Головна
Адвокатура Росії / Адвокатура України / Адміністративне право Росії і зарубіжних країн / Адміністративне право України / Арбітражний процес / Бюджетна система / Цивільний процес / Цивільне право / Цивільне право Росії / Договірне право / Житлове право / Земельне право / Конституційне право / Криміналістика / Лісове право / Міжнародне право (шпаргалки) / Нотаріат / Оперативно-розшукова діяльність / Правова охорона тваринного світу (контрольні) / Правознавство / Правоохоронні органи / Підприємницьке право / Прокурорський нагляд в Україні / Судова бухгалтерія України / Судова психіатрія / Судова експертиза / Теорія держави і права / Транспортне право / Трудове право України / Кримінальне право Росії / Кримінальне право України / Кримінальний процес / Фінансове право / Господарське право України / Екологічне право (курсові) / Екологічне право (лекції) / Економічні злочини
ГоловнаПравоГосподарське право України → 
« Попередня Наступна »
Лещенко О.А.. Лекції по господарському законодавству України. ОНЮА, 2009, 2009 - перейти до змісту підручника

5. Правовий статус акціонерного товариства.



Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Ознаки, що характеризують акціонерне товариство:
створюється у вигляді господарського товариства;
має розділений статутний капітал на частини рівної номінальної вартості, тобто акції;
несе відповідальність за зобов'язаннями майном, яке належить йому на праві власності;
відсутність у акціонерів субсидіарної майнової відповідальності за зобов'язаннями акціонерного товариства, якщо акціонери повністю сплатили свою частину;
засновниками акціонерного товариства виступають фізичні і (або) юридичні особи, мінімальна кількість яких становить не менш як двоє засновників, але існують деякі винятки: якщо акціонерне товариство створюється на базі державного підприємства у процесі корпоратизації або приватизації у цьому разі засновником виступає одна особа - орган державної влади;
наявність спеціального органу - спостережної ради, який виконує такі функції:
організаційні, тобто організація діяльності правління;
контрольні;
захисні;
здійснення повноважень, які відносяться до компетенції загальних зборів акціонерного товариства при відповідному делегуванні.
участь акціонерів в управлінні товариством;
право акціонерів визначати форму товариства закритого або відкритого типу;
вихід акціонерів з товариства здійснюється шляхом відчуження акцій.
Відповідно до статті 81 ГК України існують закриті акціонерні товариства та відкриті акціонерні товариства, які розпізнаються за такими критеріями:
1) залежно від порядку розпродажу акцій:
у ВАТ шляхом передоплати і вільної купівлі-продажу на фондовому ринку без обмежень;
в ЗАТ акції поширюються лише серед засновників.
2) залежно від виду акцій, які випускаються:
ВАТ випускає як іменні акції, так і акції на пред'явника;
ЗАТ випускає тільки іменні акції.
3) залежно від порядку створення:
створення ВАТ передбачає поширення акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом підписки на них;
створення ЗАТ передбачає 4 етапи: реєстрація, оголошення про підписку на акції, процедура підписки, рішення на засновницьких зборах про підписку на акції.
Отже, характерною рисою, яка вирізняє їх один від одного, є те, що акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах.
Більше того, акціонери відкритого товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.
Тоді як, акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Акціонери закритого товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.
Для створення акціонерного товариства засновники повинні:
зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство;
здійснити підписку на акції;
провести установчі збори;
державну реєстрацію акціонерного товариства.
Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, який визначає:
порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства;
відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.
У випадку, якщо у створенні товариства беруть участь громадяни, договір має бути посвідченим нотаріально.
Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організовується засновниками.
Необхідно зазначити, що засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму не менш як двадцять п'ять відсотків статутного фонду і строком не менше двох років.
Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите.
Статут акціонерного товариства повинен містити такі відомості:
1) вид товариства;
2) предмет і цілі його діяльності;
3) склад засновників та учасників;
склад і компетенцію органів товариства;
5) порядок прийняття рішень органами товариства, включаючи перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів.
Статут акціонерного товариства, крім зазначених відомостей, повинен містити також відомості про:
види акцій, що випускаються;
їх номінальну вартість;
співвідношення акцій різних видів;
кількість акцій, що купуються засновниками;
наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій.

« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна "5. Правовий статус акціонерного товариства."
  1. § 1. Роль держави в регулюванні господарської діяльності та в організації і забезпеченні функціонування державного сектору економіки
    правових санкцій у разі їх порушення . Сучасна економіка має змішаний характер, що полягає в поєднанні механізмів ринкового саморегулювання та державного регулювання . Міра державної участі в регулюванні в різних країнах неоднакова і залежить від численних факторів. Українська держава, беручи участь в організації господарської діяльності, перш за все повинна забезпечити: визначення економічного
  2. 1.1. Поняття суб'єктів господарювання
    правові акти. Слід зауважити, що недостатня узгодженість (навіть суперечливість) положень ГК і ЦК, що стосуються правового статусу юридичних осіб, у тому числі суб'єктів господарювання, викликає суттєві труднощі під час вивчення даної теми. Водночас поряд з такою неузгодженістю спостерігається зайве дублювання норм, що регламентують правове становище суб'єктів господарювання. Наприклад, і в ГК, і
  3. § 3. Особливості правового режиму державного та комунального майна. Правовий статус Фонду державного майна. Приватизація як особливий вид набуття права власності
    правове регулювання управління в цій сфері. До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств, цілісні майнові комплекси їх структурних підрозділів, нерухоме майно (будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, приміщення), інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави в майні
  4. 3.1. Банки
    правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначає Закон України «Про банки і банківську ді- яльність» (далі - Закон). Відповідно до ст. 2 Закону банком визнається юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати в сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення
  5. Словник-довідник
    правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарський штраф - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету в разі порушення ним установлених правил здійснення господарської діяльності. Акціонерне товариство - 1) господарське товариство, яке має статутний фонд,
  6. Висновки
    правового режиму, який має обме-жувати або забороняти проживання на пе-вній території населення, здійснення там виробничої діяльності. Крім того, необхіде вжиття заходів, спрямованих на ліквідацію джерел небезпеки. Зрозуміло, що говорити про охорону не-безпечного середовища некоректно, юридично неправильно і по-людськи цинічно. За умов його існування доцільно розроб-ляти систему заходів, в тому
  7. ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТИ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА І РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
    правового режиму, який має обмежувати або забороняти проживання на певній території населення, здійснення там виробничої діяльності. Крім того, необхіде вжиття заходів, спрямованих на ліквідацію джерел небезпеки. Зрозуміло, що говорити про охорону небезпечного середовища некоректно, юридично неправильно і по-людськи цинічно. За умов його існування доцільно розробляти систему заходів, в тому
  8. Тема 3. Суб'єкти адміністративного права
    правовий статус громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Зміст адміністративно-правового статусу виконавчих органів державної влади. Особливості адміністративно-правового статусу органів місцевого самоврядування. Адміністративно-правовий статус підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій. При вивченні даної теми слід з'ясувати, що бути
  9. Тема 22. Адміністративно-правове забезпечення управління економічною сферою
    правових актів, прийнятих останнім часом і спрямованих на управління економічною сферою, зокрема: "Про природні монополії" (20.04.2000), "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (01.06.2000), "Про банки і банківську діяльність" (07.12.2000), укази Президента "Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва" (22.01.2000), "Питання Державного комітету
  10. Тема 29. Адміністративно-правове забезпечення управління освітою і наукою
    правовий статус закладів освіти, наукових установ і наукових товариств. Управління Одеською національною юридичною академією. Державний контроль за діяльністю органів освіти. При вивченні даної теми студентам слід мати на увазі, що Конституція України в статті 53 закріплює право громадян на освіту. Реалізація цього права передбачається такими нормативно-правовими актами, як: законами "Про
© 2014-2022  ibib.ltd.ua