| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов'язань |
||
|
Категорія господарського зобов'язання своєму виникненню зобов'язана науці господарського права, яка розглядає господарські зобов'язання як одну з фундаментальних господарсько-правових категорій, що відображає зміст особливої правової форми господарських відносин. Сформульоване спочатку доктринально в юридичній літературі, а тепер закріплене (з деякими модифікаціями, викликаними змінами в економічній системі) в ст. 173 ГК, визначення поняття господарського зобов'язання дозволяє з'ясувати його основні ознаки, за якими воно відрізняється від зобов'язання цивільно-правового. Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК господарське зобов'язання - це зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управ-нена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. - 249 - З цього визначення випливають наступні ознаки господарського зобов'язання: а) особливий суб'єктний склад учасників господарського зо бов'язання. Господарське зобов'язання виникає між суб'єктом господарювання й іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання. Суб'єкти господарського зобов'язання - зобов'язана сторона і управнена сторона - це не лише борж ник і кредитор, які традиційно характерні для цивільно-пра вових (майново-господарських - за ГК) зобов'язань, а й суб'єк ти організаційно-господарських повноважень; б) особлива сфера суспільних відносин, в якій виникають господарські зобов'язання - сфера господарювання; в) особливі підстави виникнення господарських зобов'язань. Господарське зобов'язання виникає з підстав, передбачених ГК; г) особливий характер дій, що їх зобов'язаний вчинити (або утриматися від певних дій) один суб'єкт на користь іншо го. Це дії господарського чи управлінсько-господарського ха рактеру. Господарські зобов'язання поділяються на два види: майново-господарські зобов'язання; зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути: а) суб'єкти господарювання, зазначені у ст. 55 ГК; б) негосподарюючі суб'єкти-юридичні особи; в) органи державної влади і органи місцевого самовряду вання, наділені господарською компетенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами-юридичними особами, зобов'язаною та управненою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор. - 250 - Частина 3 ст. 175 ГК містить застереження, згідно з яким зобов'язання майнового характеру, що виникають між суб'єктами господарювання та негосподарюючими суб'єктами-гро-мадянами, не є господарськими і регулюються іншими актами законодавства (ЦК тощо). Суб'єкти господарювання у випадках, передбачених ГК та іншими законами, можуть добровільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання. Організаційно-господарські зобов'язання - це господарські зобов'язання, що виникають у процесі управління господарською діяльністю між суб'єктом господарювання та суб'єктом організаційно-господарських повноважень, в силу яких зобов'язана сторона повинна здійснити на користь другої сторони певну управлінсько-господарську (організаційну) дію або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 176 ГК). Організаційно-господарські зобов'язання можуть виникати: між суб'єктом господарювання та власником, який є за сновником даного суб'єкта, або органом державної влади, ор ганом місцевого самоврядування, наділеним господарською компетенцією щодо цього суб'єкта; між суб'єктами господарювання, у разі якщо один з них є щодо іншого дочірнім підприємством; в інших випадках, передбачених ГК, іншими законодав чими актами або установчими документами суб'єкта господа рювання. Організаційно-господарські зобов'язання суб'єктів можуть виникати з договору та набувати форми договору (наприклад, засновницького договору про створення об'єднання підприємств, в якому визначаються взаємовідносини між учасниками об'єднання та органом управління об'єднання). Суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети, без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність. У разі якщо учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути - 251 - покладено обов'язок ведення спільних справ. Такий учасник здійснює організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками. Однією з особливостей господарських зобов'язань є підстави їх виникнення, примірний перелік яких встановлено в ст. 174 ГК. Так, господарські зобов'язання можуть виникати: а) безпосередньо із закону або іншого нормативно-право вого акта, що регулює господарську діяльність; б) з акта управління господарською діяльністю; в) з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; г) внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом гос подарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без дос татніх на те підстав; ґ) у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності; д) у результаті інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері гос подарювання (з конкурсу, тендеру, іншого публічного торгу). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов'язань" |
||
|
||