? 2. Власне юридичні функції корпоративного регулювання

Як вже було зазначено, корпоративне регулювання - це

елемент системи правового регулювання, органічно їй властивий

! ! 130

елемент, без якого не можна говорити про її цілісності. Цей висновок

напрошується не тільки виходячи з аналізу суті підприємець-

ства (соціологічного аналізу), а й з аналізу тих функцій,

які виконує корпоративне регулювання у правовій систе-

ме (юридичного аналізу).

Питання про функції корпоративного регулювання вже залу-

кал увагу дослідників. Так, наприклад, І.М. Сенякіна виді-

ляє такі функції корпоративних правових норм: регулятив-

ная (що полягає в деталізації правового регулювання шляхом

встановлення для його учасників більше певних взаємних прав

і обов'язків), конкретізаціонная (що припускає уточнення,

конкретизацію загального приписи), визначально-обмежувач-

ная (за допомогою якої встановлюються межі загальних предпи

саній) і правовосполнітельная (що виявляється у необхідності

конкретного врегулювання будь-якого відношення, яка не

охоплено діючими нормами права (* 1)). Згодом І.М. Сеня-

кін додав ще одну функцію корпоративного регулювання -

функцію спеціалізації (тобто здатності корпоративних норм ре-

гуліровать виробничі відносини стосовно їх спеці-

Фике). (* 2)

Представляється, що корпоративному регулюванню притаманні

всього лише чотири функції.

На перше місце в їх числі має бути поставлена функція

первинного правового регулювання, тобто регулювання питань

життя колективами самостійно, без "підказки", "цінних ука-

заний", що виходять з центру. Як використовувати отриману підпри-

ятием прибуток, в якому порядку вести розрахунки з контрагентами

(передоплата, або подальша оплата, або бартер), які ввести

надбавки до заробітної плати працівникам та ін - всі ці питання,

раніше повністю або частково регулировавшиеся державою, сей-

годину підприємствами вирішуються за власним розсуд. І таких

проблем набирається в діяльності підприємств все більше і біль-

ше. У недалекому майбутньому, як це можна припустити, у міру

згортання регулюючої діяльності держави в галузі

економіки, коло самостійно вирішуваних питань буде роз-

ряться. Отже, функція первинного правового регулювання-

ня виявиться насправді головною у правотворчій діяль-

ності підприємств.

(** 1) Див: Сенякіна І.М. Спеціальні норми радянського соціалістичного

права: Автореферат канд. дісс. Саратов, 1982. С. 13.

(** 2) Див: Сенякіна І.М. Спеціалізація і уніфікація Російського законо-

дательства: Проблеми теорії і практики. Саратов, 1993. С. 156.

!! 131

Друге місце за значимістю займає функція деталізації,

конкретизації законодавчих положень. Це має місце в

тих випадках, коли в централізованому порядку регулювання здій-

ществляется в загальному вигляді, не зовсім придатному для чіткого ви-

полнения вказівок закону. Так, наприклад, претензійний порядок,

дотримання якого хоча і не є в даний час необ-

ходимо умовою пред'явлення всіх позовів в арбітражному суді, (* 1)

може використовуватися сторонами на свій розсуд. Він регулюються-

руется Правилами пред'явлення претензій. (* 2) Проте хто з робіт-

ників підприємства здійснює контроль за дотриманням договір-

них зобов'язань, в обов'язок кого з посадових осіб входить

підготовка тексту претензії, відповіді на претензію і т.д. - Ці та

інші питання повинні знаходити відображення в корпоративних нор-

мативно актах (посадових інструкціях, інструкції про порядок

ведення претензійної і позовної роботи та ін.) Відсутність піді-

бних актів викликало б зниження ефективності претензійної

роботи на підприємстві, і в кінцевому рахунку це не пішло б і на

користь всьому суспільству. Але якби вирішення питань держава

взяло на себе, витрати були б ще більшими: підприємства,

різні за величиною, обсягом виробництва, чисельності праців-

ков, десь можуть виділити штати для ведення претензійної ра-

боти, а десь це недоцільно або неможливо. Корпоративний

акт, що регулює порядок пред'явлення претензій на конкретному

підприємстві, деталізує і конкретизує законодавчі поло-

жения.

На третьому місці слід вказати функцію реалізації за-

законодавче приписів. У принципі ця функція не є

обов'язкової або вкрай необхідної для підприємства. Загальнодержавних

дарчі норми можуть реалізовуватися без їх опосередкування в

корпоративних актах. Але це за умови безперешкодного до-

ступа до централізованих нормативним актам. Однак на практиці

цього немає: малі тиражі періодичних видань, різних збір-

ніків, де містяться законодавчі акти, тривалі терміни їх

видання, проблеми з їх поширенням і, нарешті, фінансові

проблеми самого підприємства не дозволяють в достатній количес-

тве забезпечити всіх потребуючих працівників законодавчими

(** 1) Федеральний конституційний закон "06 арбітражних судах в Росій-

ської Федерації".

М., 1995. С. 55.

(** 2) Відомості З'їзду народних депутатів РФ і Верховної Ради РФ.

