|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
2. Поняття договору контрактації
|
(
1. Договором контрактації визнається такий вид договору I купівлі- продажу, за яким продавець - виробник I
сільськогосподарської продукції зобов'язується передати вирощену (зроблену) їм сільськогосподарську продукцію покупцю-заготівельникові, в якості якого виступає особа, яка здійснює закупівлі такої продукції для переробки та продажу, а заготівельник зобов'язується оплатити отриману сільськогосподарську продукцію (п. 1 ст. 535 ЦК).
Цей договір - БЕЗОПЛАТНО, консенсусний, взаємний (двосторонній).
В якості продавця за таким договором виступає виробник сільськогосподарської продукції. Такими визнаються сільськогосподарські комерційні організації: господарські товариства, товариства, виробничі кооперативи, а також селянські (фермерські) господарства, які здійснюють підприємницьку діяльність з вирощування або виробництва сільськогосподарської продукції.
Для договору контрактації НЕ має значення правовий статус особи, що реалізує сільськогосподарську продукцію. Головне полягає в тому, що така особа реалізує сільськогосподарську продукцію, вирощену або вироблену ним у власному господарстві. Тому немає законодавчих перешкод для того, щоб відносити до договорів контрактації також договір на реалізацію громадянами сільськогосподарської продукції, вирощеної або виробленої ними на присадибних або дачних ділянках.
В якості покупця за договором контрактації виступає заготівельник, тобто комерційна організація або індивідуальний підприємець, які здійснюють професійну підприємницьку діяльність зі закупівель сільськогосподарської продукції для її подальшого продажу або переробки. До числа заготівельників за договором контрактації можуть бути віднесені м'ясопереробні комбінати, молокозаводи, фабрики з переробки вовни і т. п., а також оптові торгові організації, заготівельні організації споживчої кооперації.
Об'єктом договору контрактації є сільськогосподарська продукція, вироблена (вирощена) у господарстві її виробника. Йдеться про таку продукцію, яка безпосередньо вирощується (зерно, овочі, фрукти і т. п.) або виробляється (живу худобу, птиця, молоко, овеча шерсть і т. п .) в сільськогосподарському виробництві. За договором контрактації не можуть реалізовуватися товари, що представляють собою продукти переробки вирощеної (виробленої) сільськогосподарської про-
дукции, наприклад масло, сир, консервовані овочі або фруктові соки. Реалізація таких товарів повинна здійснюватися за договорами поставки.
Стосовно до договору контрактації під реалізованої сільськогосподарської продукцією слід розуміти як продукцію, яку ще належить виростити (виробити) у майбутньому, так і продукцію, вже наявну у товаровиробника в момент укладення договору контрактації. Головне, щоб реалізовувалася саме та сільськогосподарська продукція, яка зроблена або вирощена безпосередньо виробником сільськогосподарської продукції в його власному хозяйстве1. За цією ознакою договір контрактації відрізняється від договору поставки, за яким постачальник реалізує покупцеві вироблені або купуються їм товари (ст. 506 ЦК) . У відносинах з контрактації можливість реалізації закуповуваної виробником сільськогосподарської продукції, тобто продукції, яка не була вирощена (вироблена) в його власному господарстві, виключається.
У відносинах з контрактації правове значення мають також цілі придбання заготівельником сільськогосподарської продукції (для її переробки або продажу). Якщо покупець набуває сільськогосподарську продукцію для її споживання або для інших цілей, не пов'язаних з її переробкою або продажем, відносини сторін не можуть регулюватися договором контрактації.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна "2. Поняття договору контрактації" |
- 4. Цивільний кодекс України (загальна характеристика).
Цивільний кодекс УРСР був прийнятий 18 липня 1963 і введений в дію з 1 січня 1964 ЦК УРСР 1963 складався з преамбули і восьми розділів, що включають 572 статті. Назви розділів: І-Загальні положення; II - Право власності; III - Зобов'язальне право; IV - Авторське право; V - Право на відкриття; VI - Винахідницьке право; VII - Спадкове право; VIII - Правоздатність
- Основна специфіка правового режиму нерухомого майна
полягає в тому, що виникнення, перехід, обмеження і припинення права власності, інших речових (іпотека, сервітут і т . д.) і деяких зобов'язальних (оренда, довірче управління і т.д.) прав на нього відбуваються в особливому порядку, що вимагає дотримання письмової форми і обов'язковій державній реєстрації. Зазначений порядок народу сост. 131 ЦК регулюється Законом РФ "Про
- 2. Система цивільного права
Цивільне право само піддається відомої систематизації (диференціації), причому його система одночасно входить у загальну систему приватного права Базу такої диференціації становить виділення основних, загальних для всієї галузі положень - Загальної частини. Загальна частина цивільного права включає основні положення про поняття, виникненні, здійсненні та захисті цивільних прав, суб'єктах і
- 2. Основні розділи курсу цивільного права
Сказане раніше дозволяє представити систему курсу цивільного права в наступному вигляді: Розділ I. Введення в цивільне право, де висвітлюються поняття і системи приватного і цивільного права, даються основні відомості про ціві-листической науці, джерелах цивільного права, зміст і системі курсу його вивчення . Розділ II. Цивільне правовідношення - включає виклад вчення про поняття,
- Передмова
Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно -правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
- 1. Зобов'язальне право як підгалузь цивільного (приватного) права
Зобов'язальне право являє собою складову частину (підгалузь) цивільного (приватного) права, норми якої безпосередньо регулюють майновий чи економічний оборот, перетворюючи його у форму цивільно-правового обороту. Інакше кажучи, мова йде про правове оформлення товарно-грошового обміну, тобто ринкових взаємозв'язків у власному розумінні слова. Саме в нормах зобов'язального
- 2. Система зобов'язального права
Як сукупність цивільно-правових норм, що регулюють майновий оборот, зобов'язальне право становить певну систему цивільно-правових інститутів, яка відображатиме як загальні категорії, службовці цивільно-правовому оформленню всякого товарообміну, так і його різні, конкретні цивільно-правові форми. Відповідно цьому воно підрозділяється на Загальну і Особливу частини Загальна частина
- 1. Значення і сфера застосування купівлі-продажу
Договір купівлі-продажу відноситься до числа найважливіших традиційних інститутів цивільного права, що мають багатовікову історію розвитку. Уже в класичному римському праві складається як консенсуального контракту emptio-venditio. Під ним розумівся договір, за допомогою якого одна сторона - продавець (venditor) зобов'язується надати іншій стороні - покупцю (emptor) річ, товар (Тегх), а
- 3. Зовнішньоторговельний бартер
У лексичному значенні між словами "мена" і "бартер" можна провести тотожність (бартер - від англ, barter, що означає міняти, обмінювати). З точки зору юридичної ці поняття перебувають приблизно в такому ж співвідношенні, як категорії "поставка" і "контрактація". Термін "бартер" традиційно протягом багатьох років використовується для позначення зовні -торгових операцій. У період кризи
- 8. рекомендувалося ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ "Адміністративне право України"
Спеціальна література: 1. Альохін А.П., Козлов Ю. Н., Кармолицкий А.А. Адміністратив ве право РФ. Підручник. - М., 1998. 2. Атаманчук Г.В. Теорія державного управління. Курс лек цій. - М., 1997. 3. Авер'янов Б.В. Функції і організаційна структура органу державного управління. - К, 1984. 4. Авер'янов В.Б. Апарат державного управління: содер жание діяльності та організаційні
|