Головна
Аксіологія / Аналітична філософія / Антична філософія / Антологія / Антропологія / Історія філософії / Історія філософії / Логіка / Метафізика / Світова філософія / Першоджерела з філософії / Проблеми філософії / Сучасна філософія / Соціальна філософія / Середньовічна філософія / Телеологія / Теорія еволюції / Філософія (підручник) / Філософія мистецтва / Філософія історії / Філософія кіно / Філософія науки / Філософія політики / Філософія різних країн і часів / Філософія самоорганізації / Філософи / Фундаментальна філософія / Хрестоматії з філософії / Езотерика
ГоловнаФілософіяПершоджерела з філософії → 
« Попередня Наступна »
Аристотель. Твори в 4-х томах. Том 1. Вид-во Думка, Москва; 550 стр., 1976 - перейти до змісту підручника

Розділ перший

зо Дослідити істину в одному відношенні важко, в іншому легко. Це видно з того, що ніхто не в со-99яь стоянні досягти її належним чином, а й але терпить повну невдачу, а кожен говорить щось про природу і поодинці, правда, нічого або мало додає до істини, по, коли все це складається, виходить помітна величина. Тому якщо справа йде при-5 мірно так, як у нас кажуть у приказці: «Хто ж не потрапить у ворота [з лука]?», То в цьому відношенні досліджувати істину легко, а проте, що, володіючи деякими цілим, можна бути не в змозі володіти частиною, - це показує трудність дослідження істини.

Але оскільки трудність двояка, причина її, бути може, пе в речах, а в нас самих: дійсно, який денне світло для кажанів, таке для ра-ю зуму в нашій душі те, що але природою своєю найочевидніше І справедливо бути вдячним не тільки тим, чиї думки ми можемо розділити, а й тим, хто висловився більш поверхнево: адже і вони в чомусь сприяли істині, вправляючи до нас здатність [до пізнання].

Справді, якби не було Тимо-15 фея2, ми пе мали б багатьох ліричних пісень, а якщо б не було Фріііда3, то не було б Тимофія. Те ж можна сказати і про тих, хто говорив про істіпе, - від одних ми запозичили деякі думки, а завдяки іншим з'явилися ці. 20 Вірно також і те, що філософія називається знанням про істину. Справді, мета умоглядного знання - істина, а мета знання, що стосується діяльності, - справа: адже люди діяльні навіть тоді, коли вони розглядають речі, які вони, досліджують не вічне, а річ в її відношенні до чогось і в даний час. Але ми не знаємо істини, не знаючи причини. А з усіх речей тим чи іншим властивістю найбільшою мірою володіє та, завдяки якій таке ж властивість притаманне і іншим; наприклад, ВОГОНЬ 25 найбільш тепел, тому що він і для інших речей причина тепла.

Так що і найбільш істинно те, що для подальшого є причина його істинності. Тому і почала вічно існуючого завжди повинні бути найбільш істинними: вони адже істина не часом і причина їхнього буття не в чомусь іншому, а, навпаки, вони самі причина буття всього іншого; так що зо якою мірою кожна річ причетна буттю, в такий і правді.

« Попередня

Наступна » = Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Розділ перший "
Введення
  1. Глава I. Загальні положення про акціонерне товариство Глава II. Створення та ліквідація товариства Глава III. Акції. Права акціонерів Глава IV. Статутний капітал і активи товариства Глава V. Дивіденди товариства Глава VI. Реєстр акціонерів товариства Глава VII. Загальні збори акціонерів Глава VIII. Рада директорів (наглядова рада) та виконавчий орган товариства Глава IХ. Великі угоди Глава Х.
    Передмова
  2. Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
    Глава перша
  3. 1 Аналог принципу, слідуючи якому виявляються категорії. Див «Перша аналітпна» I, 37; «Метафізика», 1017 а 22 - 27. - 315. Глава третя 1 Див 72 b 18-25; 84 а 29 - Ь 2. - 318. Глава четверта 1 А саме в гол. 3. - 319. 2 І значить, А, Б і В - равнооб'емние терміни. - 319. 9 Затвердження Ксенократа. Див Плутарх. Moralia, 1012 D. СР «Про душу», 404 Ь 29-30; 408
    Від видавництва
  4. Передмова Глава 1. Поняття про приватне право Глава 2. Цивільне право як правова галузь Глава 3. Цивільне право як наука і навчальний курс Глава 4. Джерела цивільного права Глава 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Глава 6. Громадяни (фізичні особи) як учасники цивільних правовідносин Глава 7. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин Глава 8.
    Перша половина 90-х років
  5. (глава МЗС - «західник» О.Козирев) характеризувалася прозахідним курсом в стратегічних питаннях, все більшою втратою статусу супердержави і поетапними, постійними поступками в ході будівництва однополюсного світу, спробами вибудувати в систему свої взаємини з колишніми радянськими
    ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА ДЕРЖАВИ
  6. ГЛАВА IX. ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ГЛАВА ДЕРЖАВИ І УРЯД § 1. ГЛАВА
    ПЕРША АНАЛІТИКА
  7. ПЕРША
    ЧАСТИНА ПЕРША
  8. ЧАСТИНА
    КНИГА ПЕРША
  9. КНИГА
    КНИГА ПЕРША
  10. КНИГА
    Книга перша
  11. Книга
    КНИГА ПЕРША
  12. КНИГА
    ПЕРША АІІАЛІТІКА
  13. ПЕРША
    ПЕРВАЯ