Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Корпоративное право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоТеорія держави і права → 
« Попередня Наступна »
Скакун О.Ф.. Теорія держави і права, 2001 - перейти до змісту підручника

§ 10. Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта.


Підзаконний нормативний акт центральних органів
держави. Інститут контрасигнації
Підзаконний нормативно-правовий акт - акт, який видається відповідно до закону, на підставі закону, для конкретизації законодавчих розпоряджень та їх трактування або встановлення первинних норм.
Підзаконність нормативно-правових актів не означає їх меншої юридичної обов'язковості. Вони мають необхідну юридичну чинність. Правда, їх юридична чинність не має такої ж загальності та верховенства, як це властиво законам. Проте вони посідають важливе місце в усій системі нормативного регулювання, оскільки забезпечують виконання законів шляхом конкретизованого нормативного регулювання всього комплексу суспільних відносин.
Підзаконні нормативні акти різняться за юридичною чинністю. Юридична чинність підзаконних нормативних актів залежить від становища органів держави, які видають ці акти, їх компетенції, а також характеру і призначення самих актів. Акт нижчої державної інстанції повинен знаходитися не лише «під законом», а й «під» нормативними актами усіх вищих державних органів, яким він покликаний відповідати. Наприклад, акти Міністерства освіти повинні відповідати не лише Закону про освіту, а й нормативним документам Президента, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів.

335
Залежно від характеру норм, що приймаються (первинних чи повторних), підзаконні нормативні акти центральних державних органів можна поділити на дві категорії (групи): Такі, що містять первинні (вихідні) норми, які встановлюють загальні основи правового регулювання
(можуть видаватися безпосередньо на основі конституції, у цьому аспекті вони близькі до законів) Такі, що містять вторинні (похідні) норми, що розкривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх підставі, спрямовані на їх виконання (відомчі акти) Підзаконні нормативні акти, що містять первинні (вихідні) норми, які встановлюють загальні основи правового регулювання: - укази і розпорядження Президента України,
видані в межах його компетенції і обов'язкові до виконання на території України (ст. 106 Конституції України) - акти (постанови) Верховної Ради України нормативного характеру. Як правило, це постанови про порядок введення в дію того чи іншого закону - акти (постанови та розпорядження) Кабінету Міністрів України,
видані в межах його компетенції. Ці постанови є самостійними загальними актами управління, поширюються на всю територію країни і, відповідно до закону (за галузями, групами галузей тощо), можуть поширюватися на все населення (ст. 1 1 7 Конституції України) - набувають чинності через 10 днів після їх офіційного обнародування, якщо інше не визначено самими указами і розпорядженнями, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні - набувають чинності через 10 днів після їх офіційного обнародування , якщо інше не визначено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні 1) не визначають прав і обов'язків громадян - набувають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачений у самих актах; 2) визначають права і обов'язки громадян - набувають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях

336
Звернемо увагу на поняття інституту контрасигнації. Укази і розпорядження президента мають підзаконний характер і скріплюються, як правило, підписами прем'єр-міністра і міністра, відповідального за акт і його виконання.
Скріплення підписом правового акта називається контрасигнацією (контрасигнатурою, контрасигнуванням) - від лат. contra- проти + siqnare- підписувати; йому відповідають: countersign (англ.), contresiqner (франц.). Контрасигнація - правовий інститут, сутність якого полягає в тому, що особа (прем'єр-міністр або міністр), яка скріпила своїм ім'ям акт глави держави, бере на себе політичну і юридичну відповідальність за цей акт, а глава держави персональної відповідальності не має. Наявність інституту контрасигнації свідчить про те, що президент має певну залежність від уряду, а останній - політичну відповідальність перед парламентом.
Застосування інституту контрасигнації можливе:
а) щодо кола правових актів глави держави, чітко позначеного конституцією (і законами);
б) лише офіційними особами, визначеними конституцією. Наприклад, ст. 6 Закону про Конституційний Суд України визначає, що призначеною на посаду судді Конституційного Суду вважається особа, про призначення якої «видано Указ Президента України, скріплений підписами Прем'єр-міністра України і Міністра юстиції України». У наведеному прикладі йдеться про участь трьох посадових осіб в ухваленні рішення з даного питання - про процедуру спільного підписання акта, яке надає йому юридичної чинності, і про поділ відповідальності між ними. Незастосування інституту контрасигнації відносно певного виду актів глави держави можна розглядати і як ознаку ширших його повноважень, і як презумпцію покладання на нього особистої юридичної і політичної відповідальності за видання актів на підставі здійснення главою держави своїх самостійних повноважень.

