Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право ( шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том I Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1998. -816с., 1998 - перейти до змісту підручника

2. Система цивільного права



Цивільне право само піддається відомої систематизації (диференціації), причому його система одночасно входить у загальну систему приватного права
Базу такої диференціації становить виділення основних, загальних для всієї галузі положень - Загальної частини. Загальна частина цивільного права включає основні положення про поняття, виникненні, здійсненні та захисті цивільних прав, суб'єктів та об'єкти цивільного обороту, а також про терміни і деякі інші правила загального порядку, застосовні до всіх грома-
цивільним правовідносин. Вона має важливе системоутворюючих-щее, теоретико-пізнавальне і разом з тим практичне, пра-вопріменітельное значення, бо складові її правила так чи інакше враховуються при застосуванні всіх інших цивільно-правових норм1
З цієї точки зору можна сказати, що всі інші норми складають Особливу частину цивільного права. Але це поняття стосовно до цивільного права зазвичай не використовується, бо різноманіття складових його норм настільки велике, що неминуче вимагає подальшої розгорнутої диференціації Насамперед, цивільне право ділиться на підгалузі - найбільш великі угруповання норм, що регулюють однорідні групи відносин і мають свої загальні положення.
В даний час загальноприйнято виділення в російському цивільному праві п'яти таких підгалузей До них відносяться:
речове право, яке опрацьовує приналежність речей (майна) учасникам майнових відносин в якості необхідної передумови і результату майнового обороту;
зобов'язальне право, яке опрацьовує власне майновий оборот Зобов'язальне право в свою чергу поділяється на підгалузі договірного і деліктного права, маючи при цьому єдину для них власну Загальну частину Договірні зобов'язання далі диференціюються на групи зобов'язань з передачі майна в речове право, в користування, з виконання робіт, з надання послуг, по спільній діяльності; виділяються також зобов'язання з односторонніх дій (угод). Правоохоронні зобов'язання поділяються на деліктні та на зобов'язання з безпідставного збагачення Загалом зобов'язальне право являє собою найбільше ретельно структуровану частину цивільного права,
виняткові права, що охоплюють інститут так званої інтелектуальної власності (права, які оформляють приналежність і режим використання нематеріальних об'єктів, що є результатами творчої діяльності, - творів науки, літератури і мистецтва, винаходів і корисних моделей і т п) та інститут так званої промислової власності (що встановлює правовий режим промислових зразків, фірмових найменувань, товарних знаків і т п),
1 См Іоффе О С Питання кодифікації Загальної частини радянського цивільного права / / Питання кодифікації радянського права Вип 1 Л, 1957, Братусь З Н Предмет і система радянського цивільного права М, 1963 С 178-181, Яків лев У Ф Загальна частина цивільного права в сучасному законодавстві та юридичній практиці Свердловськ, 1979 З 3-10
спадкове право, що регулює перехід майна у разі смерті громадян до інших осіб,
захист нематеріальних (особистих немайнових) благ (честі, гідності та ділової репутації громадян та юридичних осіб, життя, здоров'я та особистої недоторканності громадян, їх приватного життя і т п)
У свою чергу перераховані підгалузі поділяються на інститути - сукупності норм, що регулюють менш великі однорідні групи суспільних відносин Так, у підгалузі речових прав можна виділити інститути права власності, обмежених речових прав, речове-правових способів їх захисту, а в підгалузі зобов'язального договірного права - інститути окремих договірних зобов'язань (купівлі-продажу , оренди, підряду і т. д.) Інститути поділяються на ще більш дробові, дрібні сукупності норм - субінстітути, які, однак, теж зберігають єдність і однорідність свого предмета Наприклад, інститути договірних зобов'язань поділяються на субінстітути, що охоплюють правила про окремі їх різновидах ( інститут договору купівлі-продажу - на субінстітути роздрібної купівлі-продажу, поставки, контрактації і т д; інститут договору оренди - на субінстітути прокату, оренди транспортних засобів, підприємств, фінансової оренди і т д.) Інститути та субінстітути теж мають свої загальні положення, свідчать про юридичну однорідності охоплених ними норм
При цьому загальні положення підгалузі поширюються і на правила, складові входить до підгалузь інститут, а загальні положення відповідного інституту - на правила, складові входить у нього субинститут. Так, загальні положення про зобов'язання і договори поширюються і на договори купівлі-продажу та оренди (інститути), і на договори поставки і прокату (субінстітути) У свою чергу, загальні правила про купівлю-продаж поширюються на договори поставки і контрактації, а загальні правила про оренду - на договори оренди транспортних засобів, договори прокату і фінансової оренди
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. Система цивільного права"
  1. 3. Поняття і система цивільного законодавства.
