§ 1. Поняття та види юридичної відповідальності военнослужащіх191

1. Поняття юридичної відповідальності Поняття відповідальності тісно пов'язане з життям суспільства, так як є одним з основних у визначенні взаємин між його індивідами. Саме відповідальність надає суспільним відносинам притаманну їм упорядкованість і передбачуваність. Суть відповідальності полягає в тому, що прийняті в суспільстві правила поведінки людини або груп людей повинні сприйматися ними як необхідна умова існування, як запорука здійснення природних прав і свобод. У даному контексті відповідальність зазвичай називають соціальною. Соціальна відповідальність розглядається, з одного боку, як усвідомлена необхідність діяти відповідно до прийнятих у суспільстві нормами, а з іншого - як можливість негативної реакції суспільства на поведінку особи, що порушує ці норми. Найчастіше термін «соціальна відповідальність» застосовується в другому сенсі. Розрізняють такі види соціальної відповідальності - моральну, юридичну, відповідальність перед громадськими організаціями.

Юридична відповідальність відрізняється від інших видів соціальної відповідальності тим, що, по-перше, настає в разі порушення особою встановлених державою правил поведінки (правових норм), по-друге, сама юридична відповідальність регулюється правовими нормами; по-третє, негативна реакція на порушення норм права полягає в застосуванні до правопорушника встановлених заходів примусу з боку державних органів і посадових осіб у межах їх компетенції і в цьому сенсі є результатом їх діяльності.

В теорії права під юридичною відповідальністю розуміється обов'язок правопорушника перетерпіти заходи державного примусу, лихословники його винне досконале протиправне діяння і полягають у скруті особистого чи майнового характеру. У даному сенсі юридична відповідальність, з одного боку, виступає як засіб покарання, кари винного, а з іншого боку, несе виховне навантаження, стимулюючи подальше правомірна поведінка як самого правопорушника, так і інших осіб.

Для настання юридичної відповідальності необхідно наявність двох підстав - нормативного та фактичного. Під нормативним підставою юридичної відповідальності розуміються правові норми, що передбачають її настання в тому чи іншому випадку. Фактичним підставою юридичної відповідальності є конкретне винна протиправне діяння (правопорушення). Іншими словами, юридична відповідальність за конкретне правопорушення може наступити тільки в разі, коли це передбачено чинною нормою права.

Як випливає з вищевикладеного, однією з основних категорій, що визначають юридичну відповідальність і які є підставою для її настання, є правопорушення. Правопорушення характеризується як суспільно небезпечне, протиправне, винна і діяння (дія або бездіяльність), за вчинення якого настає юридична відповідальність.

Категорія суспільної небезпеки характеризує правопорушення з точки зору його здатності завдати шкоди суспільним відносинам, які знаходяться під захистом закону. Суспільна небезпека служить також критерієм, за яким, в залежності від її характеру і ступеня, здійснюється поділ правопорушень на дві групи - злочини і проступки. Ці групи, в свою чергу, можуть бути більш детально класифіковані з використанням зазначеного критерію (наприклад, злочини невеликої та середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі злочини).

Правопорушення, що володіють більшою суспільною небезпекою, тягнуть більш суворі заходи впливу.

Під протиправністю розуміється спрямованість дії (бездіяльності) на порушення норми права.

Винність характеризує правопорушення з точки зору наявності у протиправному діянні вини правопорушника, яка виступає у формі умислу або необережності.

Караність характеризує правопорушення з погляду наслідків його вчинення, а саме - наявність передбачених державою відповідних заходів стягнення. Якщо застосування стягнення за вчинення того чи іншого діяння не передбачено, то правопорушенням воно не є.

2. Склад правопорушення. Для того щоб точно визначити вид конкретного правопорушення і відповідне ступеня його суспільної небезпеки покарання, використовується особлива теоретична конструкція, звана складом правопорушення. Під складом правопорушення розуміється система його юридично значущих ознак. У складі правопорушення зазначені ознаки об'єднуються в чотири групи (сторони): об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт правопорушення і суб'єктивна сторона.

