Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільний процес → 
« Попередня Наступна »
ОГЮА. Шпагралка по цивільному процесу України. 2011, 2011 - перейти до змісту підручника

72. Вимоги до рішень суду. Форма і зміст рішення суду.


Рішення суду повинне відповідати вимогам, встановленим законом. Такими вимогами с:
законність (ст. 213 ЦПК);
обгрунтованість (ст. 213 ЦПК);
порядок ухвалення (ст. 209 ЦПК);
форма (ст. 222 ЦПК);
зміст (ст. 215 ЦПК);
порядок проголошення (ст. 218 ЦПК).
Відповідність цим вимогам робить рішення суду правосудним.
Законність рішення - це його відповідність нормам матеріального та процесуального чакону. Умовами законності с: правильне застосування закону, який підлягає застосуванню; незастосування закону, який не підлягає застосуванню; правильне тлумачення закону.
Вимоги законності рішення суду забезпечуються також правильним застосуванням приписів цивільного процесуального закону - додержанням передбаченого ними цивільного процесуального порядку, процесуальної форми, точним здійсненням прав і обов'язків га правильною реалізацією повноважень.
Суд вирішує справи відповідно до Конституції, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Інші нормаїїшно-правові акти застосовуються, якщо вони прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень га у спосіб, що вега-новлені законом. Якщо правовий акт не відповідає закону України або міжнародному договору, суд застосовує акт законодавства, який маг вищу юридичну силу. А в разі, якщо закон України не відповідає міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд за-стосовус відповідний міжнародний договір. У визначених законом випадках сул може застосовувати норми права інших держав, аналогію закону чи аналогію права (ст. 8 ЦПК).
Обгрунтованість рішення - це його правильність з фактичного боку. Вимогами обгрунтованості с:
повне і всебічне з'ясування обставин, на які сторони поси лаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвер джених тими доказами, які були досліджені в судовому за сіданні;
доведеність цих обставин, які суд вважає встановленими;
- відповідність висновків суду, викладених у рішенні, обста винам справи, які були встановлені у судовому засіданні. Встановлені судом обставини мають бути обгрунтовані ли ше тими доказами, які одержані у визначеному законом поря дку, за допомогою засобів, встановлених ст. 57 ЦПК, дослід-
ЖОНІ, перевірені та оцінені у судовому засіданні. Відхилення доказів повинне бути обгрунтованим, наприклад, у зв'язку із неналежніс і ю чи недопустимістю доказів ми иеобш доказування.
Рішення суду мас бути ухвалене у порядку, встановленому цивільним процесуальним законом. Суди України ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення розгляду справи суддями (у встановлених законом випадках і паро цін ми засідателями), які входять до складу суду у цій справі, а ш одноособового розгляду справи - суддею, яким розглядав справу. В іншому разі рішення суду підлягає скасуванні», на будь-якій стадії перегляду цивільно! справи (в апеляційному чи касаційному провадженні) (ст.ст. 311, 338 Ц11К).
Відповідно до ст. 19 ЩІК рішення с> ду ухвалюється більшістю голосів за колегіального розгляду справи, причому го-ювуючий у судовому засіданні для забезпечення незалежності суддів, а також припустимості впливу на інших суддів, голо-сус останнім.
Складовою порядку ухвалення рішення суду і важливою гарантією його праїшсудності с таємниці нарадчо! кімнат. Па реалізацію цього положення під час прийняття рішення суду ніхто не має прана перебувати в нарадчій кімнаті крім сі суду, який розглядає справу. Судді не мають права розголошувати хід обговорення іа ухвалення рішення у нарадчій кімнаті (ст. 196 ЩІК), хоча на прампці ця норма більше мас характер правового звичаю, ніж засобу забезпечення нейтралізації стороннього виливу на суд.
Важливою вимогою до рішення < його форма Воно викладається в письмовій формі головуючим або одним u суддів при колегіальному розгляді справи і підписується всім складом суду, який бере участь в ухваленні рішення (сі. 209 ЦПК). Не допускасіься наявність у рішенні суду будь-яких підчисток, зафарбувань чи інших способів коректування тексту. Як правило, рішення суду не повинне мати і виправлень, однак якщо вони наявні у тексті, то ці поправки мають бути застережені перед підписом суддів.
