Головна |
« Попередня | Наступна » | |
? 2. Власне юридичні функції корпоративного регулювання |
||
Як вже було зазначено, корпоративне регулювання - це елемент системи правового регулювання, органічно їй властивий ! ! 130 елемент, без якого не можна говорити про її цілісності. Цей висновок напрошується не тільки виходячи з аналізу суті підприємець- ства (соціологічного аналізу), а й з аналізу тих функцій, які виконує корпоративне регулювання у правовій систе- ме (юридичного аналізу). Питання про функції корпоративного регулювання вже залу- кал увагу дослідників. Так, наприклад, І.М. Сенякіна виді- ляє такі функції корпоративних правових норм: регулятив- ная (що полягає в деталізації правового регулювання шляхом встановлення для його учасників більше певних взаємних прав і обов'язків), конкретізаціонная (що припускає уточнення, конкретизацію загального приписи), визначально-обмежувач- ная (за допомогою якої встановлюються межі загальних предпи саній) і правовосполнітельная (що виявляється у необхідності конкретного врегулювання будь-якого відношення, яка не охоплено діючими нормами права (* 1)). Згодом І.М. Сеня- кін додав ще одну функцію корпоративного регулювання - функцію спеціалізації (тобто здатності корпоративних норм ре- гуліровать виробничі відносини стосовно їх спеці- Фике). (* 2) Представляється, що корпоративному регулюванню притаманні всього лише чотири функції. На перше місце в їх числі має бути поставлена функція первинного правового регулювання, тобто регулювання питань життя колективами самостійно, без "підказки", "цінних ука- заний", що виходять з центру. Як використовувати отриману підпри- ятием прибуток, в якому порядку вести розрахунки з контрагентами (передоплата, або подальша оплата, або бартер), які ввести надбавки до заробітної плати працівникам та ін - всі ці питання, раніше повністю або частково регулировавшиеся державою, сей- годину підприємствами вирішуються за власним розсуд. І таких проблем набирається в діяльності підприємств все більше і біль- ше. У недалекому майбутньому, як це можна припустити, у міру згортання регулюючої діяльності держави в галузі економіки, коло самостійно вирішуваних питань буде роз- ряться. Отже, функція первинного правового регулювання- ня виявиться насправді головною у правотворчій діяль- ності підприємств. (** 1) Див: Сенякіна І.М. Спеціальні норми радянського соціалістичного права: Автореферат канд. дісс. Саратов, 1982. С. 13. (** 2) Див: Сенякіна І.М. Спеціалізація і уніфікація Російського законо- дательства: Проблеми теорії і практики. Саратов, 1993. С. 156. !! 131 Друге місце за значимістю займає функція деталізації, конкретизації законодавчих положень. Це має місце в тих випадках, коли в централізованому порядку регулювання здій- ществляется в загальному вигляді, не зовсім придатному для чіткого ви- полнения вказівок закону. Так, наприклад, претензійний порядок, дотримання якого хоча і не є в даний час необ- ходимо умовою пред'явлення всіх позовів в арбітражному суді, (* 1) може використовуватися сторонами на свій розсуд. Він регулюються- руется Правилами пред'явлення претензій. (* 2) Проте хто з робіт- ників підприємства здійснює контроль за дотриманням договір- них зобов'язань, в обов'язок кого з посадових осіб входить підготовка тексту претензії, відповіді на претензію і т.д. - Ці та інші питання повинні знаходити відображення в корпоративних нор- мативно актах (посадових інструкціях, інструкції про порядок ведення претензійної і позовної роботи та ін.) Відсутність піді- бних актів викликало б зниження ефективності претензійної роботи на підприємстві, і в кінцевому рахунку це не пішло б і на користь всьому суспільству. Але якби вирішення питань держава взяло на себе, витрати були б ще більшими: підприємства, різні за величиною, обсягом виробництва, чисельності праців- ков, десь можуть виділити штати для ведення претензійної ра- боти, а десь це недоцільно або неможливо. Корпоративний акт, що регулює порядок пред'явлення претензій на конкретному підприємстві, деталізує і конкретизує законодавчі поло- жения. На третьому місці слід вказати функцію реалізації за- законодавче приписів. У принципі ця функція не є обов'язкової або вкрай необхідної для підприємства. Загальнодержавних дарчі норми можуть реалізовуватися без їх опосередкування в корпоративних актах. Але це за умови безперешкодного до- ступа до централізованих нормативним актам. Однак на практиці цього немає: малі тиражі періодичних видань, різних збір- ніків, де містяться законодавчі акти, тривалі терміни їх видання, проблеми з їх поширенням і, нарешті, фінансові проблеми самого підприємства не дозволяють в достатній количес- тве забезпечити всіх потребуючих працівників законодавчими (** 1) Федеральний конституційний закон "06 арбітражних судах в Росій- ської Федерації". М., 1995. С. 55. (** 2) Відомості З'їзду народних депутатів РФ і Верховної Ради РФ. 1992. № 30. Ст. 1791. !! 132 матеріалами. Тому корпоративні акти, показували норми, встановлені державними органами, мають саме таку ціль. Наприклад, в КЗпП РФ та інших відомчих нормативних актах встановлюється порядок накладення дисциплінарних стягнень ний. Багато підприємств на їх основі видають корпоративний акт, найчастіше званий Правила або Інструкція про порядок подат- жения дисциплінарних стягнень, в якому коротко викладають суть цих документів. Нічого нового такими корпоративними актами, як правило, не привноситься. Єдиним придбанням у подібних випадках є зручність у використанні законодавчих поло- жений. Але уявімо собі інший варіант: матеріально-технічна база підприємства така, що дозволяє будь-якому працівникові натиснути кла- віши ЕОМ і побачити на дисплеї тексти нормативних актів з цікавить питання. У такій ситуації корпоративний акт, "до- водить до відома", видавати не потрібно. Ось тому цю функцію корпоративного регулювання ніяк не можна зарахувати до числа необхідних і більше того вважати її постійною. І, нарешті, корпоративне регулювання може виконувати функцію експериментальної перевірки тих чи інших законодав- тільних припущень, проектів. Правда, випадки такої провер- ки були нечисленні і в минулому, коли держава по- батьківськи піклувалася про всіх і про все і вважало своєю зобов'язаний- ністю врегулювати всі і вся. Тепер же такі випадки стали і того рідше. Можна навести, мабуть, приклад з спробою государ- ства ще в 1991 р. нав'язати комерційним банкам граничний відсоток, під який вони можуть видавати кредити. "Експеримент" тривав всього два-три місяці і показав, що таке обмеження в кінцевому рахунку на користь не йде. Такі функції корпоративного регулювання. Слід ще раз зауважити, що вони носять юридичний характер, тобто спрямовані на досягнення чіткого функціонування і подальший здійснений- ствование правової системи. !! 133
|
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна "? 2. Власне юридичні функції корпоративного регулювання" |
||
|