Відповідно до статті 108 ГПК України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову.
Стаття 1113 ГПК України проголошує, що касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:
- касаційна скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
- скаргу (подання) надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову;
- до скарги (подання) недодано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонами) у справі;
- до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;
- скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку;
- у скарзі (подані) не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;
- до надіслання ухвали про прийняття скарги (подання) до провадження від особи, що подала скаргу (подання), надійшла заява про її відкликання.
Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Необхідно зазначити, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право:
- залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення;
- скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;
- скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень;
- скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;
- змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;
- залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
|
- 32. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.
перегляд судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами після перегляду у касаційному порядку (ст. 353 ЦПК України); подання заяви про перегляд рішень або ухвал суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами (статті 361, 362 ЦПК України); 2) вступ у справу в будь-якій стадії процесу для здійснення функції представництва інтересів громадян або держави (ст. 35 Закону України
- 72. Вимоги до рішень суду. Форма і зміст рішення суду.
перегляду цивільно! справи (в апеляційному чи касаційному провадженні) (ст.ст. 311, 338 Ц11К). Відповідно до ст. 19 ЩІК рішення с> ду ухвалюється більшістю голосів за колегіального розгляду справи, причому го-ювуючий у судовому засіданні для забезпечення незалежності суддів, а також припустимості впливу на інших суддів, голо-сус останнім. Складовою порядку ухвалення рішення суду і важливою
- 79. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
перегляду постановлених у справі судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку і г. ш Рішення суду у справах окремого принадження не підлягають примусовому виконанню, але мають загальнообов'язковий характер (ст. 14 ЦПК). Вони реалізуються шляхом оформлення майнових або особистих нсмайнових прав громадян, а саме: видачею свідоцтва про право власності; виправленням, поновленням чи
- 80. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
переглядає власного рішення. V разі ж виникнення сумніву щодо законності та (або) обгрунтованості ухваленого рішення суду, не постає питання про поновлення у дієздатності, а має відбуватися перегляд рішення суду в апеляційному, касаційному порядку чи у зв'язку з винятковими обставинами в порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством. Законом визначене коло заявників, наділених
- 94. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали суду апеляційної інстанції. При цьому самостійним об'єктом оскарження може бути як рішення в цілому, так і його частина. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а іакож постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку, тільки якщо вони
- 95. Порушення касаційного провадження, підготовка та розгляд справи судом касаційної інстанції.
перегляду судового рішення, яке набрало законної сили. Розгляд справи відбувається у судовому засіданні в приміщенні суду касаційної інстанції колегією у складі п'яти судців. Відповідно до ст. 333 ЦПК справа розглядасться за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з шишками та доповненнями, обумовленими мстою та завданнями касаційного провадження, межами розгляду
- 96. Повноваження суду касаційної інстанції. Рішення, ухвали суду касаційної інстанції.
перегляді ухвали суду в касаційному порядку суд касаційної інстанції наділений такими повноваженнями: відхилити касаційну скаргу і залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і передати питання на розгляд суду пер шої або апеляційної інстанції; змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті; скасувати ухвалу і залишити в силі ту, що була помилково скасована апеляційним судом. Перелік
- 97. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами: поняття, особливості, суб'єкти права оскарження, форма та зміст скарги.
перегляду справи у порядку касаційного провадження у випадках. встановлених цивільним процесуальним законам, та усунення встановлених у їв 'язку і цим порушень законності постановлених судових рішень. Особливість цього провадження полягає у тому, що процесуальна діяльність суду спрямована на визначення наявності підстав для перегляду справи, тобто з'ясування питання, чи є пенні обставини такими,
- 98. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб'єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
перегляду, порядком та наслідками перевірки тощо. Підставами для порушення провадження у зв'язку із ново-виявленими обставинами відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК є, насамперед, істотні для справи обставши, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Питания про те, чи є істотними обставини, які виявлено, вирішується у кожному конкретному випадку. Проте
- Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
перегляду рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами. Передумови реалізації права на пред'явлення позову були широко розроблені в науці цивільного процесу, їх систему становлять обставини, передбачені ст. 136 ЦПК: правоздатність сторін, підвідомчість справи судові; відсутність рішення, що набрало законної сили, у справі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав
|