Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоЦивільне право Росії → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том I Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 1998. -816с., 1998 - перейти до змісту підручника

6. Право власності некомерційних організацій



Закон підкреслює, що некомерційні юридичні особи допускаються в майновий (цивільний) оборот зі строго цільовим призначенням, передбаченим їх статутами. Тому вони мають право використовувати належне їм на праві власності майно лише для досягнення тих цілей, які прямо передбачені їх установчими документами (п. 4 ст. 213 ЦК). У цьому сенсі вони, будучи приватними власниками, проте більшою мірою обмежені у своїх можливостях, ніж інші приватні власники.
Учасники таких організацій не мають не тільки речових, але і ніяких інших прав на їх майно, а в разі ліквідації створених ними некомерційних організацій не отримують навіть права на ліквідаційну квоту1. Відповідний залишок майна повинен бути використаний в цілях, прямо зазначених в їх установчих документах або в законі.
1 Виняток у цьому відношенні складають некомерційні партнерства, учасники яких можуть отримувати при виході з цієї організації частина її майна (у межах вартості свого первісного внеску, крім членських внесків) і має право претендувати на ліквідаційну квоту (в тих же межах), якщо інше не встановлено законом або установчими документами партнерства (п. 3 ст. 8, п. 2 ст. 20 Закону про некомерційні організації). У цьому відбивається переважно підприємницький (комерційний) характер діяльності такого роду організацій, що змушує сумніватися в їх некомерційної природі.
Некомерційні організації можуть мати у своїй приватній власності нерухомість у вигляді будівель, споруд, житлового фонду і навіть земельних ділянок, а також рухоме майно (обладнання, транспортні засоби, різні об'єкти виробничого, соціально-культурного та благодійного призначення, гроші і цінні папери). Об'єктами їх власності є майно створених ними установ. В рамках своїх статутних завдань (цілей діяльності) вони мають право здійснювати приносить прибуток виробництво товарів або надання послуг, бути учасниками господарських товариств (та вкладниками в товариствах на вірі), а також створювати інші некомерційні організації. Профспілкам надано право засновувати банки (п. 6 ст. 24 Закону про професійні спілки), а громадським об'єднанням - брати участь в господарських товариствах (ст. 37 Закону про громадські об'єднання). Лише асоціації та спілки юридичних осіб, у тому числі об'єднання комерційних і некомерційних організацій, не має права здійснювати ніяку підприємницьку діяльність безпосередньо від свого імені (п. 1 ст. 121 ЦК).
Проте ніякі некомерційні організації не мають права розподіляти доходи (прибуток), отримані від допустимої для них підприємницької діяльності, між своїми учасниками (членами). Більш того, цільовий характер їх діяльності вимагає суворого відповідності між зазначеними в установчих документах завданнями і характером участі в майновому обороті. Тому, наприклад, право некомерційних організацій на заснування господарських товариств і товариств за змістом закону повинно обмежуватися можливістю створення ними засобів масової інформації та інших пропагандистсько-інформаційних підприємств, підприємств культурно-видовищного і тому подібного характеру, тоді як брати участь як акціонерів вони, очевидно, можуть практично в будь-яких акціонерні товариства.
Законом можуть встановлюватися спеціальні (додаткові) обмеження на підприємницьку діяльність некомерційних організацій окремих видів і на джерела їх доходів. Так, благодійним організаціям дозволено створювати господарські товариства тільки як "компанії однієї особи", бо вони не можуть брати участь там спільно з іншими особами (п. 4 ст. 12 Закону про благодійну діяльність та благодійні організації). Вони зобов'язані також протягом одного року використовувати на благодійні цілі не менше 80% переданих їм грошових пожертвувань і всі пожертви в натуральній формі (ст. 16 названого Закону).
Для деяких некомерційних організацій законом встановлено обов'язок публічного ведення справ, тобто періодичної (щорічної) публікації для загального відома звітів про використання свого майна, або забезпечення до них відкритого доступу. Такий обов'язок прямо передбачена для всіх фондів, громадських об'єднань та благодійних організацій (п. 2 ст. 118 ГК; ст. 29 Закону про громадські об'єднання; ст. 19 Закону про благодійну діяльність), участь яких у майновому обороті за загальним правилом має переслідувати загальнокорисні (у цьому сенсі - публічні, а не приватні) мети.
