Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство виступають кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут).
Отже, сторонами у справі про банкрутство виступають:
а) кредитор;
б) боржник (банкрут).
Кредитором визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів.
Проаналізувавши законодавство України з питань банкрутства, можна виділити такі види кредиторів:
ініціюючі кредитори;
вимушені кредитори;
заставні кредитори;
пріоритетні кредитори;
реєстрові кредитори.
Ініціюючі кредитори - це такі кредитори, за ініціативою яких порушується справа про банкрутство. Такі кредитори мають безспірні вимоги до боржника, які складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати і не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Ініціюючими кредиторами не можуть бути:
ті особи, перед якими боржник несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю;
кредитори по сплаті авторської винагороди;
засновники (учасники) боржника - юридичної особи;
кредитори, вимоги яких забезпечені заставою.
Вимушені кредитори - це такі кредитори, які звертаються до господарського суду після опублікування в офіційному друкованому органі повідомлення про порушення справи про банкрутство.
Заставні кредитори - це такі кредитори, вимоги яких повністю забезпечені заставою. Заставні кредитори, як вже зазначалося, не можуть ініціювати провадження у справі про банкрутство, але мають право на першочергове задоволення своїх вимог.
Пріоритетні кредитори - це такі кредитори, вимоги яких не вимагають підтвердження господарським судом, які задовольняються протягом усієї процедури банкрутства.
Реєстрові кредитори - це такі кредитори, вимоги яких включені до реєстру та визнані господарським судом.
В залежності від моменту виникнення вимог до боржника виділяються також конкурсні і поточні кредитори.
Боржник - це суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Необхідно відокремлювати такі поняття як боржник і банкрут. Це зумовлено тим, що боржником виступає суб'єкт, щодо якого порушено справу про банкрутство господарським судом, а банкрутом є такий боржник, неспроможність якого задовольнити свої зобов'язання встановлена господарським судом, тобто з моменту відкриття ліквідаційної процедури.
Суб'єктом банкрутства не можуть бути:
структурні підрозділи юридичної особи;
казенні підприємства;
комунальні підприємства.
Необхідно зазначити, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає також таку правову категорію, яка включає в себе осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, але разом з тим не є сторонами у справі про банкрутство, а також самих сторін у справі про банкрутство.
Отже, учасниками провадження у справі про банкрутство виступають сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника.
Слід відмітити, що будь-яка сторона у справі про банкрутство визнається одночасно учасником провадження у справі про банкрутство, але учасники провадження у справі про банкрутство не є сторонами у справі про банкрутство. Звідси випливає, що ці поняття не тотожні, оскільки вони співвідносяться між собою як загальне і окреме.
|
- 2. Сторони у справі про банкрутство.
сторонами у справі про банкрутство виступають кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Отже, сторонами у справі про банкрутство виступають: а) кредитор; б) боржник (банкрут). Кредитором визнається юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
сторонення, утримання в резерві поза служби тощо) доцільно розробити і запровадити дієвий механізм його соціально-правового захисту. Зокрема, при зміні посади державного службовця внаслідок зміни керівника (для патронатної служби), ліквідації або реорганізації 273 державних органів йому має надаватись робота із встановленням посадового окладу не нижче від попереднього. Доцільно також визначити
- § 2. Провадження у справах про банкрутство
сторонами - боржником і кредитором (комітетом кредиторів) - беруть чи можуть брати участь: арбітражний керуючий (розпорядник майна, ліквідатор), санатори (інвестори), власник майна, державний орган з питань банкрутства, орган місцевого самоврядування, Фонд державного майна України, трудовий колектив боржника. По-третє, господарський суд, розглядаючи справи про банкрутство, по суті, не вірішує
- Тема 24. Виконавче провадження
сторони (стягувач і боржник), їхні представники, експерти, спеціалісти, перекладачі (гл. 2 Закону України «Про виконавче провадження»). Державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника, за заявою прокурора, при надходженні виконавчих документів із судів. Виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох
- 4. Підстави, порядок та наслідки порушення справи про банкрутство.
сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій суддя який прийняв заяву зазначає відомості про: прийняття заяви до розгляду; введення процедури розпорядження майном боржника; призначення розпорядника майна; дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви
- Санація.
сторонам. Відповідно до статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника. План санації повинен містити: 1) заходи щодо відновлення платоспроможності боржника; 2) умови участі інвесторів,
- 2. Порушення справи у господарському суді.
сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору; - позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано. Про відмову у прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонами, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше п'яти днів з дня знаходження заяви. Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути
- 59. Підстави, порядок та наслідки порушення справи про банкрутство.
сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій суддя який прийняв заяву зазначає відомості про: прийняття заяви до розгляду; введення процедури розпорядження майном боржника; призначення розпорядника майна; дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на
- 63. Санація.
сторонам. Відповідно до статті 18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника. План санації повинен містити: 1) заходи щодо відновлення платоспроможності боржника; 2)
- Тема 12. Адміністративний процес
сторонам справи (перекладач, свідок та ін.). На сьогоднішній день адміністративно-процесуальне право не систематизоване, хоча таке завдання ставиться в Концепції реформи адміністративного права, зокрема, прийняття Адміністративно-процесуального кодексу, Адміністративно-процедурного (процеду-рального) кодексу. Поки що адміністративно-процесуальні норми знаходяться у різноманітних джерелах.
|