ПЕРЕДМОВА АВТОРА

Ця книга розрахована на те, щоб стати першою частиною і утворити єдине ціле з книгою Сучасна російська література (1881-1925). Але оскільки вона охоплює значно більший відрізок часу, на який відведено ненабагато більше сторінок, то цей том буде менш докладним, ніж попередній.

Цей том закінчується датою, яку можна вважати кінцевою для класичної епохи російського роману; вона збігається зі смертю Достоєвського і Тургенєва і із зверненням Толстого. У складній тканині історії неможливо проводити різкі і тверді лінії розділу, і лінія розділу між двома томами не є строго хронологічній. Деякі автори, кращі твори яких з'явилися до 1880 р., але були нетипові для того часу, були включені до Сучасну російську літературу.

Деякі шматки - про Аввакуме, про Грибоєдова і про Лермонтова - вже з'являлися у пресі в передмовах до англійського перекладу їхніх творів. Вони відтворюються тут з люб'язного дозволу власників «Хоггарт Прес» (Авакум) і видавців Славонік Рев'ю (Грибоєдов і Лермонтов). Вважаю обов'язком висловити вдячність професору Перзу за дозвіл процитувати його неопублікований переклад байки Крилова.

Д. С. Мирський

Інформація, релевантна "ПЕРЕДМОВА АВТОРА"

1. Г. Г. Татарова. Методологія аналізу даних в соціології (введення), 1999
   
   
2. Довідковий апарат до путівника
   передмову, список скорочень, покажчики. Слід знати, що титульний лист не тільки завершує оформлення довідника, а й містить основні відомості справоч-но-ориентирующего характеру. Це - інформація загального характеру про підвідомчість даного архіву, назві архіву та назві довідника, про місце і час видання. Для підвищення інформативності змісту доцільно
   
3. Е. А. Суханов. Цивільне право: У 2 т. Том II. Напівтім 1: Підручник / Відп. ред. проф. Е. А. Суханов. - 2-е вид., Перераб. і доп. - М.: Видавництво БЕК, 2000. -704с., 2000
   передмові до першого тому, і слід систематиці курсу цивільного права, яка закріплена в програмі даного курсу, розробленої і використовуваної в навчальному процесі названим колективом
   
4. Передмова
   автора цих рядків виникла ідея - заповнити цей недолік у вигляді справжньої книги. Наскільки вдало вийшла остання - судити читачам. Почнемо зі слова «самоорганізація». У наукову мову терміп цей ввів англійський біолог-кібернетик У. Р. Ешбі своєю роботою «Принципи самоорганізації (self-organizing) динамічних систем» в 1947 р. На російську мову він прийшов у 60-х рр.. в перекладах
   
5. Передмова
   автором і відпрацьовані протягом десятиліть лекції в різних аудиторіях - від студентських до професорських і міністерських. Багато дослідницької праці автора, його співробітників та аспірантів вкладено в розробку змісту цих лекцій, а їх багаторазова апробація в різних аудиторіях і побудованих на їх основі досвідчених навчальних процесах переконливо показали їх значущість для розвитку
   
6. Людвіг Фейєрбах. Історія філософії. Том 1., 1974
   
   
7. Передмова.
   Це видання являє собою грунтовно перероблений і серйозно доповнений, а також заново відредагований варіант підручника «Філософія: Підручник для студентів технічних вузів / І.Я. Копилов, В.В. Крюков, Г.А. Антипов і ін; Під ред. І.Я. Копилова, В.В. Крюкова. - М.: ИНФРА-М; Новосибірськ: Изд-во НГТУ, 2002. - 256 с. - (Серія «Вища освіта»), який зайняв призове місце на
   
8. Передмова
   автора. Гійом не без успіху спробував піднятися від промови через мову до рівня роботи думки, уявити собі, як створила мову думка оформляє передачу свого власного руху. Величезною є заслуга Г.Гійома в прагненні до пізнання людини і його внутрішнього духовного
   
9. ВІД ВИДАВНИЦТВА
   передмові до єдиною поки в Росії авторської книзі Р. А. Зерновий «Світло і тіні »вражає список професій, або, скажімо так, занять автора: спочатку студентка ЛДУ, потім перекладачка в Іспанії під час громадянської війни і раптом після всього цього - лісоруб, землекоп, вчителька. До речі, в оповіданнях зазначеної вище книжки смутно вгадувалися табірні реалії. Та так воно і було: пройшовши сталінські
   
10. НЕОБХІДНІ ЗАУВАЖЕННЯ
    передмови Е.Канселье). Однак малі капітелі у підрядкових примітки скинуті, а назви робіт, на які посилається автор, примусово дано курсивом і з лапками для більш зручного орієнтування в тексті. Те ж стосується і наукового апарату. У підрядкових примітках назви книг наведено і в оригіналі, і в перекладі. Всі примітки розділені на два типи: 1) авторські примітки, а
    
11. Передмова
    автор вводить в контекст педагогічного процесу сучасні філософські, методологічні та психологічні досягнення, які ще не знайшли гідного місця в реальній практиці сучасної освіти. По суті излагаемая в книзі концепція шкільної освіти є новою дидактикою, що представляє собою практичне вираження ідей когнітивно-синергетичної парадигми. Концепція
    
12. Передмова
    автор бачив у створенні не тільки бази необхідних систематичних знань з історії вітчизняного мистецтва, але і уявлень про ідейно-стилістичних особливостях його на кожному етапі, у тісному зв'язку з історико-соціальною проблематикою часу; про характерних тенденції у творчості тих майстрів, в роботах яких найбільш повно і яскраво відбилися риси епохи. Стислі рамки підручника зумовили
    
13. Передмова
    автор якого намагався по-новому піднести старий матеріал. Відносна новизна викладу полягає в спробі здійснити формальну і змістовну реконструкцію матеріалу, який можна читати як «уздовж», так і «впоперек». У чому суть даного підходу? Почнемо з відносною новизни змісту посібника, яка виявляє себе в тому, що на початку викладу автор пропонує
    
14. Передмова
    Глава 28. Поняття та види зобов'язань Глава 29. Виконання і припинення зобов'язань Глава 30. Цивільно-правовий договір Глава 31. Договір купівлі-продажу Глава 32. Договори поставки товарів, контрактації і енергопостачання Глава 33. Договори міни, дарування, ренти Глава 34. Договори оренди, лізингу, позички Глава 35. Договір найму житлового приміщення та інші житлові зобов'язання Глава 36. Договір
    
15. Передмова англійської видавця
    Взявшись за критичне вивчення філософії Шопенгауера, пан Патрік Гардінер надав значну послугу як широкому колу читачів, так і професійним філософам. Безсумнівно, є філософи, чиї імена більш широко відомі, ніж ім'я Шопенгауера, але і нехтувати вивченням його робіт не виправдане. У деякій мірі обгрунтовану недовіру до його метафізиці призвело до помилкового припущенням, що