В умовах ринкової економіки, коли плановість утратила своє домінуюче, панівне становище, господарські зобов'язання здебільшого формуються, здійснюються і припиняються в різних сферах і на різних рівнях економічного життя за простою домовленістю (волевиявленням) сторін (суб'єктів господарської діяльності).
Проте в статті 178 ГК України закріплене положення про публічне зобов'язання, згідно з яким суб'єкт господарювання, що, відповідно до закону та своїх установчих документів, зобов'язаний здійснювати виконання робіт, надання послуг або продаж товарів кожному, хто до нього звертається на законних підставах, не має права відмовити у виконанні робіт, наданні послуг, продажу товару за наявності в нього такої можливості або надавати перевагу одному споживачеві перед іншими, крім випадків, передбачених законодавством. Тобто він не має права з урахуванням зазначених обставин відмовити в укладанні зобов'язання. Це положення є важливою новелою в законодавстві. Воно спрямоване на стабілізацію господарських відносин.
У разі безпідставного ухилення від виконання публічного зобов'язання суб'єкт господарювання повинен відшкодувати другій стороні завдані цим збитки.
Згідно з законом Кабінет Міністрів України може видавати правила, обов'язкові для сторін публічного зобов'язання. Угоди ж, що не відповідають цим правилам або встановленим цінам, є недійсними.
Таким чином, свобода договірних відносин, а також зобов'язальних, які з них виникають, і в умовах ринкових відносин повинна "вписуватися" в певні правові межі, які пропонує законодавець у зазначеній статті. Отже, зобов'язання можуть виникати не тільки за простою домовленістю сторін, не тільки в умовах вільного формування, а й на основі господарського договору, укладеного на підставі держзамовлення чи іншого управлінського правового акта; на інших підставах, що не суперечать закону (конкурс, публічний торг, аукціон і т. ін.).
Відповідно до цього господарське зобов'язання є загальною категорією, оскільки виникає на основі різних підстав, різних юридичних фактів. Найважливішим і найпоширенішим джерелом господарських зобов'язань є договір. Зобов'язання, що виникли на підставі договору, ми називаємо договірними. Позадоговірні зобов'язання, як правило, виникають із протиправних дій.
Так, згідно зі ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.
Господарські зобов'язання можуть виникати і в результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Підстави виникнення господарських зобов'язань, перелічені в ст. 174 ГК України, не є вичерпними, вони можуть виникати і з інших підстав, угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Стаття 11 ЦК України деталізує підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, які відповідають виникненню господарських прав та обов'язків (зобов'язань). В ній, зокрема, вказується, що права та обов'язки виникають і безпосередньо із актів законодавства, із актів державної влади, із рішень суду.
|
- 1.3. Підстави виникнення
господарських зобов'язань
Підставою виникнення господарських зобов'язань, як і інших господарських правовідносин, є передбачені ГК юридичні факти, що породжують господарські права та обов'язки. Відповідно до ст. 174 ГК господарські зобов'язання можуть виникати: 1) безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; 2) з акта управління господарською діяльністю; 3) з
- Підстави виникнення господарських зобов'язань
Підставою виникнення господарських зобов'язань, як і інших господарських правовідносин, є передбачені ГК юридичні факти, що породжують господарські права та обов'язки. Відповідно до ст. 174 ГК господарські зобов'язання можуть виникати: 1) безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; 2) з акта управління господарською діяльністю; 3) з
- 55. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
Стаття 216 ГК. Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин 1. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. 2. Застосування господарських санкцій повинно
- Зміст
Вступ 6 РОЗДІЛ 1. Основи правового регулювання господарської діяльності 7 § 1. Поняття та види господарської діяльності 7 § 2. Поняття та види господарських відносин 14 § 3. Поняття та система господарського законодавства 18 РОЗДІЛ 2. Засади державного регулювання господарської діяльності 26 § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування
- 1.2. Види господарських зобов'язань
Основними видами господарських зобов'язань вважаються майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання (ч. 2 ст. 173 ГК). Крім того, у ГК сформульовано поняття соціально-комунальних зобов'язань (ст. 177 ГК), публічних зобов'язань (ст. 178 ГК), а також господарсько-договірних зобов'язань (ст. 179 ГК). Відповідно до ст. 175 ГК майново-господарськими визнаються
- § 2. Господарські договори
Основною підставою виникнення господарсько-договірних зобов'язань є господарський договір. Порядок укладання, зміни та розірвання господарських договорів визначене в гл. 20 ГК. Між тим самого поняття господарського договору у ГК бракує. В.С. Щербина визначає господарський договір як майнову угоду суб'єкта господарювання з контрагентом, яка встановлює (змінює, припиняє) зобов'язання сторін у
- Припинення господарського зобов'язання в разі неможли-
вості виконання
Господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання в разі виникнення обставин, за які жодна з його сторін не відповідає, якщо інше не передбачено законом. У разі неможливості виконання зобов'язання цілком або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних
- Господарське правопорушення
- це протиправна дія або бездіяльність суб'єктів господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного суб'єкта, порушує суб'єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб. Так, згідно з ч. 2 ст. 193 ГК порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій. Саме тому правопорушення залежно від
- § 3. Види господарсько-правових санкцій
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, у результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених до суб'єктів господарювання за порушення ними
- § 4. Поняття захисту прав та законних інтересів
учасників господарських правовідносин,
його форми та способи
Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. При цьому згідно з ч. 4 ст. 13 Конституції України такий захист поширюється на всіх суб'єктів господарювання. Слід зазначити, що в підґрунтя цього питання покладено приватні (автономні) інтереси суб'єктів, а посягання на такі інтереси можуть бути з боку як контрагентів за договору, так і вповноважених
|