| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
? 3. Опосередковане корпоративне нормотворчість |
||
|
Опосередковане корпоративне нормотворчість є пре- рогатівой вищого керівництва підприємства. Правомочність админис- трации на чолі з директором (генеральним директором) з видання корпоративних нормативних актів в загальному вигляді фіксується в Статуті підприємства. Перелік же конкретних питань, що вирішуються нею за допомогою корпоративних актів, передбачити заздалегідь неможливо можна. Однак практика показує, що одноосібно керівника- ми підприємств вирішуються такі питання. 1.Оперативний питання, тобто питання, потребують термінової негайної реакції, в іншому випадку сенс врегулювання втрачається і можливе настання небажаних них наслідків. Причина, що викликає терміновість дозволу того чи іншого питання, частіше виявляється раптово, хоча і не завжди. Наприклад, відповідно до закону, якщо святковий день збігається з вихідним, то вихідний день надається безпосередньо за святковим. У 1993 р. свято весни і праці (1і2 Травня) збігся з суботою і неділею. Верховна Рада кілька разів рассмат !! 125 ривал питання про те, чи є 3 і 4 травня вихідними і прийняв два суперечать рішення. Рада Міністрів в своєму постанов- леніі з цього питання рекомендував вважати ці дні робочими, мотивуючи тим, що необхідно запобігти що має місце паде- ня виробництва. Остаточне вирішення питання він залишив за підприємствами. Звичайно, не трудовий колектив, який міг по цього питання дебатувати довго, а адміністрація повинна була розпорядитися на цей рахунок, оскільки саме вона володіє повною інформацією про стан виробництва, хід справ на підприємстві. Необхідність прийняття негайного рішення цього питання виявилася безпосередньо перед святом. 2. Спеціальні питання, тобто питання, для дозволу яких потрібні спеціальні досвід і знання. К наприклад, як провести зупинку виробництва, закрити приміщення на тривалий період, як запобігти проникненню посторон- них осіб у приміщення підприємства, де знаходяться особливо цінні предмети, відомості і т.д. У цих питаннях більш обізнані працівники спеціальних відділів (технологічного, охорони, секрет- ного і т.д.). Пропозиції цих структур та які у зв'язку з ними рішення лягають в основу нормативного акта керівника. Іноді зустрічаються такі спеціальні питання, які перед- ємство своїми силами вирішити не в змозі. У таких випадках можна запросити фахівців (на умовах строкового трудового договору, за трудовою угодою, за договором підряду і т.д.). Оформляється запропоноване фахівцями рішення нормативним актом, який затверджується керівником. Якщо на підприємстві немає юрис- консульта, необхідно запросити юриста (адвоката, наукового робіт- ника, викладача і т.д.) для того, щоб якісно розробити в нормативному порядку питання, наприклад, про вимоги, пред'яв- ляем до документів про порушення трудової дисципліни і громад- твенного порядку, про ведення договірної роботи на підприємстві, про акціонуванні підприємства та ін Колективний розум (загального зборів, СТК) тут навряд чи замінить наявність спеціальних знань. 3. Питання, які не відносяться до розряду важливих, тобто ті, які допускають у своєму рішенні і інші варіанти, не тягнуть небажаних наслідків, наприклад, положення про структурні одиниці, посадові ін- струкции, правила прийняття і виконання рішень на підприємстві. Всі три групи питань об'єднує те, що збирати загальні зборів або представницькі органи і вести дебати з приводу їх вирішення або неефективно , або недоцільно, або неможливо можна через дефіцит часу. !! 126 Яким бачиться в майбутньому співвідношення зазначених трьох форм корпоративного нормотворчості (прямого, представницького, опос- редованного)? Видається, що крен в їх використанні посилить- ся в бік прийняття нормативних актів адміністрацією в порядку єдиноначальності. По-перше, тому, що все більше в загальній масі підприємств буде зростати частка приватних у зв'язку з прийдешньою масовою приватизацією. Господарю приватного підприємства є чим. Ризикувати, тому він схильний більше покладатися на свої спосіб- ності і менше - на ефект від дебатів, що розгортаються на загальному зборах, правлінні, СТК. По-друге, виробництво все більш і більш ускладнюється і для його ведення все частіше потрібні спеціальні знання. По-третє, збільшуються динаміка гро- ної, виробничого життя і відповідно коло питань, тре- бующей оперативного дозволу. Однак незаперечним залишається і інший факт: зростає свідомість працівників, і вони вже не бажають бути "пішаками" виробничого організму, а воліють вно- сить свою лепту в управління виробництвом. Ось тому питома вага питань, що вирішуються за участю працівників, не зменшиться, а швидше за все також буде збільшуватися, але не такими швидкими темпами, як питома вага нормативних актів, що приймаються на підприємствах одноосібно. !! 127
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "? 3. Опосередковане корпоративне нормотворчість" |
||
|
||