Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоКонституційне право → 
« Попередня Наступна »
Відп. ред. проф. Б.А. Страшун. Конституційне (державне право) зарубіжних стран.В 4 т. Тома 1-2. Частина загальна: Підручник. - 3-е изд., Оновл. і дораб. - М.: Видавництво БЕК. - 784 с., 2000 - перейти до змісту підручника

3. Права і свободи

Юридичний відмінність між правом (суб'єктивним) і свободою провести досить важко. Із загальної теорії права нам відомо, що суб'єктивне право є міра можливої ??поведінки особи. Думається, що дане визначення підходить і до свободи. Примітно, наприклад, що згідно з ч. 1 ст. 11 німецького Основного закону «всі німці користуються свободою пересування в межах всієї федеральної території», а згідно з ч. 2 «це право може обмежуватися лише законом або на основі закону ...» (курсив наш. - Авт.). Отже, в даному випадку свободу німецький законодавець розуміє як право.

Іноді в конституціях можна зустріти згадку права на яку-небудь свободу, але частіше йдеться про право вільно небудь робити або, навпаки, не робити. Наприклад, відповідно до частини першої ст. 21 Конституції Італійської Республіки 1947 р. «всі мають право вільно висловлювати свої думки усно, письмово і будь-яким іншим способом поширення думок». А Конституція Союзної Республіки Югославії 1992 містить норму, Управомочивающие особа не повідомляти свою національність (частина друга ст.

45).

Все ж в більшості випадків, коли мова йде про суб'єктивне право, передбачається наявність більш-менш певного суб'єкта, на якому лежить відповідна цьому праву обов'язок. Наприклад, якщо проголошується право на охорону здоров'я, зобов'язаним суб'єктом за природою речей повинні виступати державні (у деяких випадках також недержавні) закладу охорони здоров'я чи певні практикуючі медики. Коли ж йдеться про свободу, мається на увазі заборона цю свободу заперечувати або обмежувати, звернене до невизначеного кола суб'єктів, зобов'язаних поважати дану свободу, тобто практично до будь-якого можливого порушника свободи. Скажімо, якщо конституційно проголошена свобода слова, людина має право вимагати у держави захисту від будь-якого суб'єкта, що перешкоджає йому публічно говорити те, що хоче.

Викладене відмінність між правом і свободою досить умовно, воно застосовується не у всіх випадках. Наприклад, якщо проголошена свобода викладання (академічна свобода), то очевидно, що дана свобода викладача, що працює в навчальному закладі, неодмінно передбачає наявність зобов'язаного суб'єкта - адміністрації або піклувальника навчального закладу, які перш за все зобов'язані поважати і гарантувати дану свободу, але які перш за все і можуть виявитися порушниками свободи.

Цікаво характеризує співвідношення свободи і суб'єктивного права проф. М.В. Баглай: «... Частина дозволеного визначається через права людини. Закріплення прав необхідно для того, щоб допомогти людині усвідомити свої можливості, але жоден набір прав не вичерпує змісту свободи »*. Можна до цього додати, що в країнах англосаксонської правової системи законодавець у конституціях зазвичай не вдається до формулювання позитивних суб'єктивних прав або вдається до цього в обмеженій формі, вважаючи за краще гарантувати свободи. Типовий приклад дають багато поправки до Конституції США 1787 року.

