Головна |
« Попередня | Наступна » | |
? 1. Пряме корпоративне нормотворчість |
||
У процесі створення корпоративних норм беруть участь різні суб'єкти. Залежно від цього корпоративне нормотворчість можна поділити на три вцда: пряме, представницьке і опос- редованного. Пряме (безпосереднє) нормотворчість - це здійснювана колективом організації (колективом працівників, колективом акціонерів) самостійна діяльність по ство- нию корпоративних норм. Проходити пряме нормотворчість може по-різному. Тут можуть використовуватися принаймні три способи прийняття корпо- ратівних норм. 1. Прийняття корпоративних норм загальними зборами колектив- тива. Це досить складна форма корпоративного нормотворчес- тва і з організаційної, і з юридичної, і з фінансової точок зору. Чисто організаційно не завжди можливо чітко і досить швидко довести інформацію про скликання загальних зборів до багато- тисячного колективу. Наявність місцевої радіомережі, яскравих і помітних стендів, розташованих у зручних для огляду місцях, звичайно, полегшує вирішення цього завдання. Якщо мова йде про скликання зборів акціонерів, то тут недо- статочно загального оповіщення про це акціонерів, припустимо, з по- міццю газети, радіо чи телебачення. Всім акціонерам повинно бути розіслано запрошення із зазначенням дати скликання зборів, місця, часу його проведення, а також порядку денного. Причому запрошення має бути розіслано завчасно. Фінансові витрати в цьому випадку можуть бути для корпорації дуже відчутні. Трудно буває підшукати і відповідне примі- ня для велелюдного зібрання, оренда якого потребують визна- лених тимчасових і фінансових витрат. Але це все переборні перешкоди. загальних зборів і прийняттям ними корпоративних актів, бувають !! 121 деколи нерозв'язні. За загальним правилом, збори вважаються відбутися у- явшімся, якщо на ньому присутні більше 50% чисельності його працівників. Як бути, якщо до його початку цього більшості не було, а до моменту прийняття рішення воно набралося? Згідно іншим правилом рішення вважається прийнятим, якщо за нього прого- лосовать більше половини присутніх. Але ось який спосіб голосування обрати, як і хто буде вести підрахунок голосів, по цього питання іноді ведуться багатогодинні дебати. Трапляється, що виявляються і інші процесуальні питання, для яких прийом- лемого рішення не знаходиться, і виникає необхідність для об- рощення за консультацією до фахівців і державним орга- нам. На це також може піти досить багато часу. Саме тому закон і практика вийшли на шлях прийняття загальними зборами таких нормативних актів, які вирішують принципові питання і які не так численні: утвер- ждение статуту, обрання органів управління корпорації, зміна статутного капіталу, затвердження річних звітів, прийняття рі- ня про акціонування, приватизації державних підприємств, про соціальні пільги, про режим роботи, направлених використан- ня прибутку і деякі інші. 2. Скликання конференції колективу. Конференція - це теж досить серйозний форум багатотисячного колективу, де собира- ються для обговорення делегації від всіх його структурних ланок. Конференцію колективу як спосіб прийняття корпоративних норм можна вказати особливо, але все ж проблеми, тут виникають, подібні з тими, які доводиться вирішувати при проведенні загальних зібрань. нима конференціями колективу за змістом, можна також відзначити їх важливість, особливу значимість для життя колективів корпорацій, тобто те, що властиво і актам, розглянутим вище. 3. Проведення референдуму. Цей спосіб прийняття корпора- тивних норм використовується дуже рідко. І причина тут полягає не у фінансових та організаційних труднощах, а в тому, що у людей склався особливий тип психології, згідно з якою держава - господар, працівники - підлеглі, гвинтики в громадському організ- ме. Зараз, схоже, проявляє себе і інший, подібний з цим тип психології, що має місце на приватних, акціонерних підприємствах: підприємець (керівник приватного підприємства, правління) вважає, що він може діяти за принципом, що хочу, те роблю, всі ж інші зобов'язані підкорятися. Ось чому виявив- ня волі колективу працівників, яка найбільш повно може бути представлена на референдумі, мало кого турбує. Референдум на підприємстві - це неординарна подія. Воно майже ніде не піддається корпоративному нормативного врегулювання. 4. Опитування працівників як основа нормотворчості осущес- твляют ще рідше. Як приклад можна привести опитування, проведений на КАМАЗі. Працівникам цього підприємства пропонуючи- лось відповісти на питання, чи бажають вони, щоб КАМАЗ став акціонерним підприємством. Більшість з них відповіло "так". І тоді конференція трудового колективу затвердила дане рішен- ня і ряд інших, пов'язаних з ним корпоративних актів. !! 122
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "? 1. Пряме корпоративне нормотворчість" |
||
|