1992. № 30. Ст. 1791.

!! 132

матеріалами. Тому корпоративні акти, показували норми,

встановлені державними органами, мають саме таку

ціль. Наприклад, в КЗпП РФ та інших відомчих нормативних

актах встановлюється порядок накладення дисциплінарних стягнень

ний. Багато підприємств на їх основі видають корпоративний акт,

найчастіше званий Правила або Інструкція про порядок подат-

жения дисциплінарних стягнень, в якому коротко викладають суть

цих документів. Нічого нового такими корпоративними актами, як

правило, не привноситься. Єдиним придбанням у подібних

випадках є зручність у використанні законодавчих поло-

жений.

Але уявімо собі інший варіант: матеріально-технічна база

підприємства така, що дозволяє будь-якому працівникові натиснути кла-

віши ЕОМ і побачити на дисплеї тексти нормативних актів з

цікавить питання. У такій ситуації корпоративний акт, "до-

водить до відома", видавати не потрібно. Ось тому цю функцію

корпоративного регулювання ніяк не можна зарахувати до числа

необхідних і більше того вважати її постійною.

І, нарешті, корпоративне регулювання може виконувати

функцію експериментальної перевірки тих чи інших законодав-

тільних припущень, проектів. Правда, випадки такої провер-

ки були нечисленні і в минулому, коли держава по-

батьківськи піклувалася про всіх і про все і вважало своєю зобов'язаний-

ністю врегулювати всі і вся. Тепер же такі випадки стали і

того рідше. Можна навести, мабуть, приклад з спробою государ-

ства ще в 1991 р. нав'язати комерційним банкам граничний

відсоток, під який вони можуть видавати кредити. "Експеримент"

тривав всього два-три місяці і показав, що таке обмеження в

кінцевому рахунку на користь не йде.

Такі функції корпоративного регулювання. Слід ще

раз зауважити, що вони носять юридичний характер, тобто спрямовані

на досягнення чіткого функціонування і подальший здійснений-

ствование правової системи.

!! 133

Інформація, релевантна "? 2. Власне юридичні функції корпоративного регулювання"

1. Т. В. Кашаніна. Господарські товариства і суспільства: правове регулювання внутрішньофірмової діяльності. - М.: Изд. гр. ІНФРА'М-КОДЕКС. -554 С., 1995
   
   
2. Глава 8. Функції корпоративного регулювання
   корпоративного
   
3. 5. Корпоративні правовідносини
   власності на акції і т п. Завдяки корпоративним правам учасники корпорації (господарського товариства, суспільства, кооперативу і т. д.) можуть брати участь у різних формах в управлінні корпорацією та її майном. Реалізуючи свої корпоративні права, учасники корпорації впливають на формування волі даного корпоративної освіти, що є самостійним суб'єктом цивільного права
   
4. Глава 11. Корпоративне регулювання фінансової діяльності
   регулювання фінансової
   
5. Глава 9. Державно-правове регулювання корпоративної діяльності
   корпоративної
   
6. Реєстр корпоративних прав держави.
   Корпоративних прав держави Фонд державного майна за участю других органів віконавчої власти формує та веде Реєстр корпоративних прав держави (п. 11 Порядку управління акціямі (частко), Які перебувають у державній власності, господарських товариств, створеня за участю Фонду державного майна). Реєстр корпоративних прав держави є автоматизоване інформаційно-довідковою системою
   
7. § 2. Виникнення та Припинення корпоративних прав
   корпоративних прав); 2) набуття особою Вже існуючіх корпоративних прав на підставі Вчинення правочинів, спадкування (Правонаступництво), решение суду ТОЩО (похідній способ набуття корпоративних прав). Право власності на Акції вінікає в акціонера з моменту зарахування акцій на его Особова рахунок реєстратором (при документарній ФОРМІ випуску акцій) або на рахунок у ЦІННИХ Папер зберігачем
   
8. Управление корпоративними правами держави.
   Функцій з управління корпоративними правами держави суб'єкти управління - Державні органи прізначають своих представніків - фізічніх ОСІБ в органах управління господарських товариств. Такі ПРЕДСТАВНИК візначаються на конкурсних засадах. Суб'єкти управління реалізують Повноваження Щодо управління корпоративними правами держави в такому порядку: 1. Кабінет
   
9. § 3. Виконання установчого договору
   юридичної особи Істотною умовою установчого договору про створення повного товариства, необхідним в силу закону, є вказівка про те, що кожен засновник зобов'язаний внести не менше половини свого внеску до статутного капіталу юридичної особи до моменту його реєстрації (п. 2 ст. 73 ЦК). Зазначена обов'язок є елементом змісту зобов'язального
   
10. § 3. Правовий режим корпоративних прав держави
    корпоративних прав внаслідок: корпоратізації (Перетворення на акціонерні товариства) державних, Орендного предприятий та других предприятий з державною частко власності в статутному фонді (Майні); придбання корпоративних прав Вже існуючіх господарських організацій ; Заснування (співзаснування) новіх господарських організацій. На початок 2004 року державі належали Корпоративні права в 1427