Головна |
« Попередня | Наступна » | |
? 2. Представницьке корпоративне нормотворчість |
||
Рада підприємства, Рада трудового колективу, Рада дирек-. Торів, Правління та інші терміни використовуються для найменування представницького органу на підприємстві або органу, представляю- ного інтереси колективу (акціонерів , працівників) підприємства та здійснює одночасно виконавчо-розпорядчі функції. Це порівняно нове "винахід" в нашій країні. Раніше інтереси колективу представляв профспілковий орган. Почім- му ж профком виявився, якщо не засунутим в сторону, то, без сумніви, що ослабив свій вплив на трудовий колектив і усту- напився свої справжні права СТК. По-перше, це тільки вважалося, що профком - зірке страж і захисник працівників, на ділі ж все було в значній мірі інакше: профком таким був чисто номінально і виступав на стороні адміністрації. Найбільш відверто це проявилося в суперечці уряду СРСР з шахтарями в 1989 р., для дозволу кото- рого була створена комісія, що складається з членів уряду і керівників ВЦРПС, очолювана Н. Рижковим і С. Шала- евим. Це - одна, що сперечаються. Шахтарів представляли керів- водії робочих комітетів страйкуючих шахт. Це була друга сторона в суперечці, який все ж тоді був тимчасово погашений. Але важливо, на чиїй стороні опинився ВЦРПС! По-друге, в 1990 р. було скасовано ганебне положення про тому, що лише тільки членам профспілки оплачується допомога по тимчасової непрацездатності за шкалою в залежності від безперервного ного стажу, всім же іншим працівникам - незалежно від стажу - тільки 50% заробітку. (* 1) Саме це , свого роду елемент кріпосного права, прив'язувало майже всі 100% працівників до профспілки. Після (** 1) СП СРСР. 1990. № 5. !! 123 скасування цього положення багато стали виходити з профспілки, і він виявився позбавлений права представляти всіх працівників. По-третє, дещо пізніше, в 1990-1991 рр.., Поряд з "го- сударственним" профспілкою в особі ВЦРПС або після Переймен- вання Загальної конфедерації праці, з'явилися незалежні проф- союзи. Стало взагалі незрозуміло, хто з працівників одного перед- ємства в якій профспілковий орган на підприємстві входить, яка профспілкова організація чиї інтереси представляє. Профком раніше брав участь у корпоративному нормотворчості в формі: а) спільного з адміністрацією прийняття нормативних актів; б) прийняття актів з погодженням з нею; в) і навіть прийняття профспілковим комітетом нормативних актів самостійно, що можна було розглядати як явище незаконне і кваліфікується- емое як втручання громадської організації в діяльність підприємства. За вказаними вище причин профком тепер замінений іншим представницьким органом - радою трудового колективу (перед- ємства), або СТК. Однак з СТК проблем виникло не менше. На перших порах вони стали комплектуватися з адміністрації, в основному з профспілкових, партійних, комсомольських босів, а для проформи розбавлялися передовими робітниками. Стало очевидно, що колективи, що мали раніше профкоми, погано-бідно захищали або намагались робити вигляд, що захищають їх права, взагалі позбав- лись по суті представницького органу. Тоді знадобилося видання законодавчого акта, який би впорядкував питання про формуванні СТК. Він називався Рекомендації про порядок ство- ня рад на підприємствах. (* 1) У ньому пропонувалося включати в Раду представників админис- трации і громадських організацій, але не більше 1/3, решта місця рекомендувалося віддати рядовим працівникам. Звичайно, і такий порядок не гарантує створення дійсно представницького органу на підприємстві і, тим не менш, це - крок по шляху продви- вання до нього. Які ж питання вирішує рада підприємства? Компетенції загальних зборів і ради підприємства деколи буває важко розділити. Багато що залежить від форми власності. Так, наприклад, на акціонерних підприємствах головне питання, ре- Шаєм загальними зборами, це питання про використання прибутку (* * 1) СП СРСР. 1990. № 16, !! 124 (капіталізувати її або розподілити). Рада директорів лише потім вирішує питання про можливий розмір дивідендів. Багато чого залежить від розмірів підприємства: чим воно менше, тим більше питань можна нормативно відпрацювати на загальних зборах. Значи- ми тут і суб'єктивні, особисті якості членів ради і самих працівників. Якщо колектив в основному складається з малоосвічених- них, некваліфікованих, пасивних працівників, то загальні збори- ня, як правило, малодійовими і раді доводиться багато брати на себе в процесі корпоративного нормотворчості. І - навпаки. Ось тому, ймовірно, законодавець не пішов по шляху жорсткої регламентації компетенції зборів і ради підприємства. Однак практика свідчить про те, що частіше рада підприємства вирішує питання про структуру підприємства, визначає і регулює форми та умови діяльності на підприємствах політичних партій, ре- лігіозние та інших громадських організацій, про розподіл фонду заробітної плати та матеріального заохочення, про атестацію, про застосування єдиної тарифної сітки при виплаті заробітної плати та ін Погодимося, що ці питання досить важливі, але, може бути, не настільки принципові ніж ті , які вирішує загальні збори колективу підприємства. !! 124
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "? 2. Представницьке корпоративне нормотворчість" |
||
|