Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том I Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1998. -816с., 1998 - перейти до змісту підручника

2. Поняття суб'єктивної цивільного обов'язку



Суб'єктивна обов'язок - міра належної поведінки учасника цивільного правовідносини. Сутність обов'язків криється в необхідності вчинення суб'єктом певних дій або утримання від соціально шкідливих дій.
У цивільних правовідносинах бувають два типи обов'язків - пасивний і активний. Це обумовлено наявністю в цивільно-правовому регулюванні суспільних відносин двох способів законодавчого закріплення обов'язків - позитивного зобов'язування і методу заборон (негативного зобов'язування).
Обов'язки пасивного типу випливають з цивільно-правових заборон і за своєю природою означають юридичну неможливість здійснення дій, що порушують публічні інтереси та інтереси уповноважених осіб.
Опції заборон в механізмі цивільно-правового регулювання досить різноманітні. Одна з головних функцій заборон полягає у встановленні меж здійснення суб'єктивних цивільних прав. Так, власник-громадянин зобов'язаний не допускати безгосподарного утримання наявних у нього культурних цінностей, не повинен при здійсненні своїх правомочностей завдавати шкоди навколишньому середовищу, порушувати права, охоронювані законом інтереси громадян, організацій.
Заборони породжують обов'язки одного суб'єкта громадянського правовідносини перед іншим: заборона односторонньої відмови від виконання договору, переведення боргу без згоди кредитора і їм подібні.
Особливе місце займають заборони, які породжують обов'язки, виконання яких перешкоджає трансформації відносних цивільних правовідносин одного виду в інший. Наприклад, заборона зберігачу використовувати майно, передане йому на зберігання поклажодавцем з оплатою послуг із зберігання, перешкоджає трансформації правовідносини зберігання в правовідносини майнового найму.
Досить своєрідні в цивільному праві общерегулятівние заборони, що покладають на всіх суб'єктів цивільних правовідносин обов'язки принципового характеру - дотримуватися вимог законів і правових актів; здійснювати суб'єктивні цивільні права розумно і сумлінно.
Соціальне призначення цивільно-правових обов'язків активного типу полягає в намірі суб'єктів до вчинення суспільно корисних дій. Всяка цивільно-правовий обов'язок активного типу містить вимогу до суб'єкта здійснити дію або з передачі майна, інформації чи іншого блага, або по виконанню роботи, створення і використання творів літератури, науки і мистецтва та інших результатів інтелектуальної діяльності, або з надання послуги. Вимога, укладену в обов'язки активного типу і що становить її зміст, означає для зобов'язаного суб'єкта необхідність діяти в інтересах уповноваженої суб'єкта, так як воно забезпечується санкцією за невиконання обов'язку.
Вимога, що становить зміст обов'язки, концентровано виражає соціальну необхідність тієї чи іншої лінії поведінки суб'єкта в певному проміжку часу, в певному місці, по відношенню до певних осіб, явищам об'єктивної дійсності, що витікає із норм цивільного права, умов договору, що реалізуються в рамках того правовідносини, елементом якого є дана обов'язок.
Зміст обов'язків активного типу може бути складним - в рамках загальної вимоги включати в себе "подтребова-ня". Так, в обов'язки з передачі майна в рамках загальної вимоги вчинити дії з передачі майна відокремлюються подтребованія до якості та комплектності переданого майна 1.
Структура змісту цивільного правовідносини може бути простою і складною. Елементарно простий виглядає структура змісту правовідносини, виникає між позичальником і позикодавцем, без права позикодавця на отримання процентів. Єдиному праву позикодавця вимагати повернення боргу після закінчення терміну позики кореспондує єдиний обов'язок позичальника повернути борг.
Більшості цивільних правовідносин властива складна структура змісту. Прикладом може служити структура змісту правовідносини, що виникає на підставі договору поставки. Крім головного права покупця вимагати передачі куплених товарів і його головного обов'язку сплатити за товар і кореспондуючих їм головних прав і обов'язків продавця, у сторін виникають численні права і обов'язки, пов'язані з виконанням і здійсненням головних прав і обов'язків. До числа таких можна віднести права та обов'язки сторін за способами та формами розрахунків за поставлений товар; способам вибірки і доставки товару; порядку і методам приймання товару за кількістю та якістю; відповідального зберігання товару і т. п.
Розмежування структур змісту цивільних правовідносин на прості і складні має важливе практичне значення, що складається в наступному.
По-перше, в різних правовідносинах зі складною структурою змісту ми нерідко зустрічаємо однорідні елементи. Наприклад, обов'язок зберігання майна має місце у правовідносинах з перевезення вантажів, заставі речей у вигляді їх заклада заставодержателю, зберігання речей у професійного зберігача. Тим часом два перших правовідносини - самостійні цілісні правові утворення, до яких не застосовуються безпосередньо норми, що регулюють відносини, що виникають з договору зберігання. Пряме застосування норм про договір зберігання застосовується лише до третього правоотношению. Як видно, тільки визначивши, елементом змісту якого правовідносини є однорідні права і обов'язки, можна встановити, на основі яких правових норм вони виникли.
1 Більш докладно про зміст цивільно-правових обов'язків активного типу див.: Грибанов В. П., Єм В. С. Цивільно-правові обов'язки: зміст і фактори, що його визначають / / Вісник МГУ. Серія "Право". 1984. № 6. С. 3-10.
