| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
2. Порушення справи у господарському суді. |
||
|
Відповідно до статті 1 Господарсько-процесуального кодексу України від 6 листопада 1991 р. (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Крім того, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Господарський суд порушує справи за позовними заявами: - підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; - державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; - прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; - рахункової палати, яка звертається до господарського суду в інтересах держави в межах повноважень, що передбачені Конституцією та законами України; - прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, а також справи про банкрутство. Відповідно до статті 45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену ГПК України та іншими законами України. Усі судові рішення викладаються у письмовій формі. Відповідно до статті 46 ГПК України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів. Судове рішення приймається суддею за результатами обговорення всіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів. Жодний із суддів не має права утримуватися від голосування. Головуючий суддя голосує останнім. Суддя, не згодний з рішенням більшості складу колегії суддів, зобов'язаний підписати процесуальний документ і має право викласти письмово свою окрему думку, яка приєднується до справи, але не оголошується. Підготовку проектів судових рішень здійснює головуючий колегії суддів або за його дорученням - будь-який суддя цієї колегії. Відповідно до статті 12 ГПК України господарськім судам підвідомчі: - справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: - спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; - спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; - інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів; - справи про банкрутство; - справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції. Відповідно до статті 13 ГПК України місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам. Необхідно зазначити, що справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду. Якщо після відводу неможливо розглянути справу в господарському суді, до підсудності якого відноситься справа, то Голова Вищого господарського суду України або його заступник мають право витребувати будь-яку справу, що є у провадженні місцевого господарського суду. - заява не підлягає розгляду в господарських судах України; - у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору; - позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано. Про відмову у прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонами, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше п'яти днів з дня знаходження заяви. Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду. Відповідно до статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: - позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; - у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; - у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; - не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі; - порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору; - не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів; - не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 ГПК України; - до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору; - не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Відповідно до статті 58 ГПК України суддя господарського суду має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні. Відповідно до статті 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору судді господарського суду надано право вчиняти такі дії по підготовці справи до розгляду: - вирішувати питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача; - виключати з числа відповідачів підприємства та організації, яким не було надіслано пропозицію про досудове врегулювання спору; - викликати представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково; - зобов'язувати сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); - витребувати від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомитися з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; - вирішувати питання про призначення судової експертизи; - проводити огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження; - вирішувати питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою; - вирішувати питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи; - вирішувати питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації; - вирішувати питання про вжиття заходів до забезпечення позову; - вчиняти інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. - нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; - неподання витребуваних доказів; - необхідність витребування нових доказів; - залучення до участі у справі іншого відповідача; - заміна неналежного відповідача; - необхідність заміни відведеного судді, судового експерта. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: - призначення господарським судом судової експертизи; - надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; - заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації. Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: - спір не підлягає вирішенню в господарських судах України; - відсутній предмет спору; - є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав; - заявник не вжив заходів досудового врегулювання спору; - позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом; - сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду; - підприємство чи організації, які є сторонами, ліквідовано; - сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом. Господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: - позовну заяву підписано особою, яка не має права їх підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; - у проваджені господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; - позивач не вжив заходів досудового врегулювання спору; - позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, якщо вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; - позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; - громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором. Господарський суд, приймаючи рішення, має право: - визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству; - виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони; - зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання; - стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф; - стягувати у доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дії, покладених господарським судом на сторону; - відстрочити або розстрочити виконання рішення. Господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: - з позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; - не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету. Слід відмітити, що господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу. Якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств, установ, організації порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "2. Порушення справи у господарському суді." |
||
|
||