Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Вексельне право / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоАдміністративне право Росії і зарубіжних країн → 
« Попередня Наступна »
Г. І. Петров. Радянські адміністративно-правові відносини, 1972 - перейти до змісту підручника

§ 1. Поняття суб'єкта радянського адміністративно-правового відносини

Особи та організації, наділені державою правами і обов'язками, іменуються суб'єктами права.1 Ті суб'єкти права, які беруть участь у правових відносинах, стають в силу цього суб'єктами цих відносин.

Поняття «суб'єкт права» і «суб'єкт правовідносин» нерідко ототожнюються. «Справді, - пише С. Ф. Ке-чекьян, - стаючи володарем певних прав, особа тільки реалізує ту здатність, яка йому була притаманна і раніше, і не набуває ніяких нових якостей, крім тих, які цілком пов'язані з утриманням придбаних їм прав і покладених на нього обов'язків. Виходячи з цього слід визнати, що достатньо одного терміну "суб'єкт права" для позначення як особи, здатної стати носієм прав та обов'язків, так і особи, вже бере участь у правовідносинах ».2 Однак поняття« суб'єкт права »і« суб'єкт правовідносин »збігаються не цілком. Правосуб'єктність реалізується не тільки у правових відносинах, а й у багатьох випадках минаючи їх. Так, наприклад, покладені на суб'єктів права юридичні обов'язки не здійснювати певних (зазначених у нормах права) антигромадських дій реалізуються шляхом утримання від них, крім участі суб'єктів права в правових відносинах. Отже, правовими відносинами не вичерпуються можливості реалізації правосуб'єктності. Вступаючи в правові відносини, суб'єкти права виявляються в конкретних юридичних зв'язках з іншими суб'єктами права, яких у них до набрання ці відносини не було. Тому слід розрізняти ці два поняття, не забуваючи про їх тісному взаємному зв'язку.

1 Див: А. В. Міцкевич. Суб'єкти радянського права. М., Госюріедат. 1962, стор 5; Загальна теорія радянського права. М., «Юридична літературам, 1966, стор

281-282.

2 С. Ф. Кечекьян. Правовідносини в соціалістичному суспільстві. М., Вид. АН СРСР, 1958, стр. 84.

J1

> 42>

Виходячи з цих загальних положень і специфіки адміністративного права, слід конструювати визначення суб'єкта радянського адміністративного права і суб'єкта радянських адміністративно-правових відносин.

Суб'єктами радянського адміністративного права є особи та організації, наділені державою правами і обов'язками у сфері радянського державного і громадського управління. Вони в цій сфері мають правоздатність і дієздатність.

Суб'єкти радянського адміністративного права, які беруть участь у правових відносинах, що виникають у цій сфері, стають суб'єктами радянських адміністративно-правових відносин. Вони діляться на два основних види: особи та організації. До перших відносяться громадяни СРСР, особи без громадянства та іноземці, до других - органи державного управління, структурні підрозділи їх апарату, державні підприємства та установи, підрозділи їх апарату, а також органи громадських організацій, їх структурні підрозділи, громадські підприємства та установи, підрозділи їх апарату.

Велику групу суб'єктів цієї галузі радянського права складають державні та громадські службовці, наділені адміністративними обов'язками і правами.

Проблема адміністративної правосуб'єктності глибоко досліджена Ц. А. Ямпільської в її дисертаційній роботі, спеціально присвяченій цій теме.3 У чотирьох великих розділах дана характеристика адміністративно-правових норм і відносин і на її основі докладно висвітлені мало досліджені питання адміністративної правосуб'єктності органів Радянської держави, громадських організацій і громадян.

Ця робота є великим внеском у розвиток одного з найважливіших розділів радянської адміністративно-правової науки.

Ц. А. Ямпільська визначає правоздатність громадян як їх фактичну можливість користуватися демократичними правами і свободами. Водночас вона стверджує, що правоздатність виникає у громадянина з моменту його рожденія.4 Зіставлення другого положення з першим виявляє необгрунтованість такого визначення правоздатності. Від здатності мати права і обов'язки слід відрізняти фактичну можливість їх здійснення. правоздатності суб'єкт в даний момент може і не мати умов для здійснення своїх прав.

3 Див: Ц. А. Ямпільська. Суб'єкти радянського адміністративного права. Автореф. докт. дис. М., 1958.

4 Ц. А. Ямпільська. Про суб'єктивні права радянських громадян і їх гарантії. СБ: Питання радянського державного права. Изд. АН ', СРСР, 1959, стор 149, 152, 155.

