| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Поняття та принципизовнішньоекономічної діяльності.Законодавство про зовнішньоекономічнудіяльність |
||
|
В юридичній літературі зовнішньоекономічна діяльність розглядається як діяльність щодо розвитку співробітництва з іншими державами у галузі торгівлі, економіки, техніки, культури, туризму1. На думку деяких авторів, це особлива форма здійснення суспільно-виробничих зв'язків між окремими державами, між державами і міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями у сфері міжнародного економічного співробітництва, яка є предметом вивчення міжнародного економічного права як самостійної галузі міжнародного публічного права2. Подібна оцінка місця і галузевої належності норм, що регулюють відносини щодо зовнішньоекономічної діяльності, на 1 Предпринимательское (хозяйственное) право: Учебник: В 2 т. / Отв. ред. О. М. Олейник. - М.: Юрист, 2002. - Т. 2 - С. 458. 2 Див.: Опришко В. Ф. Міжнародне економічне право: Підручник. - К.: Либідь, 1995. - 535 - нашу думку, не узгоджуються з легальним визначенням поняття зовнішньоекономічної діяльності, що міститься в ст. 1 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність»: зовнішньоекономічна діяльність - це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Істотним доповненням визначення поняття зовнішньоекономічної діяльності є вказівка ч. 1 ст. 377 ГК на таку її ознаку як перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою. Оскільки мова йде про діяльність суб'єктів господарської діяльності, то цілком логічним є висновок про те, що зовнішньоекономічна діяльність є одним з видів господарської діяльності, під якою Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ст. 1) розуміє будь-яку діяльність, в тому числі підприємницьку, пов'язану з виробництвом і обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару. Відтак і законодавство про зовнішньоекономічну діяльність є одним з інститутів господарського законодавства, що в стислій формі вміщений в Розділ VIII Господарського кодексу України. Закон «Про зовнішньоекономічну діяльність» закріплює принципи, якими керуються українські та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності. Цей принцип полягає у: виключному праві народу України самостійно та неза лежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на тери торії України, керуючись законами, що діють на території України; обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних від носин. праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добро вільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійсню вати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоеконо мічної діяльності порядку, встановленого законами України; - виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономіч ної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоеко номічної діяльності. Принцип юридичної рівності і недискримінації. Він полягає у: рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономіч ної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками; - неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь- яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом. Принцип верховенства закону, що полягає у: регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки за конами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управ ління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш спри ятливі, ніж ті, які встановлені законами України. Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава: забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовніш ньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарсь кої діяльності на її території згідно з законами України. здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономіч ної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як на її тери торії, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжна родного права. Принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів. Зовнішньоекономічна діяльність суб'єктів господарювання є частиною зовнішньоекономічної діяльності України і регулюється законами України. Чільне місце серед цих законів посідає звичайно ж Конституція України. Зокрема, в п. 9 ст. 92 Конституції України зазначено, що виключно законами визначаються засади зовнішньоекономічної діяльності, а в п. 8 ст. 116 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів - 536 - - 537 - України організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Як вже зазначалося, норми щодо правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності окремим розділом вміщені в Господарському кодексі України. Основним нормативно-правовим актом, що регулює зовнішньоекономічну діяльність, є Закон України від 16 квітня 1991 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність», який визначає принципи зовнішньоекономічної діяльності, окреслює коло її суб'єктів, називає види зовнішньоекономічної діяльності, закріплює основи її регулювання, передбачає встановлення спеціальних правових режимів зовнішньоекономічної діяльності, містить норми щодо відповідальності учасників зовнішньоекономічної діяльності та захисту їх прав і інтересів. Важливе значення для регулювання окремих видів зовнішньоекономічної діяльності мають також Цивільний кодекс України; Закони України від 24 лютого 1994 р. «Про міжнародний комерційний арбітраж», від 15 вересня 1995 р. (в редакції Закону України від 21 червня 2001 р.) «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», від 19 березня 1996 р. «Про режим іноземного інвестування» та від 23 грудня 1998 р. «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»; Укази Президента України від 4 жовтня 1994 р. «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» та від 7 листопада 1994 р. «Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні»1; постанови Кабінету Міністрів (спільно з Національним банком України) від 21 червня 1995 р. «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) та типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті»2 та від 12 грудня 2002 р. «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності»3, а також нормативно-правові акти Міністерства зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України. 1 Голос України. - 1994. - 16 листопада. 2 ЗПУ України. - 1995. - № 9. - Ст. 243. 3 Офіційний вісник України. - 2002. - № 51. - Ст. 2298. - 538 - |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Поняття та принципизовнішньоекономічної діяльності.Законодавство про зовнішньоекономічнудіяльність" |
||
|
||