Додаткова література
Корнєєв С. М., Крашенинников П. В. Приватизація житлового фонду. Законодавство і практика. М., 1996 (гл. & -13);
Суханов Е.А. Російський Закон про власність. Науково-практичний коментар. М., 1993 (розд. II і III).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6. Право власності некомерційних організацій "
  1. Види і стадії адміністративного права
    правопорушення. 2. Адміністративне розслідування. 3. Розгляд справ про адміністративні правопорушення. 4. Перегляд постанов. 1. Стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення - це відносно самостійна частина виробництва, кото-раю поряд із загальними завданнями провадження має притаманні тільки їй за-дачі, інші особливості (коло учасників виробництва,
  2. 3. судочинного принципи арбітражного процесуального права
    право позивача змінити підстави або предмет позову, але не одночасно, 2) збільшити або зменшити розмір позовних вимог; 3) позивач може відмовитися від заявленого позову, укласти з відповідачем мирову угоду на основі взаємних поступок, відповідач може визнати позов. Однак цілий ряд таких процесуальних дій, як відмова позивача від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову,
  3. 16. Структура правовідносин.
    Правовідносини включає такі елементи, як суб'єкти, об'єкти, зміст, юридичні факти. Суб'єкти та об'єкти правовідносин: Суб'єкт (учасник) правовідносин - правосуб'єктність особа, у якої в рамках правовідносини виникають суб'єктивні юридичні права (обов'язки). Суб'єктами правовідносин можуть бути особи, наділені правосуб'єктністю - невід'ємним від особи соціально-юридичним
  4. 21. Власна цінність права. Правові цінності.
    Право виступає як міра:-волі;-справедливості. У цій якості право може надавати людині, комерційне та некомерційне. Організаціям простір для свободи, активної діяльності й у той же час виключати сваволю і свавілля, тобто служити гарантом вільної гідною і безпечного життя. Соціальна свобода, не пов'язана правом, поза права, може перерости в свавілля. Право виступає
  5. 23. Поняття та ознаки юридичної особи.
    Право володіння, користування і розпорядження державним майном на свій розсуд, вчинення стосовно його будь-яких дій, що не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. Для державних установ як некомерційних організацій, що фінансуються за рахунок державного бюджету, правовий режим закріпленого за ними майна визначається вужчим правом оперативного
  6. 20. Поняття і види суб'єктів підприємницької діяльності
    правоздатності або дієздатності; юридичні особи всіх форм власності, встановлених Законом України "Про власність". Суб'єкт підприємницької діяльності - це фіаіческое або юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність легітимно. Підприємницькою діяльністю в Україні мають право займатися як фізичні особи, які є індивідуальними
  7. 27. Товарні біржі
    правоздатністю, пов'язаної з біржовою діяльністю, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, але бере активну участь у ринковому процесі. Вона є тією організацією, яка формує оптовий ринок шляхом організації та регулювання біржових торгів. Завдяки бірж ринки певних товарів набувають організованого, регульований характер. Товарна біржа діє на
  8. 29. Види юридичних осіб.
    Право власності або інше речове право (державні і муніципальні унітарні підприємства, в тому числі дочірні підприємства, а також фінансуються власником установи). Юридичні особи, щодо яких їх засновники (учасники) не мають майнових прав (громадські та релігійні організації (об'єднання), благодійні та інші фонди, об'єднання юридичних осіб (асоціації
  9. 2. Використання патенту без згоди патентовласника
    правовласника на розумних комерційних умовах, і якщо ці кроки в розумний період часу не дали позитивного результату. Дана вимога може не виконуватися країною-учасницею Угоди в разі надзвичайної ситуації в країні, в ситуації надзвичайної терміновості або в разі потреби некомерційного громадського використання. У разі надзвичайної ситуації в країні або при
  10. 6. Майнові права виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення
    право на отримання винагороди за кожний вид використання виконання або постановки. Само виключне право на використання виконання або постановки в п. 2 ст. 37 Закону РФ "Про авторське право і суміжні права" розкривається як право здійснювати або дозволяти здійснювати наступні дії: 1) передавати в ефір або повідомляти для загального відома по кабелю виконання або