Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної
юрисдикції. До його складу, відповідно до Концепції, входять Вищий
цивільний суд, Вищий господарський суд, Вищий адміністративний суд, Вищий
кримінальний суд, Вищий військовий суд. Пленум Верховного Суду судових
справ не розглядає, а лише дає роз'яснення з питань застосування судами
чинного законодавства на основі узагальнення судової практики. Верховний
Суд України діє в складі Пленуму Верховного Суду, судової колегії в
цивільних справах, судової колегії в кримінальних справах, військової
колегії; для розгляду організаційних питань роботи Верховного Суду
утворюється Президія Верховного Суду України. Пленум Верховного Суду діє в
складі Голови Верховного Суду, заступників Голови і членів Верховного Суду.
Склад судової колегії в цивільних справах, судової колегії в кримінальних
справах і військової колегії затверджується Пленумом Верховного Суду
України з числа суддів Верховного Суду. Судові колегії Верховного Суду
України розглядають у межах своїх повноважень справи як суди першої
інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і зв'язку з
нововиявленими обставинами. Президія Верховного Суду розглядає питання
організації роботи судових колегій і апарату Верховного Суду, а також подає
допомогу судам нижчого рівня у правильному застосуванні законодавства.
Верховний Суд України у межах своїх повноважень розглядає справи як суд
першої інстанції, у касаційному порядку, порядку нагляду і в зв'язку з
нововиявленими обставинами; вивчає й узагальнює судову практику, аналізує
судову статистику і дає керівні роз'яснення судам у питаннях застосування
законодавства, що виникають при розгляді судових справ, які є обов'язковими
для судів, інших органів і службових осіб, що застосовують закон, по якому
дано роз'яснення; здійснює контроль за виконанням судами керівних
роз'яснень Пленуму Верховного Суду України; вирішує в межах своїх
повноважень питання, що випливають з міжнародних договорів України;
здійснює інші повноваження, надані йому законодавством.
|
- V. ЗАСОБИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ РЕФОРМИ
повноваженнями та забезпечена достатніми матеріальними, фінансовими та кадровими ресурсами. Доцільно, щоб у прямому підпорядкуванні цієї особи знаходилась постійно діюча робоча група, в яку мають бути залучені висококваліфіковані, досвідчені фахівці, у тому числі іноземні радники й експерти, які б працювали на постійній основі. На зазначену робочу групу слід покласти також координацію наукових
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
повноважень, а механічне відтворення команд "згори" з наміром догодити вищому начальнику. Тому навіть саме поняття "компетенції" багато в чому втратило своє справжнє значення. Внаслідок цього в управлінській практиці повноваження в багатьох випадках формулюється розпливчасте, неконкретно, не існує чіткого розподілу завдань, функцій і відповідальності між різними органами і посадовими особами.
- 44. Міжнародні органи із захисту прав людини
повноваженнями розглядати індивідуальні петиції. Комітет щорічно через ЕКОСОР подає доповідь Генеральній Асамблеї ООН про свою діяльність і може вносити пропозиції і рекомендації загального характеру, засновані на вивченні доповідей та інформації, отриманої від держав - учасниць. Комітет проти катувань Комітет проти катувань заснований у відповідності зі статтею 17 Конвенції проти катувань та
- 59. Організація Об'єднаних Націй: історія створення, правовий статус, головні органи
повноваження, знайдені в належній формі, погодилися прийняти дійсний Статут Організації Об'єднаних Націй і дійсним засновують міжнародну організацію за назвою «Об'єднані Нації». У статті 2 Статуту ООН закріплені демократичні принципи цієї організації: - суверенна рівність членів ООН; - сумлінне виконання ними зобов'язань за Статутом ООН; - розв'язання міжнародних спорів тільки мирними
- 61. Регіональні міжнародні організації
повноважень в галузі охорони навколишнього середовища, культури й освіти, охорони здоров'я, технологічної і соціальної політики, єдиного митного простору. Угода 1990 року врегулювала питання безперешкодного переміщення через кордони країн - членів ЄС товарів, робочої сили і капіталів. Маастрихтські угоди 1992 року (набрали чинності в 1993 році) завершили процес юридичного оформлення механізму
- 6. Конституційні принципи цивільного процесуального права.
повноважень, обов'язкові для всіх. Але законодавець, проголошуючи незалежність суддів, встановив їх обов'язок дотримуватись Конституції та законів України; здійснення правосуддя професійними суддями (ст. 127). На посаду судді може бути рекомендований громадянин України, не молодший 25 років, який має вищу юридичну освіту, певний стаж роботи в галузі права, володіє українською мовою та склав
- 22. Суд - обов'язковий суб'єкт цивільних процесуальних правовідносин. Склад суду. Відводи.
повноваження, які суворо визначені законом. Кожен суд наділений тільки йому притаманною юрисдикцією та комплексом повноважень. Юрисдикція як елемент цивільної процесуальної право-суб"сктності суду визначає сферу діяльності органів судової влади. Відповідно до ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Особливість прояву
- 45. Функціональна підсудність, її характеристика.
повноваження (ст. 47 Закону України «Про судоустрій України», ст. 353 ЦПК
- 71. Судові рішення: поняття, суть, види. Законна сила рішення суду.
повноважень. Суд вирішує справи відповідно до Конституції, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Інші нормаїїшно-правові акти застосовуються, якщо вони прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень га у спосіб, що вега-новлені законом. Якщо правовий акт не відповідає закону України або міжнародному договору, суд
- 72. Вимоги до рішень суду. Форма і зміст рішення суду.
повноважень. Суд вирішує справи відповідно до Конституції, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Інші нормаїїшно-правові акти застосовуються, якщо вони прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень га у спосіб, що вега-новлені законом. Якщо правовий акт не відповідає закону України або міжнародному договору, суд
|