Рішення суду мас відповідати вимогам щодо змісту, викладеним у ст. 210 ЦПК, - дати відповідь на всі питання, шо вирішувалися судом у нарадчій кімнаті при його ухваленні. Рішення мас чотириелементну структуру і складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "72. Вимоги до рішень суду. Форма і зміст рішення суду."
  1. 22. Загальні правила посвідчення угод (правочинів)
    вимогам закону. Наступними моментами укладання угоди, який суттєво впливає на порядок її посвідчення, є встановлення особи громадянина, перевірка його дієздатності чи правоздатності юридичних осіб, представники яких звернулися до нотаріуса. Якщо у нотаріуса є підстави вважати, що хтось із учасників угоди внаслідок душевної хвороби чи недоумства не може зрозуміти значення своїх дій або керувати
  2. 17. Принцип поєднання усності і письмовості судового розгляду.
    вимог принципу гласності і безпосередності. Завдяки словесній формі судді можуть краще і повніше сприймати факти справи, а особи, які беруть у ній участь, - реально і точно довести їх до відома суду, сприймати зміст дій всіх учасників процесу, висловлювати свої міркування, заперечення, спростування з метою встановлення дійсних обставин справи. Розгляд справи в усній формі дає змогу судові
  3. 77. Розгляд справи у порядку наказного провадження.
    вимоги заявника і обставини, на яких вони грунтуються; 4) вартість майна у разі його витребування; Заява оплачується судовим збором у розмірі 50% ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження Після отримання заяви про видачу судового наказу суд може винести одне із таких рішень: повернути заяву про видачу судового наказу; відмовити у
  4. 97. Провадження у зв'язку з винятковими обставинами: поняття, особливості, суб'єкти права оскарження, форма та зміст скарги.
    вимога про перегляд рішення, ухвали, дату їх відкриття або встанов лення; посилання на докази, шо підтверджують наявність винятко вих обставин перелік письмових матеріалів, шо додаються до скарги. Копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копії судових рішень, які оскаржуються, мають бути подані разом зі скаргою. Якщо ж скарга
  5. 98. Провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб'єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
    вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час ухвалення рішення, постановления ухвали суду, але про них не знали і не могли тати заявник і суд. Об'єктами перегляду у порядку провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути судові рішення, постановлені на будь-якій стадії розгляду та вирішення цивільної справи, шо
  6. 2. ПОНЯТТЯ, ЗНАЧЕННЯ, ФОРМА ТА ЗМІСТ ОБВИНУВАЛЬНОГО ВИСНОВКУ
    вимогам: бути об'єктивним (спиратися в ньому треба тільки на перевірені докази); визначеним (однозначним), а не альтернативним щодо кваліфікації злочину; юридично обгрунтованим, з посиланням на норми кримінального, кримінально-процесуального та інших галузей права; - в обвинувальному висновку слід уникати надміру натурального опису злочинних дій, що мають жорстокий або інтимнийхарактер. У пункті
  7. 5. Поняття кваліфікації злочинів
    вимогам представників влади.' Можна зрозуміти спробу Пленуму Верховного Суду України розмежувати ці злочини, але дуже сумнівно, що порушення громадського порядку, нормальної діяльності установ, підприємств і організацій, роботи транспорту або непокора законним вимогам представників влади може чинитися без явної неповаги до суспільства. Тому занадто важко провести таке відмежування між цими
  8. 5. Поняття кваліфікації злочинів
    вимогам представників влади.1 Можна зрозуміти спробу Пленуму Верховного Суду України розмежувати ці злочини, але дуже сумнівно, що порушення громадського порядку, нормальної діяльності установ, підприємств і організацій, роботи транспорту або непокора законним вимогам представників влади можуть чинитися без явної неповаги до суспільства. Тому занадто важко провести таке відмежування між цими
  9. § 3. Поняття та система господарського законодавства
    вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами. ГК визначає засади господарювання в Україні, установлює загальні принципи господарювання і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської ді- яльності між суб'єктами господарювання, а також
  10. Тема 15. Порушення в суді цивільної справи
    вимог іншої або оспорювання однією особою прав іншої. Тому вимога до суду про вирішення правового спору завжди поєднана з певними матеріально-правовими вимогами. Позов має кілька елементів: предмет; підставу; зміст. Предметом позову є матеріально-правове відношення, вимога позивача до відповідача. Предмет позову слід відрізняти від матеріального об'єкта. Так, у позові про аліменти предметом