За зобов'язанням із відшкодування шкоди особа, яка завдала шкоди неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також майну фізичної або юридичної особи, зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування завданої шкоди в повному обсязі. Зобов'язання із відшкодування шкоди завдячують своїм походженням римській юриспруденції, тому їх традиційно називають деліктними і відповідно відповідальність за завдану шкоду - деліктною. Правове регулювання зобов'язання здійснюється гл.82 ЦК та іншими актами. Деліктні зобов'язання, як і інші цивільно-правові зобов'язання, виникають за наявності юридичних фактів, пов'язаних із завданням шкоди, тобто деліктом. Оскільки деліктні зобов'язання містять відповідальність за завдану шкоду, то підстави виникнення деліктного зобов'язання збігаються з підставами деліктної відповідальності.
Визначаючи заходи деліктної відповідальності, законодавець виходить із принципу генерального делікту, згідно з яким завдання шкоди однією особою іншій є підставою виникнення обов'язку відшкодувати завдану шкоду. Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець у ст. 1166 ЦК відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. Перераховані підстави визнають загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом. Якщо закон змінює, обмежує або розширює коло підстав, необхідних для покладення відповідальності за завдану шкоду, то йдеться про спеціальні підстави відповідальності, що характеризують особливості тих чи інших правопорушень.
Наприклад, завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, володілець якого відповідає незалежно від наявності вини (ст.1187 ЦК).
|
- Поняття і особливості принципів екологічного права
поняття принципів екології взагалі, але нічого не говориться про правовий зміст принципів екологічного права. Деякі дослідники, аналізуючи питання загальної теорії екологічного права, не торкаються принципів останнього, що не можна визнати виправданим. Принципи екологічного права, закріплюються легально, або виводяться із законодавства. Функція екологічного права, як більш загальна спрямованість
- 1.3. Підстави виникнення
господарських зобов'язань
поняття угоди (як і господарського договору) у ГК немає, а в ЦК використовуються поняття договору і правочину (ч. 2 ст. 11 ЦК). Така неузгодженність важливих положень ГК і ЦК може призвести до певних труднощів у правозастосуванні норм, що регулюють виникнення господарських
- § 4. Поняття захисту прав та законних інтересів
учасників господарських правовідносин,
його форми та способи
поняття правового захисту. Одні автори вважали, що правовий захист включає видання правових норм, які встановлюють права та обов'язки, порядок їх здійснення та захисту, діяльність навіть самих суб'єктів зі здійснення своїх прав, а також діяльність спеціальних органів з попередження правопорушень та реалізації правових санкцій. Інші додержувалися погляду, за яким правовий захист розглядався як
- Поняття та форми власності в економіці України. Право власності.
зобов'язання); з підстав, які не залежать від волі власника (конфіскація, націоналізація, реквізиція тощо). Відповідно до ч. 4 статті 147 ГК України право власності та інші майнові права суб'єкта господарювання захищаються у спосіб, зазначений у статті 20 ГК України. Такими способами, відповідно до статті 20 ГК України виступають: 1) визнання наявності або відсутності прав; 2) визнання
- 2. Сторони у справі про банкрутство.
поняття як боржник і банкрут. Це зумовлено тим, що боржником виступає суб'єкт, щодо якого порушено справу про банкрутство господарським судом, а банкрутом є такий боржник, неспроможність якого задовольнити свої зобов'язання встановлена господарським судом, тобто з моменту відкриття ліквідаційної процедури. Суб'єктом банкрутства не можуть бути: структурні підрозділи юридичної особи; казенні
- Підстави виникнення господарських зобов'язань
поняття угоди (як і господарського договору) у ГК немає, а в ЦК використовуються поняття договору і правочину (ч. 2 ст. 11 ЦК). Така неузгодженність важливих положень ГК і ЦК може призвести до певних труднощів у правозастосуванні норм, що регулюють виникнення господарських
- Сторони у справі про банкрутство.
поняття як боржник і банкрут. Це зумовлено тим, що боржником виступає суб'єкт, щодо якого порушено справу про банкрутство господарським судом, а банкрутом є такий боржник, неспроможність якого задовольнити свої зобов'язання встановлена господарським судом, тобто з моменту відкриття ліквідаційної процедури. Суб'єктом банкрутства не можуть бути: структурні підрозділи юридичної особи;
- II. СИСТЕМА ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
поняття "органи виконавчої влади", оскільки вони не є суб'єктами виконавчої влади, тобто не мають державно-владних повноважень. 195 До складу групи установ і організацій при Кабінеті Міністрів повинні бути віднесені: а) структури, що утворені внаслідок перетворення окремих існу ючих нині органів виконавчої влади, які підвідомчі Кабінету Міністрів, але фактично не мають владно-розпорядчих
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами. Окремі органи часто дублюють один одного, що призводить до паралелізму та неузгодженості в роботі. А все
- 47. Правовий стан іноземців
поняття «іноземець» носить комплексний характер і охоплює іноземних громадян і осіб без громадянства (апатридів). Таке поняття відповідає Закону України «Про правовий статус іноземців» від 4 лютого 1994 року. Проте в різних державах спостерігається неоднакове відношення до поняття «іноземець», від якого прямо залежить визначення правового стану іноземців. Деякі держави, як відзначалося,
|