| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
? 1. Соціальні функції корпоративного регулювання |
||
|
Поняття "функція" використовується в різних значеннях. Це пов'язано зі специфікою пізнавальних завдань, що стоять перед тією або іншою наукою. Але в більшості випадків з функцією пов'язується спрямоване, виборче вплив якої системи на певні сторони зовнішнього середовища. Уніфікованого розуміння функцій права не існує. Якщо синтезувати численні точки зору з цього питання, то можна побачити, що під функцією права, правового регулювання розуміють або його соціальне призначення, або напрямок право- вого впливу на суспільні відносини, або те й інше разом. Різні підходи до розуміння функцій правового регулювання- ня дозволяють виділити дві їх групи: соціальні і власне юридичні функції. Якщо мову вести про корпоративне регулюванні, то мож- але відзначити, що воно виконує дві дуже важливі соціальні функції. Перша з них полягає в гармонізації інтересів суспільства і соціального освіти, яким є колектив того чи іншого підприємства. До останнього часу у нас було прийнято говорити про од- нородности суспільства, про єдність інтересів усіх громадян, про відсутність про- ствии протиріч у суспільстві. Підкреслення всякий раз єдності всього і вся, акцентування уваги на загальнодержавних інтересах не дозволяло за "корінний спільністю" бачити всю складність ність суспільної системи, в якій переплітаються загальнодержавного дарські, відомчі, соціально-групові, виробничі, лич- Цінні та інші інтереси. Іноді ці інтереси суперечать один одному. Так, відповідно до Закону Російської Федерації від 28 травня 1992 "Про поставки продукції і товарів для державних потреб" (* 1) (** 1) Див: Відомості З'їзду народних депутатів РФ і Верховної Ради РФ. 1992. № 27. Ст. 1558. !! 128 замовники, які визначаються урядом, укладаючи державні контракти, зацікавлені у виконанні поставлених перед ними програм (федеральних, міждержавних, регіональних), а підприємства - в отриманні прибутку. Тому зазначений вид об- суспільних відносин повинен отримати подвійне врегулювання: державне та корпоративне. Централізовано можуть устанавли- тися порядок розробки державних програм та визначення державних потреб, укладення державних контрактів, права та обов'язки сторін, заходи стимулювання постачальників, відповідь- ственности за невиконання поставок і т. (підприємство) може для себе в нормативному порядку визначити, яка інформація необхідна для укладення держконтракту, які служби підприємства, в який термін і в якій формі її видають, як обробляється отримана інформація, хто готує програму для ЕОМ, який орган приймає на підприємстві рішення про можливість участі в конкурсі на отримання замовлення, хто представляє інтереси підприємства в конкурсі і т.д. Отже, в корпоративному акті відбивається інтерес колективу: приймати рішення про укладення гос- контракту тільки після його детальної, компетентної опрацювання, подсчі- та можливих придбань і несприятливих наслідків. Виданням одних централізованих нормативних актів зняти зазначене протиріччя інтересів не вдається. Якщо на підприємстві не розроблений механізм прийняття рішення про укладення госконтрак- тов і він не врегульовано корпоративним актом, то не виключено, що рішення буде прийматися наосліп, в певній мірі на інтуїтивної, емоційній основі без достатньої інформації і, можливо, не завжди в інтересах колективу. При неполадках в суспільному організмі, як це водиться, прийнято шукати ворога. Останнім часом в якості такого все частіше називають трудові колективи, що переслідують груповий (корпоративний) інтерес. Тому, коли говорять про груповому егоїзмі, який нібито не поєднується з інтересами держави і тому повинен бути засуджений, то чи не підривають основний стимул, кото- рий повинен допомогти сьогодні підняти ефективність виробництва, ефективність колективної праці? Вимагати від колективу, що- б він працював краще, живучи якимись погано відчуваються їм загально- народними інтересами - софістика. В умовах нашої бідності групові інтереси в роботі частіше зводяться до матеріальної заин- тересованності кожного члена колективу і до тим самим соціальним благам, які створює підприємство для своїх працівників. Поет- му групові (корпоративні) інтереси слід розглядати як альтернативу утриманських настроїв, які так сильні в !! 129 нашому суспільстві. Якщо люди працюють на благо суспільства, не забуваючи при цьому і інтереси власних сімей, то це тільки треба при- ветствовать, адже сім'я потребують менше додаткових витрат з боку суспільства. Терес підозрілістю в егоїзмі - ось шлях до прогресу. Командний стиль керівництва, який виходить з того, що раз циркуляр прийнятий, то він повинен діяти, викликає великі витрати: не враховуються місцеві особливості, наявні резер- ви, інтереси організацій. Держава може визначити мету, вказати можливі напрямки діяльності, а конкретні шляхи, засоби і методи їх досягнення нехай вибирають самі організації у відповідності зі своїми інтересами, волею, юридичною формою якої є корпоративні акти. Друга функція, яку виконує корпоративне регулиро- вання, полягає в гармонізації інтересів колективу і окремих на них його членів, оскільки вони не завжди збігаються. Проілюструємо це на конкретному прикладі. Правилами внут- реннего трудового розпорядку, нормативним актом, видаваним на підприємстві, встановлюється час початку і закінчення робочого дня. Однак воно не завжди влаштовує всіх працівників, оскільки люди різняться за типом нервової системи ("жайворонки", "сови" і т.д.), відрізняються звичками , сімейним станом і ін аргум- ти, висунуті в обгрунтування того чи іншого рішення (раннє або пізніший початок робочого дня), іноді здатні переконати про- тивника або дозволяють прийняти компромісне рішення. Але якщо цього зробити не вдається, наведені доводи можуть обгрунтувати доцільність прийняття того чи іншого рішення. Переконаність працівників у доцільності рішення - хороша основа для його виконання. Створення корпоративних норм частіше грунтується на сум- мировалось інтересі всіх членів колективу і дозволяє в значи- тельной мірою зняти протиріччя між окремими його членами. В цілому ж корпоративне регулювання сприяє розви- тию ініціативи, підприємливості колективів, широкому залу- чению працівників до управління справами підприємств , розширенню їх самостійності, що веде до демократизації соціальної жиз- ні, до підвищення загального рівня свободи в суспільстві. !! 129
|
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "? 1. Соціальні функції корпоративного регулювання" |
||
|
||