Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільний процес → 
« Попередня Наступна »
ОГЮА. Шпагралка по цивільному процесу України. 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

94. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.


Право касаційного оскарження - це право на порушення діяльності суду касаційної інстанції з перевірки законності рішення суду першої та (або) апеляційної інстанції, що набрало законної сияй.
Суб'єктами права касаційного оскарження є особи, які уповноважені ініціювати касаційне провадження, а саме, відповідно до ст. 324 ЦПК:
сторони (позивач та відповідач): інші особи, які беруть участь у справі (треті особи, як ті, що заявляють самостійні вимоги щодо предмет спору, так і ті, що не заявляють та ких вимог);
особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив пи тання про їх права та обов'язки, і які мають відповідну ци вільну процесуальну правосуб'ектність;
правонаступники (ст. 37 ЦПК);
предеіавники еіорін та третіх осіб (ст.ст. 27, 44 ЦІІК);
особи, яким и кошт надано право захищати права, свободи її інтереси інших осіб (ст.ст. 45, 46 ЦИК).
Зі змісту ст. 324 ЦПК очевидно, що об'єктом касаційного оскарження можуть бути судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали суду апеляційної інстанції. При цьому самостійним об'єктом оскарження може бути як рішення в цілому, так і його частина. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а іакож постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку, тільки якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Підставами порушення касаційного провадження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Тобю, не будь-яке рішення чи ухвала можуть бути оскаржені в касаційному порядку, а тільки ті, щодо яких є сумніви в їх законності.
Однією із передумов реалізації права касаційного оскарження є дотримання процесуальних строків, встановлених цивільним процесуальним законодавством чи призначених судом для вчинення відповідних процесуальних дій. Відповідно до ст. 325 ЦПК право касаційного оскарження може бути реалізоване протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційнім о суду. У разі пронущеніїя цього строку з поважних причин, суд касаційної інстанції, за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, може поновити цей сірок, але не більше ніж у межах одною року з дня виникнення прана на касаційне оскарження. У разі, якщо касаційну скарга подано після закінчення строку па касаційне оскарження і не порушене питання про поновлення цього строку або у поновленні строку відмовлено, суд касаційної інстанції повертає скаргу особі, яка її подала. Про поновлення строку на касаційне оскарженим іа про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції постановляє відповідні ухвали (ст. 325 ЦПК).
Право касаційного оскарження реалізується шляхом подання належним чином оформленої касаційної скарги. Касаційна скарга - це звернення до суду касаційної інстанції з вимогою
про перевірку рішення суду першої та (або) апеляційної інстанції, яке набрало законної сияй, т предмет його відповідності нормам матеріального та процесуального права.
Касаційна скаріа подається в письмовій формі, її зміст визначається конкретними обставинами справи, проте ст. 326 ЦПК місиш, перелік обов'язкових відомостей, які повинні бути зазначені в скарзі:
найменування суду, до якого подасться скарга;
ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце про жинання або місцезнаходження;
ї) ім'ч (найменування) осіб, які беруть учасіь у справі, їх місце прожинання або місцезнаходження;
судове рішення, що оскаржується;
в чому ію.'іягаг неправильне застосування судом норм мате ріального права чи порушення норм процесуального права;
клопотання особи, яка подає скаргу;
перелік письмових матеріалів, то додаються, який містить ся після викладу обставин скаріи
Касаційну скарі^ підписує особа, яка подає скаргу, або її представник. До касаційної скаріи, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.
До касаційної скарги додаються також копії с карі и та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі Ця вимоїн обумовлена тим, що отримавши вищевказані матеріали, особи, які беруть участь у справі, можуть підготуватися до захисту своїх прав, зокрема підготувати та подати заяву про приєднання до касаційної скарги тощо. Також повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору та ви і раї на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.
Касаційна скарга подається до суду особисто заявником або відправляється поштою. Якщо скарга подана особисто, завідувач канцелярії повинен підміннії час її надходження, засвідчивши це своїм підписом на скарзі. Час здачі скарги на пошту засвідчується печаткою на конверті, а час надходження в суд - зазначенням відповідної дати на скарзі.
Касаційна скарга попасться за правилами ст. 327 ЦПК безпосередньо до суду касаційної інстанції Однією з додаткових гарантій реалізації суб'єктивного права на касаційне оскарження с закріплене у ст. 330 ЦПК правило, згідно з яким особа, яка подала касаційну скаргу, мас право доповнити, змінити її або відкликати.