Об'єкт правопорушення вказує на суспільні відносини, що охороняються правом, на які посягає правопорушник. Ця ознака служить критерієм для класифікації правопорушень. Так, розрізняють правопорушення у сфері особистих прав громадян, економіки, державного управління і т. п. Зазначений критерій також допомагає визначити, який вид юридичної відповідальності підлягає застосуванню в конкретному випадку.

В об'єктивну сторону правопорушення входять ознаки, що характеризують його зовнішнє вираження - спосіб дії або бездіяльності, якими здійснюється протиправне посягання, шкідливі наслідки і причинний зв'язок між ними.

Спосіб протиправної дії або бездіяльності у складі конкретного виду правопорушення може бути вказаний вельми докладно (що характерно для складів злочинів) або не вказаний зовсім (наприклад, більшість дисциплінарних проступків).

Шкідливі наслідки - шкідливий результат протиправного діяння, що може бути виражений у заподіянні матеріальних збитків, у вигляді фізичних чи моральних страждань і т. п. Цілий ряд складів правопорушень не містить даної ознаки, що означає презюмуванні їх шкодочинності.

Причинний зв'язок між досконалим правопорушенням і шкодою є необхідною ознакою складу правопорушення, якщо цей склад містить обов'язкова умова наявності шкоди.

Причинний зв'язок характеризується, по-перше, тим, що між явищем-причиною і явищем-наслідком завжди існує тимчасова залежність: причина завжди передує слідству в часі виникнення, по-друге, тим, що вона є необхідною і достатньою: причина завжди з неминучістю повинна породжувати слідство.

Сторону суб'єкта правопорушення становлять ознаки, що характеризують особу правопорушника, такі як вік, громадянство, стан психічного здоров'я, а в ряді випадків і приналежність до окремих соціальних груп (посадові особи, військовослужбовці і т. п.) . Суб'єктивну сторону утворює ознака, що характеризує внутрішнє ставлення правопорушника до здійснюваного діянню, - вина.

Під виною розуміється психічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) і його наслідків. Вона означає усвідомлення особою неприпустимість (протиправності) своєї поведінки і випливають з цієї поведінки результатів. Вина є необхідною умовою всіх видів юридичної відповідальності, а форма вини, як правило, робить істотний вплив на міру покарання. Вина виражається у формі умислу або необережності, які розрізняються ступенем наявності волі і розуму правопорушника в скоєному ним протиправної дії або бездіяльності.

Правопорушення вважається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала можливість його суспільно небезпечних последствійя і бажала (прямий умисел) або свідомо допускала їх настання або ставилася до них байдуже (непрямий умисел).

Необережним вважається правопорушення у тому випадку, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії (бездіяльності), але без достатніх на те підстав розраховував запобігти їх наступ (легковажність), або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити (недбалість).

Ознаки складу правопорушення формують абстрактні моделі різних видів протиправних діянь, даючи чітке уявлення про те, яке саме поведінка є юридично караним і якому саме юридичній стягненню підлягає правопорушення, відповідне конкретного складу. При цьому юридично караним буде тільки така поведінка, яка має всі ознаки складу правопорушення, передбачені правом.

3. Діяння, що не підлягають юридичній відповідальності. У ряді встановлених законодавством випадків діяння, що має всі ознаки складу правопорушення, проте не рахується протиправним і караним. До таких випадків відносяться: необхідна оборона; заподіяння шкоди при затриманні особи, яка вчинила злочин; крайня необхідність; фізичний або психічний примус; обгрунтований ризик; виконання наказу чи розпорядження.

