Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу ( контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Мачуський В. В., Постульга В. Є.. Господарське законодавство: Навч. посіб. - К.: КНЕУ,2004. - 275 с., 2004 - перейти до змісту підручника

Господарське правопорушення


- це протиправна дія або бездіяльність суб'єктів господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного суб'єкта, порушує суб'єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб. Так, згідно з ч. 2 ст. 193 ГК порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.
Саме тому правопорушення залежно від юридичної підстави можуть бути договірні (неналежне виконання господарського зобов'язання) та позадоговірні (порушення правил здійснення господарської діяльності, встановлених компетентними державними органами).
Договірні, своєю чергою, поділяються на правопорушення :
на стадії виникнення договорів;
пов'язані з порушенням строків виконання;
пов'язані з порушенням зобов'язань щодо якості;
пов'язані з порушенням державної дисципліни цін;
пов'язані з порушеннями у сфері кредитних і розрахункових відносин;
пов'язані з порушенням господарських зобов'язань щодо перевезення вантажів.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим унаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, брак на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, брак у боржника необхідних коштів.
Сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності в разі порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
За невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном, якщо інше не передбачено законами.
Ч. 2 ст. 219 ГК передбачає, що засновники суб'єкта господарювання не відповідають за зобов'язаннями цього суб'єкта, крім випадків, передбачених законом або установчими документами про створення даного суб'єкта. У цьому аспекті є надзвичайно цікавим питання щодо відповідальності суб'єкта господарювання за зобов'язаннями свого засновника, а також особливість відповідальності суб'єктів господарювання державного сектору за зобов'язаннями свого засновника - держави.
Ч. 3 ст. 96 ЦК України передбачає: «Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків, установлених установчими документами та законом».
Але незважаючи на неоднозначний виклад цього питання в науковій літературі , правозастосовна практика, особливо щодо розв'язання міжнародних комерційних спорів, іде іншим шляхом. Так, у відомій справі, пов'язаній з арештом на території Канади літака АН-124 «Руслан», що належить державному підприємству АНТК ім. Антонова на праві господарського відання, експертний висновок професора Довгерта та й рішення судових органів Канади виходять з констатації факту, що він перебуває в державній власності, а відповідно, можливе накладення стягнення на нього за боргами держави .
Для реалізації відповідальності за правопорушення у сфері господарювання встановлюється загальний (3 роки) та скорочені строки позовної давності (спеціальна позовна давність), передбачені цивільним законодавством.
Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "Господарське правопорушення"
  1. 55. Відповідальність за правопорушення у сфері господарювання.
    господарських відносин 1. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. 2. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян,
  2. 62.Відшкодування збитків у сфері господарювання.
    господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено» (ч. 1 ст. 224 ГК). Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: - вартість втраченого,
  3. Відшкодування збитків як вид господарських санкцій
    господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного
  4. Поняття екологічного права України
    господарській діяльності переважало хлібороб-ство, рибальство, мисливство, скотарство, бджільництво. *Першими книгами про природу були «шести днів» Василя Великого, перекладена з грецької, в якій давалося тлумачення шести дням, протягом яких Бог створив світ, а також десяти природним явищам. Ще в одній праці - «Фізіолог» містилися популярна праці із зоології. Наукові погляди завжди діставали
  5. Поняття екологічного права України
    господарській діяльності переважало хліборобство, рибальство, мисливство, скотарство, бджільництво. * Першими книгами про природу були "шести днів" Василя Великого, перекладена з грецької, в якій давалося тлумачення шести дням, протягом яких Бог створив світ, а також десяти природним явищам. Ще в одній праці - "Фізіолог" містилися популярна праці із зоології. Наукові погляди завжди діставали
  6. Тема 15. Режим законності і дисципліни у державному управлінні
    господарського управління та контролю, урядом АРК, органами місцевого самоврядування, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями незалежно від форми власності, підпорядкованості, приналежності, посадовими особами та громадянами (до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів). Більш детально див. Закон "Про
  7. 8. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
    господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. (зі змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49. - Ст. 682. 146. Про державний кордон України: Закон України від 4 листо пада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 2. - Ст. 5. 147. Про Прикордонні війська України: Закон України від 4 лис топада 1991 р. // Відомості Верховної Ради
  8. Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
    господарські товариства" залишається базовим при створенні майбутнього законодавчого акту про суб'єкти підприємництва та ділове партнерство. Цей акт повинен чітко визначити правовий статус всіх видів господарських товариств та інших типів ділового партнерства. Регулювання так званих "вертикальних" відносин в економіці повинне бути реалізоване поза межами дії Цивільного кодексу, де держава може
  9. 64.Адміністративно-господарські санкції.
    господарської діяльності, що встановлені законодавчими актами; б) застосовуються лише до суб'єктів господарювання; в) можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування; г) є заходами організаційно-правового або майнового характеру; д) спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків; є) можуть бути
  10. § 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері службової діяльності
    господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням. Службовими особами визнаються також іноземці та особи без громадянства, які виконують обов'язки згідно з п. 1 цієї примітки. Службові злочини так чи інакше пов'язані з корупційними проявами. Їх супроводжують діяння, що вчиняються у різних сферах діяльності, працівниками, які не є службовими особами. Цим