Головна |
« Попередня | Наступна » | |
2. Поняття і предмет цивілістичної (цивільно-правовий) науки |
||
Під цивільним правом розуміється також цивільно-правова наука, або цивилистика, - вчення про громадянське право. За кордоном прийнято говорити про цивільно-правовій доктрині. Тут мова йде не про правові норми і не про нормативні акти, а про систему знань - понять, положень і висновків про цивільно-правові явища. Цивільно-правова наука (доктрина) є одна з галузей, гілок правознавства - правової науки. Її (як і її постулати) не можна, отже, змішувати з однойменної галуззю права, сферою законодавства та навчальною дисципліною, бо все це - різнопорядкові, хоча і відомим чином взаємопов'язані явища. Предметом цивільно-правової науки є як чинне цивільне законодавство та практика його застосування, так і історія його розвитку, і досвід цивільно-правового розвитку в зарубіжних правопорядках. Цивілістика вивчає поняття цивільного права, його місце у правовій системі, його походження та закономірності розвитку, систему і зміст цивільно-правових норм, інститутів і підгалузей, їх роль у правовому оформленні життя суспільства і ефективність їх застосування . З цією метою аналізуються також зміст і особливості самих суспільних відносин, регульованих цивільним правом, у взаємодії з економічною, соціологічною, політологічної, історичної та іншими суспільними науками. Цивілісти широко вивчається закордонне цивільне право і законодавство, використовуються досягнення зарубіжної цивільно-правової думки, особливо досвід функціонування цивільного права в розвинених правопорядках. Важливий предмет їхніх досліджень становить також цивільно-правове оформлення міжнародного торгового (комерційного) обороту, в тому числі утримання та використання правил різних міжнародних конвенцій, загальновизнаних торгових звичаїв, модельних законодавчих актів, що відображають сучасні тенденції економіко- правового розвитку. Таким чином, предмет цивільно-правової науки значно відрізняється від предмета цивільного права. Тому й розроблені цивілістикою висновки не тільки покояться на догматичному аналізі (тлумаченні) цивільно-правових норм, а мають набагато ширшу, наукову базу. Цивілістикою розроблено та обгрунтовано наукові положення, правові категорії і конструкції, що дозволяють пояснювати й аналізувати наявні цивільно-правові явища, а до певної міри - прогнозувати їх розвиток і отримувати обгрунтовані знання про нові явища в цій сфері. Так, давно відома конструкція акціонерного товариства дозволяє досить чітко оцінювати як позитивні, так і негативні перспективи використання цієї організаційно-правової форми у новій російській економіці. Добре вивчені законодавчі моделі права власності, як і різних типів договорів, роблять можливим продуману, а не довільну регламентацію економічної діяльності, введення її в нормальні рамки, відповідні умовам ринкового господарства. Самі по собі положення і висновки правової науки не мають нормативного, загальнообов'язкового характеру (оскільки їм не надається загальнообов'язкова сила, як юстиніянова Дігестам або творам відомих давньоримських юристів класичного періоду за законом про цитування 426 р.). Вони являють собою в основному загальновизнані результати досліджень правознавців і спочивають на багаторічній (нерідко багатовікової) практичній перевірці і високий авторитет обосновавших їх вчених. Зазвичай такі положення цивільно-правової науки стають теоретичною базою створення нових правових норм, тобто правотворчості в сфері цивільного права, а сам цей процес також становить предмет вивчення цивілістики. Цивілістична наука розробляє і такі поняття і категорії, які не знаходять прямого законодавчого втілення, але набувають важливого теоретико-пізнавальне і разом з тим практичне значення. Прикладом цього є поняття громадянського, або майнового, обороту - сукупності угод всіх його учасників і виникають на цій основі їх зобов'язальних відносин, юридично оформляють економічні відносини товарообміну. Відповідно цьому підприємницький оборот-частина цивільного обороту, сукупність відповідних відносин за участю підприємців (професійних учасників майнового обороту). Таким чином, наука цивільного права являє собою певним чином систематизовану сукупність знань про цивільно-правовому регулюванні суспільних відносин: властивості і закономірності його функціонування та розвитку; способи досягнення його ефективності; засобах отримання нових знань, необхідних для подальшого вдосконалення цивільного права. Високим рівнем наукових досліджень відрізнялася вітчизняна дореволюційна цивилистика, праці кращих представників якої багато в чому зберегли актуальність і для нашого часу1. Значний внесок у розвиток цивілістичної думки був внесений радянськими вченими, ідеї яких у ряді випадків не тільки стали основою законодавчого розвитку, але і в якійсь мірі випереджали его2. 1 Див про це, наприклад: Шершеневич Г. Ф Підручник російського громадянського права (з видання 1907 р.). С. 20-22; Покровський І. А. Основні проблеми цивільного права. 2 Див. Красавчиков О. А. Радянська наука цивільного права. Свердловськ, 1961; Іоффе О. С. Розвиток цивілістичної думки в СРСР. Ч. 1. Л., 1975; ч. 2. Л., 1978. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " 2. Поняття і предмет цивілістичної (цивільно-правовий) науки " |
||
|