По-друге, структура змісту цивільних правовідносин може бути комплексною, включати структурні утворення, які можуть існувати і в якості самостійних правовідносин. Таку структуру, наприклад, має правовідношення, що виникло на основі договору на проведення дослідно-конструкторських робіт зі створення обладнання, його постачання, здійсненню його монтажу та проведення пусконалагоджувальних робіт. У цьому випадку в комплексну структуру виник правовідносини виявилися включеними структурні утворення, притаманні правовідносин на проведення дослідно-конструкторських робіт, постачання обладнання, підрядних робіт Але дані структурні утворення є складовими частинами більш складною, цільної структури, що представляє собою єдине правовідношення
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "2. Поняття суб'єктивної цивільного обов'язку "
  1. Поняття арбітражного процесу, арбітражна процесуальна форма
    поняття арбітражного процесу. Арбітражний процес є встановлена нормами арбітражного процесуального права форма діяльності арбітражних судів, спрямована на захист оспорюваного чи порушеного права організацій та громадян-підприємців, а в деяких випадках - і інших осіб. Цілком можливо також охарактеризувати арбітражний процес як визначається нормами арбітражного процесуального
  2. 3. Арбітражний процесуальний ПРАВОЗДАТНІСТЬ, АРБІТРАЖНА процесуальна дієздатність
    понять процесуальної правоздатності та компетенції вже висловлювалися деякі вчені-процесуалісти. Зокрема, М.С. Шакарян вважала, що для тих суб'єктів процесуальних правовідносин, які законом наділені певною компетенцією, поняття процесуальної правоздатності незастосовне взагалі. Тому дане поняття незастосовне не тільки до суду, а й до прокурора, органам
  3. Поняття і характерні риси сторін
    суб'єктивного права або охоронюваного законом інтересу шляхом пред'явлення позову. Крім того, в якості позивача бере участь особа, в інтересах якої розпочато справу за заявою осіб, що звертаються до суду за захистом прав, свобод і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст. 52, 53 АПК РФ). Відповідач - організація або громадянин, до яких пред'являється позов. Сторони є приблизною суб'єктами
  4. 1. Поняття позову у арбітражному процесі, його елементи і види
    поняття позову традиційно є одним з найбільш спірних питань в процесуальній науці 1. Найбільш загальне визначення позову, вбирає в себе різні підходи, полягає в тому, що під позовом розуміється вимога позивача до відповідача про захист його права або законного інтересу, звернене через арбітражний суд першої інстанції. Позов виступає як процесуального середовищ-ства захисту інтересів
  5. 15. Правовідносини: поняття, види, ознаки.
    Суб'єктивне право першого учасника. У відносних правовідносинах персонально визначені всі учасники. До цього типу належать усі правовідносини договірного типу, угоди, зобов'язання. Носію суб'єктивного права (продавцю, кредитору) тут протистоїть конкретне зобов'язана особа (покупець, боржник). Галузеві - визначальним критерієм виступає галузеве законодавство, на підставі
  6. 23. Поняття і стадії прав. регулювання. Общедозволітельний і дозвільний типи прав. рег-ня.
    Суб'єктивних прав і обов'язків, тобто з виникненням правовідносини. Необхідною умовою цієї стадії виступає юридичний факт (система фактів), з яким норми права пов'язують настання юридичних наслідків. (Вступає в дію механізм реалізації норм права). Дія механізму за пенсійними дідам починається після звернення громадянина С. до установи соціального забезпечення і
  7. 32. Поняття і класифікація принципів права.
    Суб'єктивним правом; в) невідворотної відповідальності за вину громадян і посадових осіб. Галузеві - своєрідна система координат, у рамках якої розвивається певна галузь права, і одночасно вектор, що визначає напрямок розвитку цієї галузі. Міжгалузеві - своєрідна система координат, у рамках якої розвивається кілька відповідних галузей права, і одночасно
  8. 41. Поняття правопорядку. Гарантії законності і правопорядку.
    Суб'єктивних прав; припускає своєчасне і повне виконання всіма суб'єктами юридичних обов'язків; вимагає невідворотності юридичної відповідальності для кожного, вчинила правопорушення; встановлює сувору суспільну дисципліну; передбачає чітку та ефективну роботу всіх державних і приватних юридичних органів і служб , насамперед правосуддя; створює умови для
  9. 65. Поняття і види правопорушень. Зловживання правом.
    Суб'єктивне право; - характеризується явною протиправністю, тобто що відноситься до розряду правопорушень - виражається у виході особи за межі встановленого законом обсягу суб'єктивного права, яке тягне за собою спотворення призначення
  10. Глава 3. Впровадження механізму юридичних прав і обов'язків, юридичної відповідальності - основна умова гарантій забезпечення конституційних прав і свобод військовослужбовців
    поняття - «священний обов'язок», «любов до Батьківщини» і т.д. В умовах тоталітарного придушення особистості і наявності силового (КДБ) та ідеологічного (КПРС) апаратів придушення ці норми права діяли досить ефективно, але діяли швидше як звичаї, традиції, ніж як договірно-правові відносини. Однак при цьому і держава виконувало всі свої зобов'язання по «ритуалу», і сторони діяли
© 2014-2020  ibib.ltd.ua