Чи не є правопорушенням заподіяння шкоди посягає особі в стані необхідної оборони, тобто при захист особи і обороняється або інших осіб, що охороняються законом інтересів суспільства чи держави від суспільно небезпечного посягання. Право на необхідну оборону мають в рівній мірі всі особи, незалежно від їх професійної чи іншої спеціальної підготовки та службового становища. Це право належить особі незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

Виключається юридична відповідальність і при заподіянні шкоди особі, яка вчинила злочин, при його затриманні для доставлення органам влади і припинення можливості здійснення ним нових злочинів, якщо іншими засобами затримати така особа не представлялося можливим і при цьому не було допущено перевищення необхідних для цього заходів. Перевищенням заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила злочин, визнається їх явна невідповідність характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного затримуваних особою злочину і обставинам затримання, коли особі без необхідності заподіюється явно надмірний, не викликаний обстановкою шкода. Таке перевищення тягне за собою кримінальну відповідальність лише у випадках умисного заподіяння шкоди.

Не є злочином заподіяння шкоди охоронюваним кримінальним законом інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі і правам даної особи чи інших осіб, охоронюваним законом інтересам суспільства або держави, якщо ця небезпека не могла бути усунута іншими засобами і при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. Перевищенням меж крайньої необхідності визнається заподіяння шкоди, яка явно не відповідає характеру і ступеня загрожує небезпека і обставин, при яких небезпека усувалася, коли зазначеним інтересам було заподіяно шкоду, рівний або більш значний, ніж відвернена.

Виключає юридичну відповідальність при заподіянні шкоди охоронюваним законом інтересам фізичний примус, якщо внаслідок такого примусу особа не могла керувати своїми діями (бездіяльністю).

Чи не є правопорушенням і заподіяння шкоди охоронюваним законом інтересам при обгрунтованому ризику для досягнення суспільно корисної мети. Ризик визнається обгрунтованим, якщо вказана мета не могла бути досягнута не пов'язаними з ризиком діями (бездіяльністю) і особа, яка допустила ризик, вжив достатніх заходів для запобігання шкоди охоронюваним законом інтересам. Ризик не визнається обгрунтованим, якщо він завідомо був пов'язаний із загрозою для життя багатьох людей, з загрозою екологічної катастрофи або суспільного лиха.

Чи не є правопорушенням заподіяння шкоди охоронюваним законом інтересам особою, яка діє на виконання обов'язкових для нього наказу чи розпорядження. Відповідальність за заподіяння такої шкоди несе особа, що віддала незаконні наказ чи розпорядження. Особа, яка вчинила умисний злочин на виконання явно незаконних наказу чи розпорядження, несе кримінальну відповідальність на загальних підставах. Невиконання явно незаконних наказу чи розпорядження виключає відповідальність. Наказ має бути законним, статутним, віддаватися тільки в інтересах служби та бути виконаний доступними і дозволеними способами. Наказ, відданий з порушеннями цих вимог, є протиправним, і за його віддання і виконання несе відповідальність той, хто його віддав. Отже, підлеглий, який виконав наказ начальника, і не усвідомлюючи його незаконного характеру, не може нести відповідальності за свої дії та їх наслідки. У разі виконання підлеглим завідомо незаконного наказу при повному усвідомленні протиправності своїх дій він підлягає відповідальності разом з начальником, які віддали такий наказ.

 4. Види юридичної відповідальності. Існують такі види юридичної відповідальності: дисциплінарна, кримінальна, матеріальна, адміністративна, і цивільно-правова. Відмінності між ними вельми різноманітні, проте можна виділити основні. Так, кримінальна відповідальність настає за вчинення злочинів, тобто правопорушень, що мають високий ступінь суспільної небезпеки. У цьому зв'язку кримінальні покарання носять найбільш строгий характер (наприклад, позбавлення волі на тривалі терміни; високі штрафи і т. д.). При цьому кримінальна відповідальність охороняє від злочинних посягань всі види правовідносин, незалежно від галузевої приналежності останніх. 

 Решта види юридичної відповідальності відповідають основним галузям права. Адміністративна відповідальність призначена для захисту суспільних відносин, регульованих адміністративними правовими актами і застосовується за вчинення адміністративних правопорушень. Цивільно-правова відповідальність діє в сфері правовідносин майнового характеру і настає за порушення договірних зобов'язань або заподіяння майнової шкоди поза цих зобов'язань. 

