Відповідно до статті 91 ГПК України місцевий господарський суд у п'ятиденний строк надсилає одержану апеляційну скаргу або подання разом зі справою відповідно апеляційному господарському суду.
Перегляд за апеляційною скаргою або подання рішення місцевого господарського суду здійснює апеляційний господарський суд, повноваження якого поширюються на територію знаходження відповідного місцевого господарського суду.
Відповідно до статті 97 ГПК України апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо:
- апеляційна скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
- до скарги (подання) не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам);
- до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;
- скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку;
- до винесення ухвали про прийняття скарги (подання) до провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Необхідно зазначити, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиїсь права і охоронювані законом інтереси.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Апеляційна скарга (подання) на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію.
Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право:
- залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення;
- скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;
- скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;
- змінити рішення.
|
- 32. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.
У науці цивільного процесу питання про підстави участі прокурора у цивільному судочинстві вирішується по-різному. Ними називаються: здійснення законоохоронної функції, необхідність захисту прав і законних інтересів громадян, державних чи громадських інтересів тощо. Але мета і завдання прокурора у цивільному процесі та виконувані ним процесуальні функції, процесуальні форми і види участі, його
- 72. Вимоги до рішень суду. Форма і зміст рішення суду.
Рішення суду повинне відповідати вимогам, встановленим законом. Такими вимогами с: законність (ст. 213 ЦПК); обгрунтованість (ст. 213 ЦПК); порядок ухвалення (ст. 209 ЦПК); форма (ст. 222 ЦПК); зміст (ст. 215 ЦПК); порядок проголошення (ст. 218 ЦПК). Відповідність цим вимогам робить рішення суду правосудним. Законність рішення - це його відповідність нормам матеріального та процесуального чакону.
- 79. Загальні правила розгляду та вирішення справ окремого провадження.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб. Тому вирізняльною ознакою справ окремого провадження є те, шо заяву може бу пі подано певним визначеним законом колом осіб (заявників), тим часом як у позовному провадженні це може зробити будь-яка особа, чиї права і охоронювані законом інтереси ймовірно порушені. Заявником іменусгься фізична чи юридична особа,
- 80. Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Цивільна дієздатність с важливою складовою нравосуб'єктнос-ті фізичної особи, шо дозволяє їй виступати учасником цивільних відносин у повній мірі, своїми діями набувати цивільних прав та виконувати цивільні обов'язки. В окремих випадках, визначених актами цивільного законодавства, особа може бути обмежена у дієздатності або взагалі визнана недієздатною. Зокрема, відповідно до ст. 36 ЦК суд може
- 94. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
Право касаційного оскарження - це право на порушення діяльності суду касаційної інстанції з перевірки законності рішення суду першої та (або) апеляційної інстанції, що набрало законної сияй. Суб'єктами права касаційного оскарження є особи, які уповноважені ініціювати касаційне провадження, а саме, відповідно до ст. 324 ЦПК: сторони (позивач та відповідач): інші особи, які беруть участь у справі
- 96. Повноваження суду касаційної інстанції. Рішення, ухвали суду касаційної інстанції.
Повноваження суду касаційної інстанції - це сукупність його прав та опив'яіків щодо здійснення встановлених законом процесуальних дій j перевірки судового рішення, яке набрало законної сияй та с предметом перевірки за касаційною скаргою. При розгляді справи в порядку касаційною провадження повноваження сулу визначаються його основними «.жданнями; всебічної перевірки законності акту суду,
- 98. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб'єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
Провадження у зв'язку і иововимвленнми обставинами не с доповненням чи різновидом касаційного способу перевірки законності судових рішень, це самостійний вид перевірки, який характеризується власними специфічними рисами: підставами перегляду, порядком та наслідками перевірки тощо. Підставами для порушення провадження у зв'язку із ново-виявленими обставинами відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК є,
- Підстави і передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин
Незважаючи на велике практичне значення цих питань в теорії цивільних процесуальних правовідносин вони залишаються найменш розробленими. Частково розглядаються тільки процесуальні передумови виникнення правовідносин, до яких належать норми права, процесуальна правоздатність, юридичні факти. Додатково називаються ще матеріальні правовідносини і підвідомчість справи судові6. Зазначені обставини,
- 26. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі
У науці цивільного процесу питання про підстави участі прокурора в цивільному судочинстві вирішується по-різному. Ними називаються: здійснення законоохоронної функції, необхідність захисту прав і законних інтересів громадян, державних чи громадських інтересів та ін.1. Але мета і завдання прокурора в цивільному процесі та виконувані ним процесуальні функції, процесуальні форми і види участі, його
- процесуальні засоби
кримінально-процесуальної діяльності, що також є специфічними для кожної стадії. Найчастіше стадії розмежовують на підставі аналізу засобів діяльності, що спрямовані на одержання нового знання, - пізнавальних засобів. Наприклад, для стадії порушення кримінальної справи є характерними такі пізнавальні засоби, як відібрання пояснень від окремих громадян і посадових осіб та витребування необхідних
|