Власність і право власності тісно пов'язані між собою, але це різні категорії. Власність - це відношення особи до належної її речі, як до своєї, яке виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею, а також в усуненні втручання всіх третіх осіб в ту сферу гос-го панування, на яку поширюється влада власника
Право власність - це сукупність правових норм, що регулюють і закріплюють суспільні відносини, які виникають у зв'язку з привласненням мат.бляг громадян, юр.особами і державою, які надають нзваним суб'єктам рівні права і обов'язки щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Виділяють право власності в об'єктивному і суб'єктивному розумінні. Право власності в об'єктивному розумінні - це сукуп- ність норм, які врегульовують відносини права власності в суспільстві. Зміст права власності в суб'єктuвному розумінні становлять його правомочності - право володіння, користування і розпорядження.
Право володіння означає юр.забезпечену можливість власника мати майно у своєму віданні, у сфері свого фактичного гос-го впливу.
Право користування - це юр.закріплена можливість гос-го використання майна та вилучення з нього корисних властивостей власником чи уповноваженими ним особами.
Право розпорядження - це юр.закріплена можливість власника самостійно вирішувати долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану та призначення.
Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.
Суб'єктивне право власності має абсолютний характер. Це означає, шо власникові протистоїть необмежена і безпосередньо не визначена кількість осіб, яким забороняється порушувати таке суб'єктивне право та створювати перешкоди для його здійснення.
Форми власності:
приватна власність - це власність фіз.осіб, громадян, іноземних громадян, громадян без громадянства;
юр.особи, певного колективу людей;
держ.власність: комунальна власність (власність адміністративно-територіальних одиниць); власність укр.народу.
20.
|
- 1. Поняття і система екологічного права
правового забезпечення екологічних інтересів. Різноманітні екологічні звичаї, племінні "табу", народне "священне" право здавна регулювали або обмежували негативний вплив архаїчного суспільства на природу. З часом з'явилися правові норми-закони, правила, регламенти, які виконували ту ж функцію обмеження й заборони, тим самим забезпечуючи вже екологічні інтереси технологічно розвинутого
- Поняття і особливості принципів екологічного права
правових приписів. Разом з тим кожна галузь враховує й загальні принципи права, але під кутом зору специфіки правового регулювання певних груп суспільних відносин. Саме ця специфіка визначає характер галузі права та сукупність її принципів. Екологічні відносини, які виникають з приводу належності природних об'єктів відповідним суб'єктам, використання та відтворення цих об'єктів, охорони
- Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
право- та дієздатність. Адміністративно-правовий статус громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Зміст адміністративно-правового статусу виконавчих органів державної влади. Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування. Адміністративно-правовий статус підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій. При
- Тема 15. Режим законності і дисципліни у державному управлінні
правові засоби забезпечення законності (контроль і держав но-правовий примус). Слід мати на увазі, що основними способами забезпечення законності і дисципліни є контроль, нагляд і звернення громадян. Контроль - це основний спосіб забезпечення законності, головними напрямками здійснення якого є: а) додержання планової, фінансової, ціноутворюючої, договірної, технологічної, виконавчої, трудової
- Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА: НОВІ ПОГЛЯДИ НА ЙОГО РОЛЬ, ЗМІСТ І СИСТЕМУ В ДЕМОКРАТИЧНІЙ ПРАВОВІЙ ДЕРЖАВІ
право як самостійна галузь права у ретроспективному аспекті має давню історію, оскільки бере початок з XVIII століття. В усі часи воно так чи інакше пов'язувалось з публічною владою держави, з взаємодією її органів з громадянами та іншими учасниками суспільних відносин. Подолавши свого часу предметну обмеженість власного джерела - так званого "поліцейського права" (а саме, обмеженість
- Розділ II. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ І РЕФОРМУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
правового врегулювання всіх аспектів взаємовідносин особи з органами виконавчої влади. Слід визначити, що вирішення цього завдання ще не займає визначального місця у системі правового регулювання управлінських відносин. Саме виправленню такого становища має сприяти запровадження в законодавстві (викладеного вище у главі 1) нового погляду на суспільне призначення адміністративного права в
- 22. Загальні правила посвідчення угод (правочинів)
правоздатності юридичних осіб, представники яких звернулися до нотаріуса. Якщо у нотаріуса є підстави вважати, що хтось із учасників угоди внаслідок душевної хвороби чи недоумства не може зрозуміти значення своїх дій або керувати ними чи внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними речовинами ставить свою сім'ю в тяжке матеріальне становище, а відомостей про визнання особи
- 65. Правове регулювання перевезення вантажів.
право отримати компенсацію згідно з законодавством за пошкодження або псування вантажу, часткову чи повну його втрату або несвоєчасність доставки. Замовник за договором про перевезення вантажу зобов'язаний: забезпечити своєчасне та повне оформлення документів на перевезення вантажу; утримувати власні під'їзні шляхи до вантажних пунктів, вантажні майданчики, рампи тощо у стані, що відповідає
- 28. Поняття, загальна характеристика договору міни. Бартерна угода.
правове регулювання яких здійснюється за правилами договору купівлі-продажу (якщо це не суперечить суті зобов'язання). Форма договору визначається відповідно до загальних умов, що їх висувають до форми будь-якого цивільно-правового договору. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не
- 70. Кредитний договір: поняття, зміст, порядок укладання, суттєві умови.
право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Банківський кредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними із них є: забезпеченість,
|