    Системою цивільного права слід розуміти його структуру, розглянуту в її внутрішньому розчленуванні на окремі інститути і в єдності цих інститутів, що об'єднуються у відповідні підгалузі. При цьому інститут системи громадянського права розуміється як група норм, що регулюють певні питання (краще - аспекти) цивільних правовідносин (наприклад, інститут купівлі-продажу), а
  2. 8. Поняття, сутність і система цивільного права.
    Права власності, спадкове право). У ЦК містяться наступні розділи: загальні положення, право власності та ін речові права, обов'язкове право, право на рез інтелектуальної діяльності, спадкове право, міжнародне приватне право. Джерела ГП (або гражд зак-во) - це сис-ма нормативних актів, що містять норми
  3. ЗМІСТ:
    система 24 § 2. Дія цивільного законодавства 36 § 3. Застосування цивільного законодавства 43 Глава 3. ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА 49 § 1. Наука цивільного права 49 § 2. Цивільне право як навчальна дисципліна 55 Глава 4. ОСНОВНІ РИСИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ ДЕРЖАВ 57 § 1. Основні цивільно-правові системи сучасності 57 § 2. Континентальна
  4. § 4. Система цивільного права
    системи цивільного права. Норми цивільного права, що регулюють на основі юридичної рівності сторін майново-вартісні та особисті немайнові відносини, розташовані не хаотично, а перебувають у певній системі. Система цивільного права складається об'єктивно і покоїться на специфічних особливостях суспільних відносин, що входять у предмет цивільного права. При цьому загальні
  5. § 1. Цивільне законодавство та його система
    системи. Розташовані з урахуванням їх єдності та диференціації норми цивільного права знаходять своє вираження в статтях різних правових нормативних актів (надалі - нормативні акти або правові акти), які прийнято іменувати джерелами цивільного права. Зазначені нормативні акти в сукупності утворюють цивільне законодавство. Разом з тим слід мати на увазі, що в ЦК поняття
  6. § 2. Цивільне право як навчальна дисципліна
    системи вченого курсу з цивільного права покладена система цивільного права та цивільного законодавства. Разом з тим між зазначеними системами немає і не маже бути тотожності, оскільки навчальним курсом цивільного права охоплюється не тільки цивільно-правова галузь, а й наука цивільного права. Це не може не вносити відповідні корективи в систему побудови навчальної
  7. § 2. Континентальна система
    система права є результатом творчого розвитку римського приватного права європейськими вченими, головним чином в університетах. У процесі такого розвитку Європа перейшла від безпосереднього застосування норм римського права (правда, підданих істотної модернізації) до створення національних цивільно-правових систем. В даний час цивільне право розвивається в рамках окремих
  8. § 3. Підстави виникнення зобов'язань
    система цивільного права: визнання рівності суб'єктів, свободи договору, автономії волі. Двадцять п'ять із тридцяти розділів, які містять правову регламентацію окремих видів зобов'язань, присвячені юридичній нормування зобов'язань, що виникають з договорів. Загальна дозволительного спрямованість цивільно-правового регулювання стосовно до підстав виникнення зобов'язань
  9. 3. Основні системи континентального цивільного права
    система цивільного права має своєю базою систему основних кодифікованих актів цивільного законодавства - цивільних кодексів і властива котрий породив їх континентального правопорядку. У XIX в у ряді країн континентальної Європи була проведена кодифікація цивільного законодавства у формі прийняття єдиного узагальнюючого закону-цивільного кодексу. Такі закони будувалися на основі
  10. 2. Поняття і предмет цивілістичної (цивільно-правовий) науки
    системі знань - понять, положень і висновків про цивільно-правові явища. Цивільно-правова наука (доктрина) є одна з галузей, гілок правознавства - правової науки. Її (як і її постулати) не можна, отже, змішувати з однойменної галуззю права, сферою законодавства та навчальною дисципліною, бо все це - різнопорядкові, хоча і відомим чином взаємопов'язані явища.