337
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "§ 10. Поняття л/дзаконного нормативно-правового акта."
  1. ЗМІСТ
    дзаконного нормативно-правового акта. §11. Відомчий акт § 12. Підзаконний нормативний акт органу місцевого самоврядування. Підзаконний нормативний акт місцевого органу виконавчої влади § 13. Підзаконний нормативний акт державного підприємства, установи, організації. Підзаконний нормативний акт комерційної організації § 14. Міжнародний договір Глава 18 ПРАВОВІДНОСИНИ. ЮРИДИЧНІ ФАКТИ § 1. Поняття
  2. Поняття екологічного права України
    дзаконні й нормативні акти. Запровадження економіко-правового механізму природокористування, про що буде сказано пізніше, забезпечить життєздатність «ко-реневої системи» «екологічного дерева». Йдеться про механізм плати за спеціальне використання природних ресурсів. Природоресурсове право виступає як основа, що «утримує» все «екологічне дерево» і одночасно за рахунок платності спеціального
  3. Поняття екологічного права України
    дзаконні й нормативні акти. Запровадження економіко-правового механізму природокористування, про що буде сказано пізніше, забезпечить життєздатність "кореневої системи" "екологічного дерева". Йдеться про механізм плати за спеціальне використання природних ресурсів. Природоресурсове право виступає як основа, що "утримує" все "екологічне дерево" і одночасно за рахунок платності спеціального
  4. 9.Господарсько-правові норми: поняття і види.
    нормативного акта господарського законодавства. Перша стосується змісту, за яким нормативний акт є офіційним джерелом правової інформації про чинні норми права у сфері господарської діяльності. Друга ознака стосується форми. Нормативний акт - це юридично-технічна форма встановлення, опублікування і застосування норм господарського права. Згідно з юридичною силою господарське законодавство
  5. 2. ПІДСТАВИ РЕАБІЛІТАЦІЇ
    поняття реабілітованої особи в теорії вживають такі терміни: "постраждалий"; "потерпілий"; "реабілітант"; "невинно потерпілий"; "реабілітований". ВИСНОВКИ З ПИТАННЯ 2: Підстави реабілітації в кримінальному процесі поділяють наполітико-правові (передбачені Конституцією України) та правові(регламентовані іншими законами та підзаконними нормативно-правовими актами). Юридичними фактами, з настанням
  6. § 3. Поняття та система господарського законодавства
    поняття законодавства акти законодавчих органів і підзаконні акти (акти органів управління та ін.). Вузьке - акти законодавчих органів і постанови парламенту про надання цим законам чинності. Слід зауважити, що широке розуміння законодавства принижує роль закону, об'єднуючи в одне ціле закони і підзаконні акти. Р. З. Лівшиц наголошує, що широке розуміння законодавства - це шлях розмивання
  7. 1.3. Підстави виникнення господарських зобов'язань
    поняття угоди (як і господарського договору) у ГК немає, а в ЦК використовуються поняття договору і правочину (ч. 2 ст. 11 ЦК). Така неузгодженність важливих положень ГК і ЦК може призвести до певних труднощів у правозастосуванні норм, що регулюють виникнення господарських
  8. Тема 19. Провадження у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин
    правовідносин. 2. Категорії справ, що виникають з адміністративних правовідносин. 3. Особливості розгляду справ, що виникають з адміністра- тивних правовідносин. 4. Розгляд справ за заявою прокурора про визнання правових актів незаконними. 5. Порядок розгляду справ по скаргах на дії органів і посадових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень. ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Скласти схему
  9. 1. Господарське законодавство: поняття та загальна характеристика.
    нормативних актів, які містять господарсько-правові норми та являє собою зовнішню форму господарського права. Таким чином, господарське право виступає змістом господарського законодавства, а господарське законодавство у свою чергу є формою вираження господарського права. Господарське законодавство України розглядається у двох значеннях: а) господарське законодавство як система нормативних
  10. Підстави виникнення господарських зобов'язань
    поняття угоди (як і господарського договору) у ГК немає, а в ЦК використовуються поняття договору і правочину (ч. 2 ст. 11 ЦК). Така неузгодженність важливих положень ГК і ЦК може призвести до певних труднощів у правозастосуванні норм, що регулюють виникнення господарських
© 2014-2020  ibib.ltd.ua