Власність - економічна категорія, що є одним із проявів суспільних відносин
із приводу привласнення матеріальних благ. Право власності - сукупність
правових норм, які регулюють і закріплюють суспільні відносини, що
виникають із присвоєнням матеріальних благ громадянами, юридичними особами
та державою, які надають названим суб'єктам рівні права та обов'язки з
володіння, користування і розпорядження майном. Право власності розглядають
як в об'єктивному, так і в суб'єктивному аспектах. В об'єктивному аспекті
право власності - сукупність правових норм, що регулюють суспільні
відносини з володіння, користування і розпорядження майном. Правовою
основою закріплення права власності в Україні є Конституція України,
Цивільний кодекс України, Закон України "Про власність" та інші законодавчі
й нормативні акти. У суб'єктивному аспекті право власності являє собою
сукупність повноважень власника з володіння, користування і розпорядження
майном. Володіння - фактична наявність речі в господарстві власника та його
можливість впливати на неї безпосередньо. Володіння може бути законним
(наприклад, наявність в особи речі за правом власності) та незаконним
(скажімо, володіння майном, добутим злочинними діями, привласнення
знахідки). Незаконне володіння поділяється на добросовісне (коли особа не
знала і не могла знати про те, що володіє чужим майном) і недобросовісне
(коли особа знала чи повинна була знати про те, що володіння незаконне).
Користування - право вилучати з речей їхні корисні властивості (наприклад,
обробляти землю та отримувати врожай, вживати продукти харчування, носити
одяг і взуття). Розпорядження - право визначати юридичну або фактичну долю
майна (наприклад, продавати, дарувати, обмінювати, переробляти, заповідати
тощо). Сукупність зазначених повноважень в особи дають підстави вважати її
власником відповідного майна.
|
- 1. Поняття і система екологічного права
зміст діяльності держави в галузі природокористування, охорони природи та екологічної безпеки. Екологічне право є відносно молодою, але швидко прогресуючою галуззю правничої науки, яка спрямована на законодавче забезпечення екологічної діяльності держави та захист прав людини на сприятливе довкілля. Механізм формування екологічного права розглядається правниками як складна сукупність
- Поняття і особливості принципів екологічного права
поняття принципів екології взагалі, але нічого не говориться про правовий зміст принципів екологічного права. Деякі дослідники, аналізуючи питання загальної теорії екологічного права, не торкаються принципів останнього, що не можна визнати виправданим. Принципи екологічного права, закріплюються легально, або виводяться із законодавства. Функція екологічного права, як більш загальна спрямованість
- Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
права. Факти, що впливають на копо суб'єктів адміністративного права. Адміністративна право- та дієздатність. Адміністративно-правовий статус громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Зміст адміністративно-правового статусу виконавчих органів державної влади. Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування. Адміністративно-правовий статус
- Тема 15. Режим законності і дисципліни у державному управлінні
поняття та види звернень, права та обов'язки особи, що подала звернення, та органу (посадової особи) яка розглядає його, специфіку провадження по розгляду звернень
- Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
поняття "державне управління" за змістом є ширшим, ніж поняття "виконавча влада". Таким чином, адміністративне право, за сферою реалізації - це право, передусім, державного управління, власного впливу держави на різноманітні суспільні процеси. Але таке визначення соціальної спрямованості адміністративного права не є повним і точним. Тим більше, що тривалий час в нашій країні у механізмі
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами. Окремі органи часто дублюють один одного, що призводить до паралелізму та неузгодженості в роботі. А все
- 17. Норми міжнародного права та їх класифікація.
поняття зазнає критики. Проте, на думку 1.1. Лукашука, це не заважає його широкому використанню в міжнародній доктрині для позначення двох різноманітних напрямків. У першім випадку мова йде про особливий вид міжнародно-правових норм, що, на відміну від «твердого права», не породжують чітких прав і обов'язків, а дають лише загальну установку, котрій проте суб'єкти зобов'язані слідувати. Для таких
- 58. Поняття позову, його елементи та види.
зміст. Предметом позову є та його частина, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої він просить ухвалити судове рішення (зміст позовних вимог - п. З ч. 2 ст. 119 ЦПК України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком позивача і відповідача. У позовах, спрямованих на присудження відповідача до здійснення ним певних
- 13. Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин
поняття більш широке, воно включає право бути суб'єктом правовідносин і права суб'єкта правовідносин14. Цивільна процесуальна правосуб'єктність виступає не передумовою суб'єктивних прав, оскільки сама входить до їх складу, а передумовою для набуття і володіння процесуальними правами і обов'язками конкретного суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин. Правосуб'єктність і права суб'єкта
- 14. Елементи цивільних процесуальних правовідносин (суб'єкти, об'єкти, зміст)
поняття більш широке, воно включає право бути суб'єктом правовідносин і права суб'єкта правовідносин14. Цивільна процесуальна правосуб'єктність виступає не передумовою суб'єктивних прав, оскільки сама входить до їх складу, а передумовою для набуття і володіння процесуальними правами і обов'язками конкретного суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин. Правосуб'єктність і права суб'єкта
|