 Дисциплінарна і матеріальна відповідальність застосовується у сфері суспільних відносин, що складаються з приводу виконання громадянами трудових функцій в організаціях, установах та на підприємствах, а також з приводу виконання військовослужбовцями обов'язків військової служби. При цьому дисциплінарна відповідальність застосовується у разі порушення громадянами своїх трудових обов'язків (обов'язків військової служби), а матеріальна - якщо таке порушення спричинило заподіяння матеріальної шкоди майну організації (військової частини). 

 Слід зазначити, що законодавство Російської Федерації допускає застосування декількох видів юридичної відповідальності до одного правопорушенню. Так, одночасно з кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальністю може застосовуватися цивільно-правова або матеріальна відповідальність, якщо правопорушенням заподіяно майнову шкоду. 

 Всі перераховані види юридичної відповідальності поширюються і на військовослужбовців. Однак юридична відповідальність, застосовувана до військовослужбовців, має ряд особливостей, що складаються в наступному: 

 - Юридична відповідальність військовослужбовців регулюється як загальними нормами законодавства Російської Федерації, так і спеціальними нормами військового права, діючими, як правило, у сфері військово-службових відносин; 

 - В силу більшого числа юридичних обмежень, що накладаються на військовослужбовців в порівнянні з іншими категоріями громадян, юридична відповідальність військовослужбовців відрізняється великим колом складів правопорушень; 

 - Щодо військовослужбовців застосовується більш сувора, порівняно з іншими громадянами, юридична відповідальність за вчинення аналогічних правопорушень, що відрізняється специфічними заходами; 

 - Законодавство надає командирам (начальникам) спеціальні повноваження по залученню військовослужбовців до юридичної відповідальності і передбачає спеціальні умови для їх реалізації. 

 Інформація, релевантна "§ 1. Поняття та види юридичної відповідальності военнослужащіх191"

1. Контрольні питання
     1. У чому полягає правомірна поведінка? Чому правомірна поведінка? це основне поведінку людини в суспільства? Які основні види правомірної поведінки? 2. У чому полягає протиправна поведінка? Що таке правопорушення? Які основні види правопорушень? 3. Що характеризує категорія «склад правопорушення»? Які основні елементи складу правопорушення?
   
2.  § 1. Поняття і види юридичних осіб
     § 1. Поняття і види юридичних
   
3. § 2. Види звільнення від кримінальної відповідальності
     Згідно з чинним кримінальним законодавством можна виділити: 1) звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 75 КК); 2) звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим (ст. 76 КК); 3) звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки (ст. 77 КК); 4) звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з
   
4.  § 1. Поняття і види цивільно-правової відповідальності
     § 1. Поняття і види цивільно-правової
   
5. 20. Юридична відповідальність
     Юридична відповідальність - охоронні правовідносини між державою і правопорушником, де у держави - право накладати стягнення, а у порушника - обов'язок зазнавати стягнення. Цілі юридичної відповідальності - карально-штрафна і превентивно-виховна. Підстави юридичної відповідальності - необхідні умови притягнення до юридичної відповідальності: Нормативні -
   
6. ЗДІЙСНЕННЯ І ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
     Тема 11. Здійснення цивільних прав і виконання цивільних обов'язків Поняття здійснення суб'єктивного цивільного права. Поняття виконання суб'єктивної цивільного обов'язку. Принципи і гарантії здійснення прав і виконання обов'язків у цивільному праві. Способи здійснення цивільних прав і виконання цивільно-правових обов'язків. Поняття і
   
7. § 4. Поняття, ознаки та види юридичної відповідальності
     Юридична відповідальність - це обов'язок особи зазнати певні позбавлення державно-владного характеру за скоєне правопорушення. Ознаки юридичної відповідальності: - нерозривний зв'язок з державним примусом; - фактичною підставою може бути тільки правопорушення; - поєднується з державним осудом, осудженням; - пов'язана із заподіянням
   
8. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЩОДО НАДАННЯ ФАКТИЧНИХ І ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ
     Тема 40. Зобов'язання з договору надання послуг Поняття і види договірних зобов'язань з надання послуг. Поняття договору возмездного надання послуг, його співвідношення з підрядним договором. Предмет договору надання послуг. Зміст, укладення та виконання договору возмездного надання послуг. Види договору надання послуг.
   