Доповнити або змінити касаційну скаріу може тільки особа, яка її подала, до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції, а відмовитися від скарги - до закінчення касаційного провадження.
Встановлення такого строку для доповнення або зміни касаційної скарги обумовлене тим, що суд касаційної інстанції розглядає справу в межах касаційної скарги. Відповідно її зміна чи доповнення мають бути здійснені до початку розгляду справи в сулі касаційної інстанції, оскільки це впливає на межі судового розгляду.
При відкликанні касаційної скарги постановляється ухвала про повернення скарги, а в разі відмови від скарги - закривається касаційне провадження. У першому нипадку повторне звернення з такою самою скаргою допускається, у другому - ні.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "94. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації."
  1. Тема 15. Порушення в суді цивільної справи
    правового спору завжди поєднана з певними матеріально-правовими вимогами. Позов має кілька елементів: предмет; підставу; зміст. Предметом позову є матеріально-правове відношення, вимога позивача до відповідача. Предмет позову слід відрізняти від матеріального об'єкта. Так, у позові про аліменти предметом буде аліментарне правовідношення, а матеріальним об'єктом - певна грошова сума. Підстава
  2. Тема 17. Судовий розгляд цивільної справи
    право заявляти відводи. Після вирішення питання про відводи сторонам та іншим учасникам справи пояснюються їх права та обов'язки (ст. 170 ЦПК). Особи, які беруть участь у справі, можуть заявляти клопотання перед судом щодо процесуальних дій, які вони вважають за необхідне здійснити (про заміну неналежної сторони, притягнення до справи третіх осіб, витребування нових доказів і т. п.). Розглянути
  3. Виклик до суду
    правовідношення. Допустимість засобів доказування - вимога закону, яка передбачає для встановлення певного юридичного факту можливість використовувати засоби доказування лише встановленої форми і забороняє використання інших засобів доказування. Забезпечення позову - вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують
  4. 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
    правової, соціальної держави Україна. Література: 1, 5,6, 7,9,10,17,20,21, 22,39, 51, 57, 72, 76,82,88,94, 97, 114таін. Тема 2. Механізм адміністративно-правового регулювання 1. Поняття механізму адміністративно-правового регулювання та його елементи. 2. Поняття і особливості адміністративно-правових норм. 3. Види і структура адміністративно-правових норм. 4. Реалізація
  5. 5. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ З АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА УКРАЇНИ (для іспиту)
    право в системі права України. 2. Поняття, риси і завдання адміністративного права. 3. Предмет адміністративного права та його переосмислення в умо вах правової реформи. 4. Метод адміністративного права та його розвиток у контексті реформи адміністративного права. 5. Система адміністративного права. Підгалузі та правові інститу ти адміністративного права. 6. Джерела адіністративного права України
  6. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
    право як самостійна галузь права у ретроспективному аспекті має давню історію, оскільки бере початок з XVIII століття. В усі часи воно так чи інакше пов'язувалось з публічною владою держави, з взаємодією її органів з громадянами та іншими учасниками суспільних відносин. Подолавши свого часу предметну обмеженість власного джерела - так званого "поліцейського права" (а саме, обмеженість
  7. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    правового врегулювання всіх аспектів взаємовідносин особи з органами виконавчої влади. Слід визначити, що вирішення цього завдання ще не займає визначального місця у системі правового регулювання управлінських відносин. Саме виправленню такого становища має сприяти запровадження в законодавстві (викладеного вище у главі 1) нового погляду на суспільне призначення адміністративного права в
  8. 32. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.
    правове становище визначені у численних нормах права, які є правовими підставами участі прокурора в цивільному процесі. Такий висновок підтверджується ст. З «Правові основи діяльності прокуратури» Закону України «Про прокуратуру»: повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначаються Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами. Органи
  9. 78. Окреме провадження: загальна характеристика.
    право, не може його здійснити через те, що факти, які це право підтверджують, не є очевидними і потребують перевірки та підтвердження відповідними доказами. Тому у цивільному процесі існує такий вид судочинства, який дозволяє заінтересованій особі встановлювати у судовому порядку юридичні факти для подальшого здійснення відповідних суб'єктивних прав та реалізації! охоронюваних законом інтересів,
  10. 91. Право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
    право мають органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ст. 45 ЦПК) а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Об'єктом оскарження г рішення, ухвали суду першої інстанції, що не набрали законної сили, їх може бути оскаржено як повністю, так і частково. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в