42

> 43 >

Теоретичне і практичне значення диференціації цих понять важливе, зокрема, для науки радянського адміністративного права. Багато права у сфері управління, пов'язані з задоволенням особистих потреб громадян, надаються їм з моменту народження, але діями малолітніх дітей здійснені бути не можуть. Так, наприклад, права малолітньої дитини на медичну допомогу, на пристрій в ясла, в дитячий сад, в школу здійснюються діями батьків або інших дорослих. Подібні приклади, що свідчать про життєвість розмежування правоздатності та дієздатності, можна було б навести і з інших областей адміністративно-правового регулювання.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 1. Поняття суб'єкта радянського адміністративно-правового відносини "
  1. Г. І. Петров. Радянські адміністративно-правові відносини, 1972

  2. І. А. ГАЛАГАН. АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СРСР. Процесуальне регулювання, 1976

  3. 19. Індивідуальні суб'єкти адміністративно-правових відносин: поняття, види.
    Суб'єкти адміністративного права - це всі ті, хто згідно з адміністративно-правових норм наділені конкретним обсягом прав і обов'язків у сфері виконавчої влади. Ставляться: громадяни України, іноземці, особи без громадянства,
  4. 1. Суб'єкти адміністративного права
    це володарі прав і обов'язків, якими вони наділені з метою реалізації повноважень, покладених на нього адміністративним правом. Суб'єкти адміністративного права можуть стати суб'єктами адміні-стративні пр-ний при наявності 3-х умов: 1. адміністративно-правові норми, які передбачають права і обов'язки суб'єкта 2. адміністративної правоздатності та дієздатності суб'єкта 3.
  5. 1. Поняття адміністративно-правових норм.2. Види адміністративно-правових норм.3. Поняття адміністративно-правових отношеній.4. Види адміністративно-правових отношеній.5. Підстави виникнення, зміни та припинення адмініст-ративно-правових відносин.
    1. Поняття адміністративно-правових норм.2. Види адміністративно-правових норм.3. Поняття адміністративно-правових отношеній.4. Види адміністративно-правових відносин .5. Підстави виникнення, зміни та припинення адмініст-ративно-правових
  6. 1. Адміністративно-правове становище громадян визначається обсягом і характером адміністративної правосуб'єктності:
    1) адміністративна правоздатність - це здатність гражда-нина мати певні права, передбачені нормами адміністра-тивного права і виконувати покладені на нього обов'язки у сфері дер-жавного управління. Вона виникає з моменту народження і припиняється смертю 2) адміністративна дієздатність - здатність громадянина своїми діями набувати, а також здійснювати
  7. Л. В. КОВАЛЬ. АДМІНІСТРАТИВНО-деліктного СТАВЛЕННЯ, 1979

  8. § 2. Класифікація адміністративно-правових відносин за їх характером
    За своїм юридичним характером радянські адміністративно-правові відносини поділяються на матеріальні і процесуальні. Визначення характеру і кола останніх пов'язане з поняттям адміністративного процесу. 1 Див: Положення про органи народного контролю в СРСР (СП СРСР, 1969, № 1, ст. 2). 7 Зак. 51 97> 98> З цього питання висловлено кілька точок зору, які піддані докладному
  9. Глава 1 СУТНІСТЬ радянських адміністративно-правових відносин
    Глава 1 СУТНІСТЬ радянських адміністративно-правових
  10. Глава 5 КЛАСИФІКАЦІЯ радянських адміністративно-правових відносин
    Глава 5 КЛАСИФІКАЦІЯ радянських адміністративно-правових
  11. Глава 4 ОБ'ЄКТИ радянських адміністративно-правових відносин
    Глава 4 ОБ'ЄКТИ радянських адміністративно-правових
  12. Глава 3 ЗМІСТ радянських адміністративно-правових відносин
    Глава 3 ЗМІСТ радянських адміністративно-правових
  13. Глава 2 СУБ'ЄКТИ радянських адміністративно-правових відносин
    Глава 2 СУБ'ЄКТИ радянських адміністративно-правових
  14. Глава 7 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ радянських адміністративно-правових відносин
    Глава 7 ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ радянських адміністративно-правових
  15. 1. Адміністративно-правова норма
    це нормативно-правові, регулюють відносини у сфері державного управління, а також відносини управлінського характеру, що виникають у процесі здійснювала-тичних державної діяльності. Особливості адміністративно-правових норм: 1. Метою адміністративно-правових норм є забезпечення організації та функціонування всієї системи виконавчої влади. 2. Адміністративно-правові
  16. Глава 6 ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ ЗАКОННОСТІ радянських адміністративно-правових відносин
    Глава 6 ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ ЗАКОННОСТІ радянських адміністративно-правових
© 2014-2022  ibib.ltd.ua