9. § 2. Поняття кримінальної відповідальності
     Кримінальна відповідальність - це форма юридичної відповідальності, передбачена законом за вчинення злочину, наступаюча для особи, його вчинила, після вироку суду і реалізована у тому чи іншому вигляді покарання. Від інших форм юридичної відповідальності кримінальна відрізняється більшою строгістю. Засудження у кримінальній справі завжди виходить від імені держави, а вплив при цьому
   
10. Внедоговорную (ПРАВООХОРОННІ) ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
      Тема 52. Поняття, види і функції позадоговірних зобов'язань Поняття та основні ознаки позадоговірних зобов'язань; їх відмінність від договірних зобов'язань. Види позадоговірних зобов'язань. Функції позадоговірних зобов'язань та позадоговірної відповідальності. Позадоговірні зобов'язання як охоронні зобов'язання. Інші функції позадоговірних зобов'язань. Тема 53.
    
11. 67. Штрафна і право-відповідальність: поняття, цілі і результати.
      Види юридичної відповідальності залежно від її функцій: 1. Правовосстановительная - (цивільно-правова і матеріальна) - примус, як правило, не виявляється; має місце добровільне виконання правопорушником відповідальності. Державний примус використовується у разі виникнення конфлікту між учасниками правовідносин. Це цивільне право і матеріальна
    
12. 44. Юридична практика: поняття і види.
      Юридична практика - це юридична діяльність щодо прийняття, тлумачення, використання правових приписів, взята у єдності з накопиченим соціально-правовим досвідом. Стан юридичної практики залежить від: а) рівня правотворчої діяльності і стан законодавства - виражається в досконалості змісту і форми нормативно-правових актів, в їх якості, продуманості,
    
13. § 2. Поняття юридичної відповідальності
      У вітчизняній науці немає єдності в трактуванні юридичної відповідальності. Кожен автор намагається визначити її по-своєму, підкреслюючи ті її сторони, які він вважає головними, визначальними. Більшість авторів розуміють юридичну відповідальність як міру державного примусу або ототожнюють її з покаранням за правопорушення. Інша група дослідників розглядає
    
14. § 6. Порядок покладання юридичної відповідальності
      Різноманіття фактичних обставин, що припускають юридичну відповідальність, вимагає певної процедури їх виявлення і притягнення особи до відповідальності. Для юридичної відповідальності характерна чітка нормативна регламентація її здійснення. Така регламентація необхідна для максимального забезпечення та захисту прав і законних інтересів громадян та інших суб'єктів. Порядок
    
15. Цивільні правовідносини
      Тема 5. Поняття, зміст і види цивільних правовідносин Поняття цивільних правовідносин. Елементи й структурні особливості цивільних правовідносин. Зміст цивільних правовідносин. Поняття, зміст і види суб'єктивних цивільних прав. Поняття, зміст і види суб'єктивних цивільних обов'язків. Структура цивільних правовідносин.
    
16. ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ІЗ СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
      Тема 48. Зобов'язання з договору простого товариства Поняття договору простого товариства (про спільну діяльність). Зміст договору простого товариства. Учасники договору простого товариства. Вклади учасників договору. Правовий режим спільного майна товаришів. Ведення спільних справ товариства. Відповідальність товаришів за спільними зобов'язаннями. Зміна та
    
17. 40. Поняття кримінальної відповідальності.
      Кримінальна відповідальність застосовується за вчинення злочинів, тобто суспільно-небезпечних діянь, заборонених нормами УП, осн джерелом яких явл КК РФ. Тому кримінальна відповідальність є найбільш суворим видом юридичної відповідальності. Прест тягне за собою кримінальне покарання у вигляді штрафу, виправних робіт, позбавлення волі. Кримінальна відповідальність м.б. застосована