовані цими особами (Закон України «Про приватизацію державного майна» від 4 березня 1992 р., Закон України «Про приватизацію майна державних підприємств» від 19 лютого 1997 р.).
До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать:
майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі їх виокремлення у самостійні підприємства не порушується технологічна єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, зі структури якого вони виділяються;
об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти;
акції (частки, паї), що належать державі в майні господарських товариств та інших об'єднань.
Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства.
Покупцями об'єктів приватизації можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи, зареєстровані на території України, юридичні особи інших держав.
Не можуть бути покупцями: юридичні особи, у майні яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, органи державної влади, працівники державних органів приватизації
Приватизація майна державних (комунальних) підприємств здійснюється не інакше як на виконання Державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, яка затверджується щороку Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до закону.
Приватизація державного майна здійснюється способом:
продажу об'єктів приватизації на аукціоні за конкурсом;
продажу акцій (часток, паїв), що належать державі у господарських товариствах, на аукціоні за конкурсом, на фондових біржах та іншими способами, що передбачають загальнодоступність та конкуренцію покупців;
продажу на конкурсній основі цілісного майнового комплексу державного підприємства, що приватизується, або контрольного пакета акцій відкритого акціонерного товариства після подання покупцем певних документів;
викупу майна державного підприємства згідно з альтернативним планом приватизації. Неконкурентні способи продажу майна державних підприємств застосовуються щодо об'єктів, не проданих на аукціоні за конкурсом.
Фонд державного майна згідно з Указом Президента від 15 грудня 1999 р. № 1573 є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Водночас згідно з Тимчасовим положенням про ФДМУ, затвердженим Постановою ВР України від 7 липня 1992 р., Фонд є державним органом, який провадить державну політику у сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. Фонд у своїй діяльності підпорядкований (це положення визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 1 липня 1998 р.) і підзвітний Верховній Раді України.
В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Фонд створює регіональні відділення. У разі потреби Фонд має право створювати представництва в інших містах, а також районах України.
Фонд очолює голова, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України.
Основними завданнями Фонду є:
захист майнових прав України на її території та за кордоном;
здійснення прав розпорядження майном державних підприємств у процесі їх приватизації, створення спільних підприємств;
здійснення повноважень щодо організації та проведення приватизації майна підприємств, яке перебуває в загальнодержавній власності;
здійснення повноважень орендодавця майна державних підприємств і організацій, їх структурних підрозділів;
сприяння процесу демонополізації економіки і створенню умов для конкуренції виробників.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 3. Особливості правового режиму державного та комунального майна. Правовий статус Фонду державного майна. Приватизація як особливий вид набуття права власності"
  1. Зміст
    правового регулювання господарської діяльності 7 § 1. Поняття та види господарської діяльності 7 § 2. Поняття та види господарських відносин 14 § 3. Поняття та система господарського законодавства 18 РОЗДІЛ 2. Засади державного регулювання господарської діяльності 26 § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування державного сектору
  2. 2. Система господарського законодавства.
    особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяльності. Тридцята глава ГК України містить шість параграфів, а саме: - поставка; - контрактація сільськогосподарської продукції; - енергопостачання; - біржова торгівля; - оренда майна та лізинг; - інші види господарсько-торговельної діяльності; 31) комерційне посередництво (агентські відносини) у сфері господарювання; 32)
  3. II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
    особливості, що визначаються спеціальним законодавством України, і в цій Концепції окремо не розглядаються. 186 ефективне управління державними фінансами та державним майном і контроль за їх використанням; спрямування і координація діяльності органів виконавчої влади та її орієнтація переважно на забезпечення прав і свобод громадян та надання їм державних (управлінських) послуг.
  4. 16.Правове становище казенного та комунальних унітарних підприємств.
    особливості господарської та соціальної діяльності казенних підприємств визначаються ГК, законом про державні підприємства та іншими законодавчими актами. Правовому статусу комунального унітарного шдприємства присвячено ст. 78 ГК, згідно з якою комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини
  5. ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА І РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
    особливості сучасного екологічного стану , а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки . Екологізація економіки та свідомості суспільства не є абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов'язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування. Нове в
  6. 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
    правовой статус АКУ и его терри ториальных отделений // Государственное строительство и пра вовые проблемы управления: Сб. науч. тр. - Одесса, 1995. - № 2. 26. Біла Л.Р. Деякі правові аспекти розвитку антимонопольного законодавства в Україні: 36. тез. і допов. - Одеса, 1993. 27. Біла Л.Р. Проблеми удосконалення антимонопольного зако нодавства України // Правова держава України: проблеми,
  7. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    особливості правового статусу відповідних органів виконавчої влади. Крім того, потребують подальшого уточнення положення про співвідношення функцій і повноважень вищих і нижчих органів виконавчої влади, що містяться в законах, присвячених регулюванню окремих сфер суспільного життя. В цілому ж статутний блок адміністративного законодавства, зважаючи на потреби належного врахування умов і
  8. 42.Правове становище іноземних підприємств та підприємств з іноземними інвестиціями.
    правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників). Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом. При цьому митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі
  9. § 3. Поняття та система господарського законодавства
    правових актів, що регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. У Популярній юридичній енциклопедії наводиться таке визначення законодавства : законодавство - сукупність чинних нормативно-правових актів: законів, постанов, декретів, указів, наказів, інструкцій правотворчих органів, що регулюють правовідносини в державі. Іноді під законодавством розуміють
  10. § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування державного сектору економіки
    особливості певних галузей. Як приклад першої ситуації можна навести положення Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 року. Цим нормативним актом передбачено особливий порядок укладання договорів розпорядниками державних коштів, першою чергою суб'єктами господарювання державної форми власності. Другу ситуацію ілюструють положення Закону України