* Конституційне право зарубіжних країн. Підручник для вузів. М.: Норма - Инфра. М, 1999. С. 84.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Права і свободи "
  1. Екологічне законодавство України: сучасний етап
    права шкоди». - АНАЛІЗ: - ст. З - «права и свободи людини та їх Гарантії візначають Зміст и спрямованість ДІЯЛЬНОСТІ держави», что «держава відповідає перед людиною за свою діяльність», а «утвердження и забезпечення прав и свобод людини є Головня обов'язком держави». Таким чином, ми Бачимо Конституційне створені додаткові умови для того, щоб держава Почала більш Ефективно Виконувати екологічну
  2. Поняття и Особливості Принципів екологічного права
    права, у тому чіслі й для екологічного права, характерні свои принципи, на якіх грунтується сукупність ее правових пріпісів. Разом з тім Кожна галузь враховує й Загальні принципи права, альо под кутом зору спеціфікі правового регулювання питань комерційної торгівлі груп суспільних відносін. Саме ця спеціфіка візначає характер Галузі права та сукупність ее Принципів. Екологічні отношения, Які вінікають з приводу
  3. Тема 19. Адміністративно-правове забезпечення управління внутрішнімі справами
    правами. Система органів та їх Повноваження Щодо управління внутрішнімі справами. Служба в органах внутрішніх справ. Державний пожежний нагляд. Державний нагляд за Безпека дорожнього руху. Внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ. Управлінські послуги, что Надаються органами внутрішніх справ. Адміністративна відповідальність за Порушення громадського порядку та громадської безпеки.
  4. Тема 20. Адміністративно-правове забезпечення управління юстіцією
    права, свободи и законні Інтереси громадян або мают міжвідомчій характер "," Про погодження Положення про вищу кваліфікаційну комісію при Міністерстві Юстиції України "," Про Утворення в Системі органів Міністерства Юстиції України служби Громадянство та реєстрації фізічніх ОСІБ ", Положення про Головне управління Юстиції Мінюсту України в АРК, обласні, Київське и Севастопольське Міські
  5. 8. рекомендувалося ЛІТЕРАТУРА ДО КУРСУ" Адміністративне право України "
    права / / Право України. - 1998. - № 8. 7. Авер'янов В. Реформування українського адміністратівного пра ва: Черговий етап / / Право України. - 2000. - № 7. 8. Адміністративна відповідальність в Україні : Навч. посібн. / За ред. А.Т.Комзюка. - X., 1998. 9. Адміністративне право України: Підручник / За ред. проф. Бі-Тяка Ю.П. - Харків, 2000. 10. Алексєєв З . С. Теорія права. - М., 1995. 11. Аморджуев
  6. Розділ І. ЗАГАЛЬНІ засадити Реформування АДМІНІСТРАТІВНОГО ПРАВА: НОВІ Подивившись на ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В Демократичній правовій державі
    права на засідках конституції України Адміністративне право як Самостійна галузь права у ретроспективному аспекті має давню нас немає, оскількі бере початок з XVIII століття. В УСІ часи воно так чи інакше пов'язувалося з публічною Владом держави, з взаємодією ее органів з Громадянам та іншімі учасниками суспільних відносін. подолано свого годині предметну обмеженість власного джерела - так
  7. Розділ II. ОСНОВНІ Напрямки РОЗВИТКУ І Реформування АДМІНІСТРАТІВНОГО ЗАКОНОДАВСТВО
    права в Демократичній, правовій державі . Однак Вирішення цього Дійсно історічного Завдання є й достатньо складаний впоратися. Аджея існуючій стан українського адміністратівного законодавства характерізується, умовно Кажучи, "Залишкова" Явища колішньої тоталітарно-бюрократічної держави, в якій Захоплення публічної влади домінувалі над інтересамі людини. Зважаючі на це, з метою послідовного
  8. 5. Предмет адміністративного права
    права. Адміністративне пра-во взаємодіє з наступними галузями права: 1) конституційним. Воно бере початок у нормах конституційного права, що регулюють принципи організації та діяльності виконавчої влади, права і свободи громадян. 2) цивільним. Нормами цивільного права регулюється прави-ло руху майна, передача, вилучення у сфері державного управління, тобто по
  9. 2. Основні права і обов'язки громадян у сфері виконавчої влади закріплені в Конституції РФ.
    прав людини при Президентові РФ і введено посаду уполномо-ченного з прав людини в РФ, призначений Державною Думою (Олег Нестеров), який розглядає скарги громадян на дію державних органів і посадових осіб, якщо заявник раніше оскаржив ці дії в судовому або адміністративному порядку і не згоден з рі-ням, прийнятим за скаргою. ПРАВА Ст. 27 січня.
  10. 3. Держ. службовець
    права та обов'язки держ. сл. - ті ж, що і ін громадян в КРФ. Громадянські права і свободи гос. сл. обмежені законодательст-вом з метою нормального гос. служби. Службові права та обов'язки поділяються на загальні для всіх держ. службовців та специальн. володіння кіт. свя-Зано з держ. посадами. Наприклад, спеціальними явл. пр. і про-ти наловив інспектора в обл. дотримання податок. з-ва . Загальні права